— Документ, Филипп Филиппыч, мне надо.
— Документ? Чёрт... А, может быть, это... как-нибудь...
— Это уж — извиняюсь. Сами знаете, человеку без документов строго воспрещается существовать.
«Собачье сердце» М. Булгаков, 1925
Насправді, відношення наших підприємців-спрощенців до власної бухгалтерії специфічне. Один – зберігає кожен папірець, інший – переконаний, що збирати макулатуру ні до чого. Одного - «пронесе», іншого – ні. Й в світлі нещодавніх подій з вилучення поліцією контрафактної продукції на Калинівському, кожен підприємець для себе повинен чітко вирішити, чи буде він зберігати документи щодо походження товару, а чи ні.
Перемикаємось ненадовго на мову формалізму (все нижче стосуватиметься підприємців-спрощенців за виключенням ФОПів 3 групи - платників ПДВ).
Так, ФОП-спрощенці згідно з абз. 1 п. 44.1 Податкового кодексу зобов’язані вести облік доходів, витрат й інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів. Ключовим в цій нормі є те, що документи повинні бути в наявності, якщо вони пов’язані із визначенням об’єкту оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Але ж згідно ст. 292 Податкового кодексу об’єктом оподаткування спрощенця є дохід, а витрати не впливають на дохід чи на суму податкового зобов’язання.
Проте, якщо не впливає на дохід, то може впливати на суму податкового зобов’язання не пов’язаного з доходом.
В яких випадках?.. Зокрема, тоді, коли ФОП-спрощенець купує у фізичної особи товар (роботи, послуги). Саме в таких випадках ФОП-спрощенець ще й стає податковим агентом (пп.14.1.180 Податкового кодексу). Одночасно, виникає обов’язок подавати звітність за формою 1ДФ. Тобто, про витрати такого характеру ФОП-спрощенець зобов’язаний повідомляти податковий орган по аналогії, як і повідомляє про виплати заробітку власним працівникам.
В іншому же Податковий кодекс не зобов’язує ФОП-спрощенця зберігати документи, по’вязані з придбанням товарів. Про це також і йдеться в судовій практиці (ухвала ВАСУ від 19.11.2013 р. у справі № 2а-12222/12/2070 (К/800/22104/13).
Немає сумнівів, що в податківців буде своя точка зору. До прикладу – немає документів на товар, - значить, отриманий безоплатно. Або придбаний у фізичної особи і, при цьому, не утримано ПДФО. З цим починатимуть торгуватись по сумі донарахувань. Зрозуміло, що така позиція фіскалів не ґрунтується на Законі, але на практиці траплялась часто.
Якщо з податковою розібрались, то це ще не кінець. Крім податкового законодавства є ще й інше законодавство – якщо повертатись до ситуації, коли торгівля брендовим одягом, взуттям тощо. Адже, в такому випадку до ФОП-спрощенця можуть бути цивільні позови, кримінальні провадження через незаконне використання торгових марок відомих компаній. В ході таких проваджень власнику товару доведеться надавати докази, що товар придбано в офіційного дистриб’ютора, або ж товар має інше законне джерело походження, а не виготовлений в цеху вуйка Івана в Індустріальному провулку. Судових рішень на користь законних правовласників в Єдиному державному реєстрі – сотні.
Саме з огляду на вищенаведене можна зробити наступний висновок. Наявність належних документів, що засвідчують законне походження товару – це один із аргументів оборони, якщо спілкуватись з контролюючими чи правоохоронними органами. На залишок товару в торговому об’єкті підприємець має мати реальні, достатні документи. Як говорив класик вустами відомого персонажу, ці документи мають бути не менш чим «Окончательная бумажка! Фактическая! Настоящая! Броня!».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар