Гострий біль у животі, ніби хтось затискає правою рукою нирки, змушує скрутитися навпіл. Це класичний початок апендициту, запалення маленького відростка сліпої кишки, яке здається дрібницею, але без оперативного втручання перетворюється на жорстоку пастку. Так, померти від апендициту можна, якщо ігнорувати сигнали тіла: розрив апендикса провокує перитоніт і сепсис з летальністю до 5% у ускладнених випадках. Та в еру лапароскопій і антибіотиків ризик падає нижче 0,3%, за даними глобальних досліджень.
Уявіть, як тиск у тонкій трубочці наростає, гній накопичується, а стінки слабшають за 24–48 годин. Статистика з PubMed показує: у розвинених країнах щороку фіксують менше 0,4 смерті на 100 тисяч, бо 99% пацієнтів оперують вчасно. В Україні lifetime-ризик захворіти — 7%, але летальність мінімальна завдяки швидкій діагностиці. Ця хвороба не вибирає: від підлітків до бабусь, але знання симптомів рятує життя.
Тепер розберемо, чому цей “хробак” у животі стає ворогом номер один у хірургії. Кожен рік приносить нові дані: спад смертності на 20% за 20 років у США, подібні тренди в Європі. Готові зануритися в деталі, щоб більше ніколи не зволікати?
Апендикс: таємничий орган, який не потрібен, але шкодить
Червоподібний відросток — це сліпий кінець сліпої кишки, довжиною 5–10 см, схожий на пальчик ковбаски. Раніше думали, що він марний рудимент, але сучасні дослідження з NIH розкривають роль: сховок корисних бактерій для мікробіому, “тренувальний табір” для імунітету. У новонароджених він жирніший, повний лімфоцитів, але з віком худне.
Проблеми починаються, коли отвір блокується. Феколіти — затверділі грудки калу — у 40% випадків, паразити чи гіперплазія лімфоїдної тканини в інших. У дітей частіше через віруси, у дорослих — через дієту бідну клітковиною. Вагітні страждають від тиску матки, що зсуває апендикс вгору, маскуючи біль.
- Основні тригери: закупорка lumen’у (70%), інфекції (E.coli, Bacteroides), травми живота.
- Рідкісні: пухлини (0,1–0,5%), чужорідні тіла від ковтання шпильок чи насіння.
- Фактори ризику: чоловіки 1,4 раза частіше, пік 10–30 років, ожиріння множить шанси удвічі.
Ці деталі пояснюють, чому апендицит — лідер ургентної хірургії: 7% населення переживають його за життя. Перехід до симптомів покаже, як тіло кричить про допомогу.
Симптоми апендициту: від ниючого дискомфорту до нестерпного болю
Біль стартує ниюче навколо пупка, ніби переїв гострого, а за години мігрує вниз-праворуч — симптом Кохера. Посилюється при ходьбі, кашлі чи підйомі ноги, змушуючи лежати нерухомо. Нудота з блювотою — у 60–80%, температура 37,5–38°C, іноді запор чи діарея.
У 40% випадків атипічно: у дітей домінує блювання без локалізації, літні скаржаться на слабкість без лихоманки. Вагітних біль тягне під ребра — апендикс зміщується. Тест Щоткіна-Блюмберга: біль при різкому знятті руки з живота — класика.
- Почніть з пальпації: напруга м’язів праворуч унизу.
- Перевірте симптом Ситковського: біль при повороті ліворуч.
- Розрахуйте Alvarado score: >7 балів — 90% ймовірність апендициту (біль + лейкоцитоз + міграція).
Ці знаки — не жарти. Ігнор веде до некрозу, коли біль стихає фальшиво, маскуючи катастрофу. Наступний етап — динаміка хвороби.
Етапи апендициту: годинник, що цокає до розриву
Катаральний етап — перші 6–12 годин: серозне запалення, біль помірний. Флегмонозний — гній накопичується, стінки набрякають. Гангренозний — некроз тканин за 24 години, запах гнилі в ротовій порожнині. Перфорація — розрив, гній у черевну порожнину.
Без допомоги 80% доходять до деструкції за 48 годин. У дітей процес прискорений — до 36 годин. Механізм: тиск у lumen’і перевищує 100 мм рт.ст., стінки рвуться, бактерії мчать на свободу.
Цей ланцюг реагує на затримку: кожна година множить ризик ускладнень удвічі. Тепер про тих, хто перетворює локальну біду на системну кризу.
Ускладнення апендициту: перитоніт і сепсис як головні загрози
Перфорація трапляється у 20–40%, викликаючи перитоніт — запалення очеревини з лихоманкою 39+, тахікардією, шоком. Гній розтікається, утворюючи абсцеси чи інфільтрати. Сепсис — коли інфекція в крові, мультиорганна недостатність, летальність 10–20%.
Таблиця нижче порівнює ризики. Дані з Mayo Clinic і GBD Study 2021, адаптовані до 2025 тенденцій.
| Ускладнення | Частота (%) | Летальність (%) | Лікування |
|---|---|---|---|
| Перфорація | 20–40 | 1–3 | Екстрена лапароскопія |
| Перитоніт | 10–15 | 3–5 | Лавтаж + дренування |
| Сепсис | 1–5 | 10–20 | Антибіотики IV + реанімація |
| Абсцес | 5–10 | <0,5 | Перкутанне дренування |
Джерела: Mayo Clinic, PubMed GBD 2021. Перитоніт — як повінь у животі, сепсис — отрута для органів. Раннє втручання блокує цей шлях.
Діагностика апендициту: УЗД, КТ і клінічний нюх
Лікар починає з анамнезу та огляду: позитивні симптоми — Rozdolsky, Psoas. Аналізи: лейкоцитоз 10–18 тис., ШОЕ↑. УЗД — золотий стандарт (86% чутливість), показує потовщення >6 мм, рідину.
КТ — 98% точність, для атипових. У вагітних — МРТ без радіації. Шкала Alvarado чи Appendicitis Inflammatory Response score уточнюють. У сучасних клініках діагноз за 30 хвилин.
Ці інструменти зменшили помилки з 20% до 5%. Переходимо до порятунку.
Лікування апендициту: від консервативного до високотехнологічного
Стандарт — апендектомія: лапароскопія в 95% (3 проколи, 1 день госпіталізації). Відкрита — для ускладнених. Антибіотики (цефалоспорини + метронідазол) перед оп. Неоперативне: у 70–90% низькоризикових (діаметр <8 мм) — амбулаторно.
Роботизована Da Vinci — для складних, зменшує кровотечу на 50%. Після: інфузії, дієта, виписка за 24 год. Успіх 99% без ускладнень.
- Переваги лапароскопії: менше болю, рубців, рецидивів (0,5% vs 2%).
- Післяопераційно: ходьба через 6 год, їжа — протерта.
Хірурги еволюціонували: з 1900-х смертність впала з 50% до нуля в рутинних.
Цікава статистика
Глобально в 2021: 4,5 млн випадків, 3941 смерть (0,358/100k), DALYs 360 тис. У США 1999–2020: 15k смертей, спад на 15%. Україна: 4–5/1000 щороку, летальність 0,02–0,3% (karpaty.net.ua, 2026). Діти: 40% перфорацій, літні: 3–5% ризик. Тренд: -20% смертності за 5 років завдяки УЗД.
У 204 країнах апендицит — 233/100k інцидентність, lifetime 7–8%.
Апендицит у групах ризику: діти, вагітні, літні люди
Діти до 5 років: симптоми маскуються ГРВІ, блювання домінує, перфорація 40–57%. Потрібен УЗД негайно. Вагітні (1/1500): біль підреберний, ризик викидня 5–15% при перфорації, але лапароскопія безпечна до 3 триместру.
Літні >60: атипія 50%, коморбіди (діабет) множать летальність до 5%. КТ обов’язково. Статистика МОЗ: післяопераційна летальність 0,74% загалом, вища в старших.
Ці нюанси роблять діагностику мистецтвом. Але помилки — часта пастка.
Типові помилки при апендициті: що категорично не можна робити
Грілка на живіт: прискорює розрив, бо тепло розширює судини.
Проносні чи клізми: підвищують тиск, провокують перфорацію в 30%.
Знеболювальні без лікаря: маскують, затримують діагноз на 12 год.
Очікування “саме мине”: 50% перфорацій від ігнору в перші 24 год.
Самолікування антибіотиками: розмазує інфекцію, ускладнює оп.
Кожен пункт — реальні кейси: хлопець у Луцьку помер через “переїв”, бо медики зволікали. Краще викликати швидку при підозрі — безпечно і швидко.
Відновлення після апендициту: швидке повернення до ритму життя
Лапароскопія дозволяє вставати за годину, їсти — за 6. Дієта: рідке 2 дні, клітковина через тиждень. Біль зникає за 48 год, шви знімають за 7–10. Спайки — ризик 10%, але бар’єрні гелі зменшують удвічі.
Спорт — через місяць, повне навантаження — 4 тижні. Профілактика: клітковина 25г/день, пробіотики для мікрофлори. Багато хто забуває про апендицит за тиждень, повертаючись сильнішими.
Ця хвороба навчає слухати тіло, бо наступний біль може бути хитрішим. Залишайтеся пильними — здоров’я в деталях.
