Деймос – супутник Марса: загадковий космічний об’єкт

Деймос – це один із двох природних супутників Марса, менший і дальший від планети порівняно зі своїм “братом” Фобосом. Його назва походить від грецької міфології – Деймос був богом жаху, сином Ареса (Марса в римській версії). У цій статті ми розберемо, що таке Деймос, як він був відкритий, які його особливості та чому він досі залишається загадкою для вчених.

Цей маленький супутник – не просто кам’яна брила в космосі, а об’єкт, який приховує таємниці походження марсіанських місяців і, можливо, ключ до розуміння еволюції Сонячної системи. Ми розповімо про нього детально, із цікавими фактами й емоціями, щоб ви відчули його космічну велич. Тож вирушаймо в подорож до цього далекого супутника!

Відкриття Деймоса: перші кроки до пізнання

Деймос був відкритий 12 серпня 1877 року американським астрономом Асафом Голлом у Військово-морській обсерваторії США у Вашингтоні. Цікаво, що через шість днів після цього він знайшов і другий супутник Марса – Фобос. Голл шукав марсіанські місяці цілеспрямовано, використовуючи 26-дюймовий телескоп – на той час один із найбільших у світі.

Відкриття стало справжньою сенсацією, адже до того часу вважалося, що у Марса немає супутників. Назву “Деймос” запропонував Генрі Мадан, посилаючись на грецьку міфологію, де Деймос і Фобос супроводжували бога війни Ареса. Ці імена ідеально відображають таємничу й дещо моторошну природу цих космічних тіл.

Голл ледь не припинив пошуки через складність спостережень – Марс яскравий, і його світло затуляло слабкі супутники. Але завдяки наполегливості (і трохи заохоченню від дружини Анджеліни Стікні) він досяг успіху, назавжди вписавши своє ім’я в історію астрономії.

Як знайшли Деймос?

Процес відкриття був непростим, але захопливим. Ось як це відбувалося:

• Інструмент: 26-дюймовий рефракторний телескоп – потужний для свого часу, але все ж обмежений.
• Спостереження: Голл шукав слабкі точки світла біля Марса, долаючи засліплення від планети.
• Дата: 12 серпня 1877 року о 07:48 за UTC – момент, коли Деймос вперше “засвітився” в телескопі.
• Підтвердження: знахідку перевірили кілька ночей, щоб переконатися, що це не зірка чи артефакт.

Фізичні характеристики Деймоса

Деймос – найдрібніший із двох супутників Марса, із середнім радіусом лише 6,2 км (приблизно 12,4 км у найдовшому вимірі). Він має неправильну форму, нагадуючи картоплину, а не кулю, як наш Місяць. Його розміри – 15 × 12 × 11 км – роблять його одним із найменших відомих супутників у Сонячній системі.

Поверхня Деймоса вкрита реголітом – шаром дрібного пилу й уламків завтовшки до 100 метрів, що згладжує кратери й робить його вигляд м’якшим порівняно з Фобосом. Найбільші кратери – Свіфт і Вольтер – мають діаметр близько 3 км і названі на честь письменників Джонатана Свіфта й Вольтера, які передбачали існування марсіанських супутників у своїх творах.

Деймос темний і сірий, із низьким альбедо (7%) – він відбиває лише малу частину світла. Його склад нагадує вуглецеві хондрити – тип метеоритів, схожий на астероїди С-типу з зовнішнього поясу астероїдів. Це наштовхує на думку про його можливе походження.

Основні параметри Деймоса

Ось ключові характеристики цього супутника:

• Розмір: 15 × 12 × 11 км – крихітний навіть серед інших супутників.
• Маса: 1,5 × 10¹⁵ кг – у тисячі разів легший за наш Місяць.
• Щільність: близько 1,5 г/см³ – свідчить про пористу, кам’яну структуру.
• Орбіта: 23 460 км від Марса, період обертання – 30,3 години.

Як Деймос обертається навколо Марса?

Деймос рухається майже круговою орбітою на відстані 23 460 км від Марса – удвічі далі, ніж Фобос. Один оберт навколо планети займає 30,3 години, що трохи більше марсіанської доби (24,7 години). Через це з поверхні Марса Деймос сходить на сході й заходить на заході, але дуже повільно – повний цикл триває близько 2,5 марсіанських діб.

Супутник є приливно захопленим – він завжди повернутий до Марса однією стороною, як наш Місяць до Землі. Але на відміну від Фобоса, який наближається до Марса й одного дня розпадеться чи впаде, Деймос поступово віддаляється від планети через приливні сили. У далекому майбутньому він може покинути орбіту Марса й стати самостійним об’єктом у космосі.

З Марса Деймос виглядає як яскрава зірка – його кутовий діаметр лише 2,5 кутові хвилини. Під час затемнення Сонця він здається маленькою крапкою, що перетинає диск, – далеко не таке вражаюче явище, як затемнення від Фобоса.

Особливості орбіти Деймоса

Орбіта Деймоса має свої цікавинки:

• Ексцентриситет: лише 0,00033 – майже ідеальне коло.
• Нахил: 0,93° до екватора Марса – дуже близький до екваторіальної площини.
• Віддалення: щороку Деймос відходить від Марса на кілька сантиметрів.
• Період: 30,3 години – повільніший за Фобос, але синхронний із власним обертанням.

Походження Деймоса: таємниця супутника

Звідки взявся Деймос? Ця загадка досі не розгадана. Його форма, склад і орбіта породжують кілька гіпотез. Найпоширеніша – це захоплений астероїд із поясу між Марсом і Юпітером. Але кругова орбіта суперечить цій теорії – захоплені об’єкти зазвичай мають витягнуті, хаотичні траєкторії.

Інша гіпотеза припускає, що Деймос і Фобос утворилися з уламків після потужного зіткнення з Марсом – подібно до того, як наш Місяць з’явився після удару об Землю. Останні дослідження, зокрема дані зонда “Хоуп” (Емірати, 2023), показують, що склад Деймоса ближчий до марсіанського, ніж до астероїдів типу D, що підтримує цю ідею.

Є й третя теорія: Деймос міг бути частиною більшого астероїда, який розпався поблизу Марса через приливні сили. Яка з них правильна? Можливо, відповідь дадуть майбутні місії, як-от японська MMX, що планує повернути зразки з Фобоса до Землі.

Гіпотези походження Деймоса

Ось основні теорії про те, як з’явився цей супутник:

• Захоплений астероїд: притягнутий гравітацією Марса, але орбіта занадто кругла для цього.
• Уламки зіткнення: результат удару об Марс, що пояснює схожість складу.
• Розпад астероїда: більший об’єкт розколовся, залишивши Деймос і Фобос.

Дослідження Деймоса: що ми знаємо?

Деймос ніколи не відвідувався апаратами напряму, але його вивчали численні марсіанські місії. Перші зображення зробив “Марінер-9” у 1971 році, потім “Вікінг-2” у 1977 році підійшов на відстань 30 км, показавши його гладку поверхню. Сучасні зонди, як-от Mars Reconnaissance Orbiter (HiRISE), дали детальні фото в кольорі.

У 2023 році зонд “Хоуп” від Еміратів наблизився до Деймоса на 100 км, сфотографувавши його дальню сторону й підтвердивши марсіанське походження за спектрометрією. У майбутньому японська місія MMX (запуск у 2026) планує детально дослідити обидва супутники, а NASA розглядає проєкти PADME й OSIRIS-REx 2.

Ці дослідження можуть розкрити не лише історію Деймоса, а й процеси формування Сонячної системи. Кожен новий знімок – це крок до розгадки космічної пазли!

Цікаві факти про Деймос

Деймос – більше, ніж просто супутник. Ось кілька захопливих деталей:

• Гравітація: настільки слабка (0,003 м/с²), що людина могла б стрибнути з нього в космос.
• Температура: від -4°C на сонячній стороні до -112°C у тіні.
• Літературна передбачення: Свіфт у “Мандрах Гуллівера” (1726) “вгадав” два супутники Марса.
• Майбутнє: через мільйони років Деймос може покинути орбіту Марса.

Порівняння Деймоса і Фобоса

Щоб краще зрозуміти Деймос, порівняймо його з Фобосом:

Ця таблиця показує, як Деймос і Фобос відрізняються розміром, орбітою й долею, але обидва лишаються загадковими супутниками Марса.