Розуміння дисоціативного розладу ідентичності: симптоми, риси, причини та лікування
Дисоціативний розлад ідентичності (ДРІ) є складним психологічним станом, що характеризується співіснуванням двох або більше окремих ідентичностей або особистостей в одній людині. Раніше відомий як розлад множинної особистості, він класифікується як один із дисоціативних розладів у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів, П’яте видання (DSM-5). Основною рисою дисоціативних розладів є феномен, відомий як “дисоціація”, що включає порушення в нормальних безперервних процесах свідомості, пам’яті, ідентичності та сприйняття.
Симптоми дисоціативного розладу ідентичності
Особи, які страждають від ДРІ, часто демонструють наявність кількох різних ідентичностей, які зазвичай називаються альтернами. Ці ідентичності часто беруть контроль над поведінкою особи, що призводить до епізодів, коли особа не може згадати події, які відбулися, поки домінував інший альтер.
Кожен альтер має свій унікальний набір характеристик, особисту історію та манеру взаємодії зі світом. Ці ідентичності можуть мати різні імена, поведінкові риси, гендерну ідентичність та вподобання, що різко відрізняються від основної особистості.
Додаткові симптоми, які часто спостерігаються у людей з ДРІ, включають:
- Ускладнення у згадуванні дитячих спогадів та особистої історії
- Відчуття відчуження або дисоціації від себе
- Спогади або раптове переживання раніше подавлених спогадів
- Галюцинації
- Брак усвідомлення щодо недавніх подій
- Втрати часу
- Думки про самопошкодження або суїцидальність
Діагностика дисоціативного розладу ідентичності
Згідно з DSM-5, діагностичні критерії для ДРІ включають кілька ключових елементів:
- Наявність двох або більше окремих ідентичностей або особистостей, кожна з яких має свої унікальні способи сприймання та інтерпретації досвіду. Діагностика може ґрунтуватися на самоописах або спостереженнях, зроблених кваліфікованим терапевтом.
- Кожен епізод амнезії має відбуватися, перешкоджаючи згадці як травматичних досвідів, так і звичайних щоденних подій.
- Необхідно, щоб істотні порушення у здатності особи функціонувати щодня були очевидними.
- Симптоми не можуть бути пов’язані з культурними або релігійними звичаями.
- Симптоми не повинні виникати внаслідок дії психоактивних речовин, таких як алкоголь або медикаменти.
Хоча деякі вважають ДРІ рідкісним розладом, різні дослідження поширеності вказують на те, що від 1% до 1.5% населення можуть бути ним уражені.
Навколо легітимності ДРІ у дискусіях про психічне здоров’я йдеться багато суперечок. Деякі дослідники стверджують, що особи з ДРІ виявляють підвищену сприйнятливість до гіпнозу та пропозицій. Ця гіпотеза змусила деяких пропонувати, що окремі ідентичності в ДРІ можуть бути лише конструкціями пропозицій. Однак, інша група експертів підкріплює дійсність ДРІ через дослідження, що показують, що альтерни проявляють різні фізіологічні реакції, включаючи різні патерни активації мозку та серцево-судинні реакції, що підтримують аргумент, що ці ідентичності є справжніми психологічними варіаціями.
Незважаючи на постійні дебати, ДРІ поступово отримує визнання в спільноті психічного здоров’я як легітимний діагноз.
Причини дисоціативного розладу ідентичності
Розвиток ДРІ часто пов’язується з історією травм, приблизно 90% осіб з цим розладом повідомляють про досвід серйозного насильства в дитинстві.
Ті, хто має ДРІ, зазвичай згадують епізоди повторюваного фізичного та сексуального насильства в formative years і можуть виявляти симптоми, що супроводжують розлад особистості прикордонного типу (РПП), такі як:
- Самопошкоджувальна поведінка
- Імпульсивність
- Нестабільні стосунки
Ця кореляція може виникати внаслідок того, що травма в дитинстві є спільним фактором ризику для обох умов. Одна з поширених теорій стверджує, що глибока психологічна травма, яку переживають особи з ДРІ, змушує їх вдаватися до дисоціації як стратегії подолання, що призводить до остаточного формування окремих ідентичностей або альтернів через хронічний дисоціативний досвід.
Особи з ДРІ також можуть відчувати симптоми, пов’язані з травмою, включаючи нічні кошмари, спогади або інші прояви, типові для посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Лікування дисоціативного розладу ідентичності
Терапевтичні втручання для дисоціативного розладу ідентичності в основному включають психотерапію, спрямовану на допомогу особам у інтеграції їхніх різних ідентичностей в єдине ціле.
Психотерапія
Кожна терапевтична подорож є унікальною. Проте лікування часто акцентується на безпечній обробці травматичних спогадів, покращенні міжособистісних зв’язків та розвитку більш ефективних механізмів подолання. Різні терапевтичні модальності, включаючи когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), діалектичну поведінкову терапію (ДПТ) та десенсибілізацію та повторну обробку рухами очей (ДПРО), можуть бути використані в управлінні ДРІ.
Медикаменти
Хоча специфічного фармакологічного лікування для ДРІ не існує, медикаменти, такі як антидепресанти та проти-тривожні засоби, можуть бути призначені для полегшення супутніх симптомів, пов’язаних з тривожністю або депресією.
Подолання дисоціативного розладу ідентичності
Набуття нових механізмів подолання є ключовим для управління симптомами дисоціативного розладу ідентичності. Ефективні стратегії можуть включати:
- Медитація: Заняття практиками усвідомлення може підвищити усвідомленість внутрішнього ментального ландшафту.
- Техніки розслаблення: Ці практики допомагають особам краще впоратися зі стресом і ефективніше управляти дисоціативними епізодами.
- Усвідомленість: Прийняття усвідомленості може допомогти особам закріпитися в сучасному, особливо під час спогадів або дисоціативних епізодів.
- Використання нагадувань: Зберігання письмових нотаток може надати цінні візуальні підказки для осіб, які стикаються з моментами забуття або дисоціативної амнезії.
Якщо ви або хтось із ваших знайомих стикається з проблемами дисоціації або дисоціативного розладу ідентичності, розгляньте можливість звернення до відповідних гарячих ліній або служб підтримки за порадою та доступом до лікувальних закладів.
