Яке церковне свято відзначають 23 травня?
23 травня православні віряни в Україні вшановують пам’ять кількох святих, що залишили глибокий слід у християнській традиції. За новим церковним календарем, який Православна церква України (ПЦУ) прийняла у 2023 році, цього дня згадують преподобного Михаїла, сповідника, єпископа Синадського, преподобну Євфросинію Полоцьку та відзначають обрітення мощей святителя Леонтія, єпископа Ростовського. Якщо ж громада дотримується старого стилю (юліанського календаря), то 23 травня припадає на вшанування апостола Симона Зилота та преподобного Симеона. Ця різниця у календарях створює унікальну ситуацію, коли в один день можуть святкуватися різні події залежно від традиції парафії.
Кожен із цих святих має захоплюючу історію, сповнену віри, чудес і самопожертви. Їхнє життя надихає вірян до молитви, добрих справ і духовного зростання. У цій статті ми детально розберемо, хто ці святі, які традиції пов’язані з їхнім вшануванням, а також розкажемо про народні прикмети та заборони, що супроводжують цей день.
Святі 23 травня за новим календарем
Преподобний Михаїл, сповідник, єпископ Синадський
Святий Михаїл Синадський, що жив у VIII–IX століттях у Візантійській імперії, відомий своєю непохитною вірою та боротьбою проти іконоборства. З юних літ він мріяв про чернече життя, тому залишив мирські справи й оселився в монастирі на березі Чорного моря. Там він проводив дні у молитві, пості та важкій праці, що принесло йому дар чудотворення. Одне з відомих чудес, описаних у джерелі unian.ua, сталося під час жнив: коли люди страждали від спраги, Михаїл молитвою наповнив порожню посудину водою.
Згодом патріарх Тарасій висвятив Михаїла на єпископа міста Синади. У цій ролі він не лише проповідував, а й мужньо виступав проти імператора Лева Вірменина, який наказав знищувати ікони. Михаїл відкрито заявляв: “Я шаную святі ікони Спасителя мого Ісуса Христа і Пречистої Діви, Матері Його”. За таку сміливість його засудили до заслання в місто Євдокіаду, де він помер близько 821 року. Його мощі частково зберігаються в Лаврі святого Афанасія на Афоні, а частина – в Іверському монастирі.
Віряни звертаються до святого Михаїла з молитвами про захист від єресей, зміцнення віри та допомогу в скрутних обставинах. Його життя вчить нас, як важливо залишатися вірним своїм переконанням, навіть коли це вимагає великих жертв.
Преподобна Євфросинія Полоцька
Євфросинія Полоцька – одна з найшанованіших святих на теренах України та Білорусі. Народилася вона у XII столітті в сім’ї полоцького князя Георгія Всеславича й отримала ім’я Предслава. Відмовившись від шлюбу, вона таємно прийняла чернечий постриг і присвятила життя служінню Богу. Євфросинія заснувала жіночий монастир у Полоцьку, де навчала дівчат грамоти, мистецтва переписування книг і християнських чеснот.
Вона також була меценаткою: за її ініціативи створено знаменитий Хрест Євфросинії Полоцької – шедевр ювелірного мистецтва, який, на жаль, був втрачений під час Другої світової війни. Її паломництво до Єрусалима стало символом духовної сили: Євфросинія померла там у 1173 році, але її мощі згодом повернули до Полоцька. Віряни моляться до неї за мудрість, захист сім’ї та успіхи в навчанні.
Обрітення мощей святителя Леонтія Ростовського
Святитель Леонтій, єпископ Ростовський, жив у XI столітті й був одним із перших місіонерів, що проповідували християнство в язичницьких землях Ростова. Його життя було сповнене труднощів: місцеві жителі не раз виганяли його, але Леонтій продовжував навертати людей до віри своєю добротою та чудесами. Після смерті в 1077 році його мощі стали джерелом численних зцілень.
23 травня православна церква відзначає обрітення мощей святого, що сталося у 1164 році. Ця подія підкреслила його святість і зміцнила віру місцевих християн. Віряни моляться до Леонтія за мир у громаді, зцілення від хвороб і духовне просвітлення.
Святі 23 травня за старим календарем
Апостол Симон Зилот
За юліанським календарем 23 травня вшановують апостола Симона Зилота, одного з дванадцяти учнів Ісуса Христа. Симон, якого також називають Кананієм (за місцем народження – Кана Галілейська), отримав прізвисько “Зилот” через свою палку відданість вірі. За переказами, саме в його домі відбулося чудо перетворення води на вино, що стало одним із перших знаків Христової сили.
Вражений цим дивом, Симон залишив усе й пішов за Спасителем. Після П’ятидесятниці він проповідував у різних країнах – від Єгипту до Британії, де, за легендою, прийняв мученицьку смерть, будучи розіп’ятим на хресті. У XIX столітті на місці його смерті в Абхазії було засновано Новоафонський монастир Симона Кананіта. Віряни звертаються до нього з молитвами за міцну віру, сімейне щастя та захист від ворогів.
Цікаво, що Симона Зилота вважають покровителем бідняків і скривджених. Наші пращури вірили, що цього дня молитва до нього може допомогти знайти справедливість або полегшити скрутне становище.
Преподобний Симеон
Преподобний Симеон, що жив у XII столітті, подвизався в Києво-Печерській лаврі. Він обрав шлях духовної боротьби, прагнучи наблизитися до Бога через молитву та аскетизм. Його життя було прикладом смирення й відданості, що надихало інших ченців. Віряни моляться до нього за духовне очищення та підтримку в чернечому житті.
Традиції святкування 23 травня
Церковне свято 23 травня в Україні супроводжується низкою традицій, що поєднують християнські обряди з народними звичаями. Ось основні з них:
- Відвідування богослужінь. У цей день у храмах проводять урочисті літургії, присв’ячені святим. Віряни моляться за здоров’я, мир і духовне зростання. Особливо популярними є молебні до Михаїла Синадського та Євфросинії Полоцької.
- Збір цілющих трав. За народною традицією, 23 травня жінки в чистому одязі вирушали до лісу чи поля, щоб зібрати лікарські рослини. Вірили, що цього дня трави мають особливу силу, якщо зібрати їх із молитвою.
- Виготовлення олії та сиру. У день Симона Зилота селяни готували продукти з коров’ячого молока, які вважалися особливо поживними. Ця традиція символізувала вдячність за достаток.
- Випікання хліба. Пекти випічку цього дня вважалося доброю прикметою. Хліб ділили з рідними та сусідами, щоб зміцнити громаду.
Ці традиції відображають глибоку повагу до святих і віру в їхню опіку. Вони також нагадують нам, як тісно переплелися християнські та народні обряди в українській культурі.
Народні прикмети 23 травня
Наші пращури уважно спостерігали за природою, щоб передбачити погоду та майбутній урожай. Ось найпоширеніші прикмети, пов’язані з 23 травня:
| Прикмета | Значення |
|---|---|
| Йде дощ | Літо буде непогожим, але урожай багатим. |
| Бджоли гудуть активно | Очікується сонячний день. |
| Багато мурах | Можлива посуха. |
| Задуха на світанку | Вдень піде дощ. |
Джерело: tsn.ua, unian.ua.
Ці прикмети допомагали селянам планувати сільськогосподарські роботи та готуватися до змін погоди. Сьогодні вони додають святу особливого колориту, нагадуючи про мудрість наших предків.
Заборони 23 травня
Церковне свято 23 травня має свої обмеження, які віряни стараються дотримуватися, щоб не накликати біду. Ось головні заборони дня:
- Не мити голову. Вважалося, що це може призвести до проблем на роботі чи втрати поваги колег.
- Уникати ремонту. Будь-які будівельні роботи цього дня могли накликати фінансові труднощі.
- Не переховувати гроші. Ховання монет чи купюр вважалося поганою прикметою, що обіцяла бідність.
- Не орати землю. Цей день наші пращури присвячували шануванню землі, тому польові роботи, крім сівби пшениці, були під забороною.
- Уникати негативу. Сварки, гнів чи заздрість цього дня могли “прилипнути” до людини на довгий час.
Дотримання цих заборон допомагало вірянам зберігати душевний спокій і гармонію. Навіть якщо сучасна людина не вірить у прикмети, уникнення конфліктів і повага до природи – це завжди добра ідея.
Цікаві факти про 23 травня
🔔 Два календарі – подвійне свято. Перехід ПЦУ на новий календар у 2023 році створив унікальну ситуацію: у парафіях, що дотримуються юліанського календаря, 23 травня вшановують Симона Зилота, а за новим стилем – Михаїла Синадського та Євфросинію Полоцьку.
🌿 Трави з душею. Народна традиція збору трав 23 травня має глибоке коріння: вважалося, що рослини, зібрані з чистим серцем, можуть зцілювати не лише тіло, а й душу.
🏛 Хрест Євфросинії. Хрест, створений за ініціативи Євфросинії Полоцької, був не лише релігійною реліквією, а й символом білоруської культури. Його втрата стала трагедією для спадщини регіону.
🕊 Симон і весілля. Чудо в Кані Галілейській, де Христос перетворив воду на вино, відбулося на весіллі Симона Зилота. Ця подія вважається благословенням для молодят.
Ці факти додають святу 23 травня особливого шарму, показуючи, як тісно переплітаються історія, віра та культура.
Як підготуватися до свята?
Щоб гідно відзначити церковне свято 23 травня, варто заздалегідь підготуватися. Ось кілька порад, які допоможуть провести цей день з користю:
- Відвідайте храм. Участь у літургії – це не лише духовна практика, а й спосіб відчути єдність із громадою. Підготуйтеся до молитви, обміркувавши, за що хочете подякувати чи про що просити.
- Дізнайтесь про святих. Прочитайте житія Михаїла Синадського, Євфросинії Полоцької чи Симона Зилота. Їхні історії можуть надихнути на добрі вчинки.
- Дотримуйтесь традицій. Спечіть хліб, приготуйте молочні страви або прогуляйтесь у лісі, щоб зібрати трави. Це допоможе відчути зв’язок із предками.
- Уникайте суєти. Проведіть день у спокої, уникаючи сварок і важкої роботи. Це час для роздумів і вдячності.
Підготовка до свята – це не лише виконання обрядів, а й нагода зупинитися, подумати про вічне й наповнити серце теплом. Нехай цей день стане для вас моментом духовного оновлення!
