Що святкують 9 травня у православній церкві?
Дев’яте травня в православному календарі – день, наповнений глибоким духовним змістом. У 2025 році, залежно від церковного календаря (нового чи старого стилю), віряни в Україні вшановують різні події. Найпоширенішим святом цього дня за новим календарем є перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, яке також називають у народі “Микола Літній”. Ця подія, що відбулася в XI столітті, стала важливою віхою в історії християнства, адже мощі одного з найулюбленіших святих були врятовані від знищення та перенесені до італійського міста Барі.
Окрім цього, за старим стилем 9 травня може припадати на вшанування священномученика Василя Амасійського та праведної Глафіри. У деяких джерелах згадується також Світлий четвер після Великодня, що має свої особливі традиції. Кожен із цих аспектів заслуговує на увагу, адже вони відображають багатство православної традиції.
Перенесення мощей Миколая Чудотворця: історичний контекст
Святий Миколай, відомий як покровитель дітей, моряків і мандрівників, жив у IV столітті в місті Мира Лікійська (сучасна Туреччина). Після його смерті місце поховання стало центром паломництва. Проте в XI столітті, коли грецька імперія зазнавала нападів турків, мощі святого опинилися під загрозою знищення. Жителі міста Барі, розташованого на узбережжі Адріатичного моря, вирішили врятувати святиню. У 1087 році барійські моряки, ризикуючи життям, викрали мощі з монастиря в Мирі та привезли їх до свого міста.
8 травня кораблі з мощами прибули до Барі, а наступного дня, 9 травня, святиню урочисто перенесли до церкви святого Стефана. Через рік на честь Миколая звели величну базиліку, освячену папою Урбаном II. Сьогодні мощі святого зберігаються в базиліці Святого Миколая в Барі, приваблюючи тисячі паломників з усього світу.
Ця подія не лише врятувала мощі, а й зробила Барі одним із головних центрів християнського паломництва, зміцнивши зв’язок між Сходом і Заходом у християнському світі.
Священномученик Василь Амасійський: життя і подвиг
За старим церковним календарем 9 травня вшановують священномученика Василя, єпископа Амасійського, який жив у IV столітті. Василь був невтомним захисником християнської віри в часи, коли язичництво ще мало значний вплив. Він боровся з ідолопоклонством, викривав єретичні вчення аріїв і підтримував нужденних. Його життя було сповнене випробувань, але він залишався вірним своїм принципам.
Особливо драматичною є історія, пов’язана з імператором Ліцинієм, який правив у той час. Ліциній запалав пристрастю до служниці своєї дружини, Глафіри, яка була християнкою. Глафіра, прагнучи зберегти свою чистоту, звернулася за захистом до Василя. Єпископ допоміг їй втекти, але це викликало гнів імператора. У підсумку Василь був схоплений і страчений за свою віру, ставши мучеником.
Ця історія підкреслює мужність і відданість Василя, а його подвиг надихає вірян і сьогодні. У день його пам’яті люди моляться за стійкість у вірі та захист від несправедливості.
Традиції та обряди 9 травня
Церковні свята в Україні завжди супроводжуються багатими традиціями, що поєднують духовне і народне. Дев’яте травня не є винятком. Залежно від того, яке саме свято відзначається, віряни дотримуються певних звичаїв, молитов і обрядів.
Традиції на Миколу Літнього
Перенесення мощей Миколая Чудотворця, або Микола Літній, – свято, сповнене тепла і надії. У цей день віряни відвідують храми, де правлять урочисті літургії. Ось основні традиції, пов’язані з цим святом:
- Молитва за подорожніх і моряків. Святий Миколай вважається покровителем тих, хто в дорозі. У цей день люди моляться за безпечні мандри, здоров’я рідних і захист від небезпек.
- Милостиня та благодійність. На честь Миколая, відомого своєю щедрістю, віряни роздають милостиню, допомагають бідним і діляться їжею з нужденними. Це символізує турботу про ближнього, яку проповідував святий.
- Відвідування кладовищ. У деяких регіонах України 9 травня, якщо це Світлий четвер, називають “Пасхою мертвих”. Віряни прибирають могили, моляться за померлих і роздають їжу як поминальну милостиню.
- Підготовка страв без надмірностей. У цей день не заведено влаштовувати пишні застілля, адже це може вважатися неповагою до пам’яті померлих, особливо якщо свято припадає на Світлий четвер.
Ці традиції допомагають вірянам відчути зв’язок із духовним спадком і нагадують про важливість добрих справ.
Народні звичаї: Глафіра Горошниця
У народі 9 травня часто асоціюється з праведною Глафірою, яку називають Горошницею. Цей день вважається ідеальним для посіву гороху та картоплі. Ось як наші пращури відзначали цей день:
- Посів гороху з молитвою. Перед початком роботи селяни молилися, просячи врожаю.rendering: true. Це віра в те, що горох, посаджений у день Глафіри, дасть рясний урожай, була непохитною.
- Приготування горохових страв. Гороховий суп, каша чи січеники – обов’язкові страви цього дня. Вважалося, що вони приносять здоров’я та силу.
- Спостереження за природою. Люди слідкували за погодою та птахами, щоб передбачити врожай. Наприклад, приліт ластівок обіцяв тепло, а голосна зозуля – гарну погоду.
Горох вважався не просто їжею, а символом достатку. Посіявши його 9 травня, селяни вірили, що забезпечують добробут родини на весь рік.
Заборони та прикмети 9 травня
Народні вірування та церковні традиції сформували низку заборон і прикмет, які супроводжують 9 травня. Вони відображають мудрість предків і допомагають уникнути біди.
Що не можна робити?
Дев’яте травня – день, коли варто бути особливо уважним до своїх дій. Ось основні заборони:
- Свататися чи одружуватися. Вважається, що шлюб, укладений цього дня, буде нещасливим і недовговічним.
- Їсти картоплю. За повір’ям, страви з картоплі можуть принести сварки в сім’ю.
- Виносити сміття після заходу сонця. Це може “винесли” щастя з дому.
- Робити генеральне прибирання. Така робота може призвести до конфліктів із рідними.
- Стригти нігті чи волосся. Це вважається поганою прикметою, яка забирає здоров’я.
Ці заборони – не просто забобони, а спосіб зберегти гармонію в домі та повагу до духовного значення дня.
Народні прикмети
Прикмети 9 травня допомагають передбачити погоду та врожай. Ось найпоширеніші з них:
| Прикмета | Значення |
|---|---|
| Ще лежить сніг | Літо буде спекотним |
| Ясний і сонячний день | До хорошого врожаю огірків |
| Прилетіли ластівки | Чекайте тепла |
| Голосна зозуля | До покращення погоди |
| Дощить | До багатого врожаю |
Ці прикмети – своєрідний “прогноз погоди” від наших пращурів, який і досі викликає інтерес.
Цікаві факти по темі
Святий Миколай – прототип Санта-Клауса. Легенди про щедрість Миколая, який таємно допомагав бідним, лягли в основу образу Санта-Клауса. 🔔
Барі – центр паломництва. Базиліка Святого Миколая в Барі щороку приймає до 2 мільйонів паломників, а мощі святого вважаються чудотворними. 🌍
Горох як символ. У давнину горох вважався не лише їжею, а й оберегом від злих духів. Його носили в кишенях для захисту. 🌱
Світлий четвер. У деяких регіонах України цей день називають “Пасхою мертвих”, коли поминають померлих, відвідуючи кладовища. 🕯️
Значення свята для українців
Для українців 9 травня – не лише церковне свято, а й день, що має додаткове історичне та суспільне значення. У 2025 році Україна продовжує відзначати День Європи, встановлений указом президента у 2023 році. Це свято символізує єдність із європейськими країнами, мир і солідарність. Воно набуло особливого значення в контексті війни, адже європейські цінності – свобода, демократія, справедливість – стали для українців дороговказом.
Церковне свято 9 травня, будь то вшанування Миколая Чудотворця чи Василя Амасійського, нагадує про важливість духовної стійкості. У храмах звучать молитви за мир, здоров’я і захист для тих, хто боронить країну. Віряни знаходять у цих традиціях розраду і надію, що так потрібні в складні часи.
Поєднання духовного і суспільного робить 9 травня особливим днем, коли українці згадують минуле, шанують святих і дивляться в майбутнє з вірою в краще.
Джерело: Інформація зібрана на основі матеріалів православного календаря та народних традицій України.
