Квітень 1919 року в Рівному пахне порохом і відчаєм. Вагон Директорії УНР гальмує на станції, і ось уже місто, що доти тихо дрімало на Волині, перетворюється на серце держави. Симон Петлюра та його уряд ховаються від більшовицького наступу, а Рівне на мить стає столицею України. Не раз, а двічі за той самий місяць. А третій епізод розгортається в жахливих тонах окупації 1941–1944 років. Так, Рівне справді тричі проголошували столицею, хоч і ненадовго, у вихорі революцій та війн. Ця історія – не просто факт із підручника, а пульсуюча драма боротьби за незалежність.
Чому саме Рівне? Розташоване на перехресті шляхів, з фортечним минулим і жвавим торгівельним духом, воно слугувало притулком, коли Київ падав. Але ці “столичні” дні тривали тижні, максимум місяці, проти тисячолітньої слави Києва. Розберемося в деталях, бо правда ховається в нюансах: політичних інтригах, героїчних відступах і трагічних окупаціях.
Хронологія столиць України: від давнини до УНР
Україна – земля мандрівних столиць, де центр влади перестрибував з міста в місто залежно від битв і союзів. Київ панував тисячоліттями, від 860 року як серце Русі, через Гетьманщину до сучасності. Але революційні 1917–1921 роки перетворили карту на шахівницю. Центральна Рада стартувала в Києві, гетьман Скоропадський тримався там же, а Директорія УНР гасала по Волині та Поділлю.
Ось ключові переміщення влади УНР, що роблять Рівне частиною цього ланцюга. Перед списком нагадаю: ці столиці були тимчасовими оселями уряду, штабів і преси, часто під вогнем.
- Київ – основна база до березня 1919, коли більшовики тиснули.
- Проскурів (Хмельницький) – короткі періоди в березні та листопаді 1919, осінь оселі Директорії.
- Вінниця – тричі в 1918–1920, логістичний хаб на Поділлі.
- Рівне – квітень 1919, двічі: спершу Петлюра, потім бунт Оскілка.
- Кам’янець-Подільський – з березня 1919 по листопад 1920, “столиця в еміграції”.
- Тарнів – екзильна столиця в Польщі до 1922.
Цей список, витягнутий з історичних хронік, показує хаос: влада переїздила поїздами, часто “під вагоном – територія, у вагоні – Директорія”. Рівне вписалося сюди як Волинський форпост, зручний для маневрів проти червоних і білих.
Перше “столичне” весна 1919: Петлюра ховається в Рівному
Березень 1919-го – чорна смуга для УНР. Червона армія відтискує петлюрівців із Києва, фронт котиться на захід. 25 березня Симон Петлюра прибуває до Рівного потягом, штаб розквартировується в Здолбунові неподалік. Місто, з населенням за 30 тисяч, оживає: тут формують уряд на чолі з Борисом Мартосом. Міністри – знакові фігури: Дмитро Мазепа (внутрішні справи), Андрій Лівицький (справедливість), Василь Крушельницький (освіта).
Рівне на тиждень-другий стає осердям рішень. Уряд видає декрети про обов’язкову українську мову в школах, безплатну освіту для всіх дітей – кроки до національного відродження посеред руїн. Газети друкують “Вільну Україну”, місто гуде від чиновників, солдатів і біженців. Навколо колонії німців, чехів, поляків постачають харчі, кредитні контори пульсують торгівлею. Навіть місцеві бони вводять: 1, 3, 5, 10 рублів з печатками УНР, а згодом 25 карбованців із тризубом.
Та ідилія тане. 5 травня фронт ламається, уряд евакуюється до Радивилова. Рівне здають більшовикам і полякам. Цей епізод – символ відступу, але й проблиск державності: місто, що дало прихисток мрії про соборну Україну.
Другий удар: повстання Оскілка і хаос у столиці
Ще квітень не встиг скінчитися, як 29-го числа вибухає скандал. 27-річний генерал-хорунжий Володимир Оскілко, лівий есер, хапає владу в Рівному. Мотив? Ненависть до “правого” Петлюри, мрії про “Республіку трудових рад” і мир із більшовиками. За ніч заколотники оволодівають скарбницею (три мільйони карбованців!), друкують газету “Воля” з маніфестом: земля селянам, тверда рука, кінець “зрадникам”.
Оскілко проголошує себе диктатором, формує кабінет. Рівне кипить: полювання на петлюрівців, патрулі, чутки про арешти. Місто, ще не оговтавшись від першого “столичного” напливу, тепер ареною громадянської сварки. Та Січові стрільці Євгена Коновальця, петлюрівська варта й бронепоїзд контратакують 30 квітня. Оскілко тікає, повстання ламається. Рівне вдруге втрачає “статус” за лічені дні.
Ця драма підкреслює розкол УНР: ліві проти правих, соціалісти проти націоналістів. Оскілко, згодом страчений поляками, лишив по собі приказку про швидкоплинність влади.
| Період | Подія | Тривалість | Ключові фігури |
|---|---|---|---|
| Квітень 1919 (перше) | Відступ Директорії | Березень–5 травня | Петлюра, Мартос |
| 29–30 квітня 1919 | Повстання Оскілка | 2 дні | Оскілко |
| 1941–1944 | Рейхскомісаріат | 32 місяці | Еріх Кох |
Таблиця базується на даних з uk.wikipedia.org (статті “Столиці України”). Порівняння показує: 1919 – українські ініціативи, хоч і короткі; 1940-і – чужа воля.
Третє “столичне” лихо: Рейхскомісаріат Україна
Літо 1941-го приносить новий кошмар. Нацисти окупують Рівне 28 червня, роблять його центром Рейхскомісаріату “Україна” – маріонеткової структури на сході від Генерал-губернаторства. Еріх Кох, “байдужий до українців Геббельс”, править із Рівного: штаби, банки, друкарні. Випускають “карбованці Коха” (1 марка = 10 карбованців), місто набухає чиновниками.
Та це не українська столиця, а форпост Рейху. Голокост забрав 90% євреїв Рівного, партизани підривають мости, УПА б’є в тилу. До лютого 1944 Червона армія визволяє місто. Цей період – чорна пляма, де “столиця” символізує гноблення, а не гордість.
Цікаві факти про Рівне як “столицю”
- Місцеві бони 1919 мали чотири печатки – для автентичності в хаосі.
- Оскілко обіцяв селянам приватну землю, але його “Воля” видали лише раз.
- Під німцями Рівне мало власні гроші довше, ніж петлюрівські – іронія долі.
- Сьогодні в музеї Рівного зберігаються артефакти УНР, як тризуби з боно.
- Рівне – єдине місто, що тричі “столицювало” в одному столітті.
Ці перлини з архівів додають шарму трагедії.
Рівне сьогодні: від столиці до серця Волині
Сучасне Рівне – динамічний обласний центр з 245 тисячами душ, тролейбусами, IT-хабами й бурштиновими скарбами. Воно пам’ятає минуле: музей УНР, пам’ятники Петлюрі, фестивалі на честь 1919-го. У 2022–2026 роках, під російськими ракетами, місто стоїть міцно – як тоді, у 1919-му. Економіка росте на логістиці, туризмі, культурі: театри, парки, зоопарк манять гостей.
Роль у державі? Волинський бастіон, де переплітаються українська ідентичність і європейські мрії. Відвідати Рівне – значить доторкнутися до пульсу історії, де столиця народжувалася в бою.
Рівне вчить: столиця – не мармуровий палац, а воля триматися в бурі. Його сторінки вписані в літопис боротьби, і вони надихають досі.
