Слово “еміграція” пульсує в новинах, соцмережах і розмовах мільйонів українців, які обрали шлях за кордон. За чинним Українським правописом 2019 року воно пишеться саме так – еміграція: з початковим “е”, одинарним “м” посередині та твердим “г”, а не м’яким “ґ”. Ця форма відображає латинське коріння emigratio, де префікс e- позначає “з” чи “від”, а мигр – пересування. Проста комбінація, але скільки плутанини вона сіє в текстах!
Уявіть типовий пост у Facebook: “Мій брат поїхав на емміграцію до Польщі”. Подвійне “м” здається логічним через схожість з “імміграцією”, але ні – правила чіткі. Еміграція фіксує виїзд, а не в’їзд, і тому уникає подвоєння. Це не примха лінгвістів, а система, що береже чистоту мови в часи, коли 290 тисяч українців не повернулися додому лише за 2025 рік.
Тепер зануримося глибше: чому саме такий правопис? Слово прийшло до нас через польську та німецьку посередництво ще в XIX столітті, але українська адаптувала його природно, без зайвих дублювань. Словники, як slovnyk.ua, фіксують його стабільно з відмінюванням: еміграцію, еміграції, еміграцією. Жодних варіантів з “емміграція” чи “іміграція” – це класичні пастки для новачків.
Етимологія слова: від латинських коренів до української реальності
Латинське emigratio народилося від e- (вихід, відхід) плюс migrare (переселятися, блукати). У римські часи це описувало мандрівників, які залишали провінції за кращим життям – паралель з сьогоденням разюча. У польській emigracja, у російській эмиграция – схожість очевидна, але українська обирає “еміграція” з “і” після “гр”, бо так вимовляємо ми, а не сусіди.
В українську мову слово просочилося в XIX столітті через пресу та літературу. Іван Франко писав про бразильську еміграцію селян, Коцюбинський змальовував драми переселенців: “Одно зостається – або в сіті до павука, або еміграція до Бразилії”. Ці рядки з “Тіней забутих предків” показують, як термін уже тоді був живий, емоційний, насичений болем розлуки. Сьогодні, коли за даними Держприкордонслужби, 5,8 мільйона українців за кордоном у 2025-му, слово звучить ще гостріше.
Еволюція не зупинилася: у радянські часи його намагалися замінити “виїзд” чи “переселення”, але еміграція вистояла. У діаспорі, особливо в Канаді та США, де оселилася хвиля 1940-х, правопис зберігався близьким до харківського 1929-го, з “еміграція” без змін. Сучасний правопис 2019-го лише підтвердив традицію.
Правопис за Українським правописом 2019: ключові правила
Чинний правопис, затверджений Кабміном і доступний на mova.gov.ua, у §128 детально регулює іншомовні слова. Подвоєння приголосних – не універсальне: зберігається, коли префікс збігається з коренем і є базове слово без префікса. Ось вступ до списків: перед тим, як розібрати приклади, зауважте, що правила логічні, як карта для мандрівника.
- Імміграція – подвоєння “мм”, бо im- + міграція існує окремо.
- Еміграція – одинарне “м”, префікс e- не дублює, базового “міграція” для нього немає в такому сенсі.
- Ірраціональний – “рр”, бо ir- + раціональний.
- Контраст: анотація без “нн”, хоч є нот áція, бо зв’язок послаблений.
Після списку правило чітке: для еміграції подвоєння не застосовується, бо латинський префікс e- (еквівалент ex-) не створює збігу. “Г” твердого, бо іншомовне, не ґ як у “ґазда”. Це робить слово гнучким у реченнях: масова еміграція, еміграційний потік.
Еміграція versus імміграція: таблиця порівняння
Ці терміни – як дві сторони монети міграції. Ось таблиця для наочності, з даними з авторитетних джерел.
| Термін | Правопис | Значення | Приклад |
|---|---|---|---|
| Еміграція | еміграція | Виїзд з країни | Еміграція українців до Польщі (slovnyk.ua) |
| Імміграція | імміграція | В’їзд до країни | Імміграція до Канади |
| Міграція | міграція | Загальний рух | Сезонна міграція |
| Репатріація | репатріація | Повернення | Репатріація депортованих |
Таблиця базується на Українському правописі 2019 та slovnyk.ua. Бачачи різницю, легше уникати плутанини: еміграція з України – це імміграція до ЄС.
Історія правопису: від еміграції інтелігенції до сучасності
У 1920-х харківський правопис 1929-го зафіксував “еміграцію” без змін, попри репресії. Емігранти – від Симоненка до Довженка – несли мову далі. У діаспорі, як у Канаді, трималися старого варіанту, де слово звучало в мемуарах: “Еміграція врятувала культуру”. Після 1991-го – стабілізація, а 2019-й додав нюанси для іншомовних, але еміграцію не чіпав.
Порівняно з сусідами: польська emigracja з “a” після “gr”, російська эмиграция з “э”. Українська стоїть осторонь русизмів, обираючи фонетичну точність. У літературі Рибак у “Часі великої хвилі” пише: “Він підбивав на еміграцію”, – живе свідчення.
Типові помилки в правописі “еміграція”
Емміграція з подвійним “м” – найпоширеніша, через аналогію з імміграцією. Результат: тексти виглядають русифікованими.
- Емігграція – надмірне подвоєння “г”, ігнор фонетики.
- Еміграція без “ї” – забуває закінчення родового.
- Еміґрація з апострофом – плутають з іншомовними правилами.
- Ви не повірите, але в соцмережах 30% постів про переїзд мають помилку – перевірте свої!
Порада: користуйтеся словниками перед публікацією. Це рятує репутацію.
Сучасний контекст: еміграція українців і роль слова
У 2022–2026 роках еміграція стала масовою: 7,5 млн виїхали, 6 млн лишаються за кордоном. Слово звучить у новинах, подкастах, блогах – правильно написане підкреслює ідентичність. Емігранти в Польщі чи Німеччині пишуть петиції, резюме: тут правопис – ключ до інтеграції.
У літературі сьогодення – від Любка Дереша до сучасних мемуаристів – термін оживає: “Еміграція не кінець, а глава”. Гумор додає шарму: “Еміграція – коли валізи важчі за совість”. Варіюйте речення, додавайте емоцій – і мова заграє барвами.
Практичні поради для безпомилкового вживання
Для початківців: друкуйте “еміграція” шаблоном у телефоні. Просунуті: вивчайте префікси – e-, ex- без подвоєння, im-, in- з ним. Таблиці в правописі – ваш компас.
- Перевіряйте в slovnyk.ua перед постом.
- Розрізняйте: еміграція з, імміграція в.
- У складних: еміграційний, емігрант – без змін.
Ці кроки роблять текст професійним. Еміграція – не просто слово, а символ змін, і правильний правопис йому на руку.
У світі, де мільйони рухаються кордонами, “еміграція” лишається маяком української мови – стабільним, красивим, своїм.
