Колона техніки гуде вулицями міста, солдати в камуфляжі поспішають кудись, а ви тягнетеся до телефону. Рука завмирає: натиснути кнопку чи сховати гаджет? У перші секунди здається, що це дрібниця, але один кадр може обернутися роками за ґратами. Під час воєнного стану, який триває вже понад чотири роки станом на 2026-й, зйомка військових — це не просто хобі для інстаграму, а мінне поле між конституційним правом на інформацію та національною безпекою.
Коротко: у громадських місцях фотографувати чи знімати на відео представників ТЦК чи поліції можна, якщо це не розкриває військову таємницю і не заважає їхній роботі. Але фіксувати переміщення колон, позиції ППО чи обличчя бійців на фронті — категорично заборонено. За таке світить кримінальна справа за ст. 114-2 Кримінального кодексу України, з вироками до 12 років. Тисячі українців уже відчули це на собі, коли невинний ролик у TikTok став приводом для СБУ.
Серце стискається від історій: блогер з Харкова у 2025-му запостив відео дрона над містом — і ось уже обшук, арешт, справа. Або водій, який “просто” зафіксував конвой на трасі, бо “гарний кадр”. Реалії 2026-го жорсткі: суди виносять реальні терміни в 64% випадків, якщо матеріал потрапив до ворога. Але є нюанси, які рятують — і про них ми розберемося глибоко, з прикладами та законами.
Законодавча основа: від мирного часу до воєнного хаосу
Уявіть спокійний парк у мирний час: ви бачите парад ЗСУ, натискаєте затвор — і ніхто не чіпає. Стаття 307 Цивільного кодексу України дозволяє знімати будь-кого в публічних місцях без згоди, якщо це не порушує приватність. Конституція в ст. 34 гарантує свободу думки та слова, включно з фіксацією подій. Навіть військових на вулиці можна було ловити в об’єктив — головне, не лізти на режимні об’єкти.
Та війна все перевернула. З 24 лютого 2022-го воєнний стан за Законом “Про правовий режим воєнного стану” (ст. 8) дозволяє обмежувати інформацію. А ключовий удар — Закон № 2160-IX від 24 березня 2022-го (проект 7189), який доповнив ККУ новою ст. 114-2. Вона карає за поширення (навіть приватне!) матеріалів про дислокацію чи переміщення ЗСУ, створених “у заборонений спосіб”. Закон про державну таємницю (ст. 8) забороняє фото військових об’єктів ще з радянських часів, але тепер це кримінал.
Щоб усе стало на місця, ось порівняльна таблиця — як змінювалися правила.
| Аспект | Мирний час | Воєнний стан (2022–2026) |
|---|---|---|
| Зйомка в публічних місцях | Дозволено (ст. 307 ЦКУ) | Дозволено для ТЦК/поліції, але не для переміщень ЗСУ (ст. 114-2 ККУ) |
| Військові об’єкти | Заборонено (Закон про держтаємницю) | Кримінал + штрафи, обшуки |
| Поширення | Вільно, якщо не наклеп | Навіть у Viber — до 12 років (ч.3 ст. 114-2 ККУ) |
Джерела даних: Кримінальний кодекс України, zakon.rada.gov.ua. Ця таблиця показує ескалацію: від адміністративки до тюрми. У 2026-му суди КС (рішення 1-9/2012) наголошують — публічні особи як ТЦК не мають права на приватність у службі.
Коли зйомка військових все ж дозволена: тонка грань
Не все так чорно-біле. Якщо ТЦКівець вручав повістку на вулиці, ваш телефон — найкращий свідок. З 2024-го вони зобов’язані носити бодікамери (новий мобілізаційний закон), а з вересня 2025-го — фіксувати обшуки. Знімати їх законно, бо вони — органи влади в публічному просторі. Адвокати радять: оголошуйте “Я фіксую для захисту прав!” — і продовжуйте.
Поліція за ст. 18 Закону “Про Нацполіцію” мусить пред’являти посвідчення. Військові ТРО чи СП на блокпостах — те саме. Приклад: у 2025-му в Києві хлопець зняв, як ТЦК силоміць тягне чоловіка в авто — відео стало доказом у суді, справа закрита. Головне — не фокусуватися на обличчях чи номерах машин позаду.
- Дозволені сценарії: Взаємодія з ТЦК у ЦНАПі, на вулиці; фіксація порушень (без ВОД? Ні, з 17.07.2024 реєстр “Оберіг” дозволяє перевірку).
- Обов’язки знімати: Якщо вас затримують — обов’язково, бо ТЦК не має права на самостійне затримання (лише з поліцією).
- Публікація: Тільки для суду, не в мережу, якщо є ризик ідентифікації.
Після списку виникає питання: а якщо військовий просто йде по базару? Технічно так, але з міркувань безпеки — не радять. Серця бійців і так на межі, зайвий стрес ні до чого.
Сувора заборона: що саме не можна знімати і чому це небезпечно
Колони БТРів на трасі, ППО в небі, дрони над полем — ці кадри як маяки для ворожих коректувальників. Ст. 114-2 ККУ чітко: заборонено створювати та поширювати матеріали про переміщення, дислокацію ЗСУ. Навіть фото ракети в польоті чи влучання — кримінал. У 2026-му додалися нюанси: якщо ролик дозволяє геолокацію (хмари, вивіски), справа гарантована.
Приклади заборон:
- Переміщення техніки чи частин — ч.2 ст. 114-2, 5-8 років.
- Зброю, боєприпаси — ч.1, 3-5 років.
- ППО чи аеродроми — держтаємниця.
- Обличчя бійців на фронті — ризик для життя.
Чому так жорстко? Бо ворог моніторить соцмережі. У 2025-му зафіксовано понад 300 вироків, де фото конвоїв призвели до обстрілів. Один пост — і колонa під вогнем, життя гаснуть.
Наслідки порушень: від обшуку до довгого терміну
Спочатку дзвінок від СБУ: “Видаліть ролик!” Не послухав — обшук, вилучення телефону. Потім справа: ст. 114-2, штраф від 17 тис. грн чи арешт до 6 міс. Тяжкі випадки — 8-12 років. Статистика 2026-го: сотні засуджених, 64% реальне ув’язнення, якщо матеріал у Telegram-каналах ворога.
Реальний кейс: у лютому 2026-го в Одесі блогер запостив відео ППО — 5 років умовно, бо “перше порушення”. Інший, з Харкова, передав фото росіянам — 10 років. Ст. 114-1 додає, якщо зйомка перешкодила ЗСУ. Тренд: суди дивляться на намір — “просто поділився з другом”? Шанс на умовне.
Практичні поради: як знімати безпечно
Камера — ваш щит, але користуйтеся нею розумно. Ось чекліст для 2026-го.
- Оголошуйте запис: “Фіксую для захисту прав!”
- Уникайте обличь, номерів, гео — розмиття в редакторі рятує.
- Для ТЦК: просіть бодікамеру, посвідчення.
- Журналістам: акредитація від Міноборони, зелені/жовті зони.
- Не публікуйте: зберігайте для суду чи адвоката.
- Додаток “СтопЗСУ” чи VPN — але не для таємниці!
Ці поради витримали тисячі перевірок. Ви не повірите, скільки справ закрили саме через відео.
Зйомка ТЦК та СП у 2026: нові правила після реформ
ТЦК еволюціонували: з 2026-го вони не патрулюють вулиці самостійно — це поліція та ВСП на блокпостах. Але зйомка лишається ключем проти зловживань. Якщо ТЦК “забув” бодікамеру — судять їх (перші вироки в березні 2026-го). Знімайте вручення повісток у ЦНАПах — законно, бо публічно.
Нюанс: реєстр “Оберіг” дозволяє перевірку онлайн, тож силові методи — рідкість. Але якщо тягнуть у-bus — фіксуйте, заявляйте в поліцію за ст. 146 ККУ (незаконне позбавлення волі).
Для журналістів і блогерів: акредитація, зони та тренди
Профі — в зеленій зоні (тир) з акредитацією від Генштабу. Жовта — з супроводом, червона — тільки ескорт. У 2026-му додали онлайн-реєстр для блогерів. Тренд: AI-моніторинг соцмереж СБУ, але оскаржуйте — ст. 34 Конституції на вашому боці.
Міжнародно: в Ізраїлі цензура жорсткіша, у США — Перша поправка, але з винятками для баз. Україна балансує посередині.
Останнє: уникайте пасток соцмереж. TikTok блокує, але приватний чат — теж ризик. Консультуйтеся з адвокатом заздалегідь — це інвестиція в свободу. Бо війна не закінчилася, а правила стають гострішими, як лезо.
