Коли вип’ю, то втрачаю контроль над собою

Ця історія завершилася досить успішно. А поштовхом до вирішення сімейної проблеми стала звичайна робота однієї з фокус-груп. Героями розповіді стали пані Наталія та її чоловік-учасник АТО.

Тривала робота чергової фокус-групи з попередження і профілактики гендерно-обумовленого насильства. Представниця місцевого самоврядування попередила, що серед учасників є одна сім’я, де чоловік періодично лупцює свою дружину.

На перший погляд їх складно виокремити. Говорять по черзі всі. Містечко невелике і всі один одного знають. На диво, говорять відверто і щиро. Я вже зрозуміла хто є хто. Першою не витримала жінка і починає виправдовувати свого чоловіка, який її «перевиховує» за допомогою кулаків.

- Він же – учасник АТО. У нього психологічна травма. Його мама у дитинстві била, прив’язувала до батареї. І те, що він мене б’є, то хіба він винен? То мабуть, я щось не так роблю.

Чоловік, який мовчки допомагає готувати нам каву-паузу, то її чоловік-забіяка. Він не виправдовується. А я починаю переживати за його дружину, адже розумію чим може закінчитися її відвертість. Завершую захід і дуже ненав’язливо починаю розмову з чоловіком. Схоже, він чекав цієї миті.

- Я, - каже, - не хочу Наталку бити, але коли вип’ю, то втрачаю контроль над собою.

Запитую його: «Звідки горілка, у вас же п’ятеро дітей?».

- Я машини ремонтую, а хлопці платять горілкою.

Пропоную йому брати не горілкою, а грошима. Можливо, навіть трохи менше, аніж коштує пляшка. І купити солодощі своїм дітям, подивитися на їхню реакцію.

Мала ще розмову з головою ОТГ. Дійшли думки, що потрібно допомогти йому зі створенням СТО, тобто чоловіка потрібно завантажити роботою.

Удруге я зустрілася з цією сім’єю більше, аніж через рік. У мене була зовсім інша тема візиту, але вони обоє прийшли добровільно. І вдвох розповідали про зміни в їхньому житті: сільрада допомогла з приміщенням, зареєструвала підприємцем…

- Гроші у сім’ї з’явилися, ремонт розпочали в будинку, - каже Наталка.

Отоді я зрозуміла, навіть якщо мала стосунок до позитивних змін тільки в одній сім’ї, то вже недаремно їздила так довго і так далеко. Іноді варто озирнутися довкола і побачити тих, хто може допомогти, і тих, кому можеш допомогти сам.