Віндзорський замок, що височіє над звивистою Темзою, — це не просто велична споруда, а жива легенда, просякнута тисячолітньою історією. Його стіни бачили королів, війни, інтриги та розкішні бали. Але хто заклав перший камінь цього символу британської монархії? У цій статті ми зануримося в глибину століть, щоб розкрити, хто побудував Віндзорський замок, як він розвивався та чому залишається серцем королівської Англії.
Витоки Віндзорського замку: епоха Вільгельма Завойовника
Історія Віндзорського замку починається в 11 столітті, коли Англія опинилася під п’ятою нормандського завоювання. Вільгельм Завойовник, герцог Нормандії, який у 1066 році став королем Англії, наказав звести низку фортець для захисту Лондона. Віндзорський замок був одним із них. Його стратегічне розташування на крутому вапняковому пагорбі над Темзою робило його ідеальним форпостом, звідки можна було контролювати підступи до столиці.
Первісна споруда, збудована близько 1070 року, була дерев’яною і мала вигляд мотт-енд-бейлі — типового нормандського замку з вежею на штучному пагорбі (мотт) і укріпленим двором (бейлі). Ці укріплення не були палацами в сучасному розумінні, а радше суворими фортецями, покликаними демонструвати силу та забезпечувати оборону. Вільгельм не жив у замку, використовуючи його як військову базу, але саме він заклав фундамент майбутньої королівської резиденції.
Чому Віндзор? Стратегія та символіка
Вибір місця для замку не був випадковим. Пагорб у Віндзорі, що підноситься на 30 метрів над річкою, забезпечував природний захист і чудовий огляд околиць. Відстань до Лондона — близько 40 кілометрів — дозволяла гінцям дістатися до столиці менш ніж за день. Крім того, близькість до Темзи забезпечувала легкий доступ до води та торгівельних шляхів. Для Вільгельма це був не лише військовий об’єкт, а й символ його влади над завойованою Англією.
Еволюція замку: від дерев’яної фортеці до кам’яного палацу
Дерев’яна фортеця Вільгельма була лише початком. З плином століть замок зазнавав численних трансформацій, кожна з яких відображала смаки, потреби та амбіції правлячих монархів. Розглянемо ключові етапи розвитку Віндзорського замку.
Генріх II: перші кам’яні стіни
У 12 столітті, за правління Генріха II (1154–1189), замок почав набувати кам’яного вигляду. Генріх, перший король із династії Плантагенетів, зрозумів, що дерев’яні укріплення недовговічні. Він наказав звести кам’яні стіни та укріпити Круглу вежу — центральну споруду замку. Ці зміни зробили Віндзор більш стійким до облог і нападів, а також підкреслили його статус як королівської резиденції.
Генріх II також провів у замку значну частину свого часу, зокрема влаштував там весілля з Адель Лувенською в 1121 році. Його внесок заклав основу для майбутніх розширень, зробивши замок не лише фортецею, а й домом для королівської сім’ї.
Едуард III і Круглий стіл
Одним із найвизначніших будівничих Віндзорського замку був Едуард III (1312–1377). Народжений у Віндзорі, він мав особливу прихильність до цього місця. У 1350-х роках він наказав знести більшість старих споруд і збудувати новий «круглий замок» у центрі комплексу. Ця споруда, хоча й зазнала змін, збереглася до наших днів як Кругла вежа.
Едуард III також заснував Орден Підв’язки — найвищий лицарський орден Англії, який і досі проводить церемонії у Віндзорі. Легенда пов’язує цю подію з романтичною історією: король підняв підв’язку, що впала з ноги графині Солсбері, і проголосив: «Honi soit qui mal y pense» («Ганьба тому, хто погано про це думає»). Цей девіз став символом ордену та замку.
Едуард IV і каплиця Святого Георгія
У 15 столітті король Едуард IV (1461–1483) розпочав будівництво каплиці Святого Георгія — перлини готичної архітектури, яка стала духовним центром замку. Будівництво тривало майже століття і завершилося за Генріха VIII (1509–1547). Каплиця стала усипальницею десяти британських монархів, включно з Генріхом VIII та Карлом I. Її величні склепіння та вітражі й досі вражають відвідувачів.
Віндзор у бурхливі часи: війни та перебудови
Віндзорський замок не лише слугував резиденцією, а й відігравав ключову роль у політичних і військових подіях. Його стіни витримали облоги, війни та навіть пожежі, що лише додало йому слави.
Перша баронська війна та Велика хартія вольностей
У 1215 році, під час Першої баронської війни, Віндзорський замок став ареною переговорів між королем Іоанном Безземельним і бунтівними баронами. Саме поблизу, у Ранніміді, була підписана Велика хартія вольностей — документ, який заклав основи сучасної демократії. Замок витримав облогу баронів, довівши свою оборонну міць.
Громадянська війна та Олівер Кромвель
Найкривавіший епізод в історії замку припав на англійську громадянську війну (1642–1646). У 1648 році замок захопили війська Олівера Кромвеля, які використовували його як штаб-квартиру парламентської армії. Після страти короля Карла I в 1649 році його тіло поховали в каплиці Святого Георгія, що стало трагічною сторінкою в історії замку.
Сучасний вигляд: від Георгів до Єлизавети II
Віндзорський замок набув сучасного вигляду завдяки масштабним реконструкціям 18–19 століть. За правління Георга IV (1820–1830) замок отримав розкішні державні апартаменти, які мистецтвознавець Х’ю Робертс назвав «найвеличнішим виразом георгіанського смаку». Ці зали, прикрашені гобеленами, картинами Рубенса та Ван Дейка, досі вражають своєю пишністю.
У 1992 році замок пережив катастрофічну пожежу, яка знищила значну частину приміщень. Реставрація, що коштувала 36,5 мільйона фунтів, повернула замку його велич і відкрила його для туристів. Сьогодні Віндзор залишається улюбленою резиденцією королівської сім’ї, зокрема королеви Єлизавети II, яка проводила тут значну частину свого часу.
Цікаві факти про Віндзорський замок
Ось кілька захопливих фактів, які роблять Віндзорський замок унікальним:
- 🏰 Найстаріший населений замок у світі. Заснований у 1066 році, він використовується монархами безперервно протягом 900 років.
- 🐶 Рай для коргі. Королева Єлизавета II тримала у замку спеціальну кімнату для своїх улюблених вельш-коргі, яких вона розводила з дитинства.
- 🎎 Ляльковий будинок королеви Марії. Цей шедевр у масштабі 1:12, створений у 1920-х роках, містить діючі ліфти, водопровід і навіть мініатюрні картини відомих художників.
- 🔥 Пожежа 1992 року. Пожежа знищила 115 кімнат, але реставрація повернула замку його велич, використавши традиційні техніки 17 століття.
- ⚔️ Орден Підв’язки. Щорічна церемонія ордену, заснованого Едуардом III, проходить у каплиці Святого Георгія, де лицарі носять середньовічні мантії.
Ці факти лише підкреслюють унікальність Віндзору, який поєднує історію, розкіш і навіть трохи королівського гумору.
Архітектурна мозаїка: стилі та особливості
Віндзорський замок — це архітектурний гобелен, витканий із різних стилів. Його стіни поєднують нормандську стриманість, готичну вишуканість, георгіанську розкіш і вікторіанську пишність. Ось ключові елементи:
- Кругла вежа. Символ замку, що височіє на штучному пагорбі, була перебудована за Георгом IV, отримавши сучасний силует.
- Каплиця Святого Георгія. Готичний шедевр із вітражами та склепіннями, де поховані монархи та проводяться церемонії Ордену Підв’язки.
- Державні апартаменти. Зали, прикрашені творами мистецтва, відображають багатство 19 століття.
- Нижня палата. Укріплена частина замку, що зберегла середньовічний вигляд.
Ця різноманітність робить Віндзор унікальним прикладом еволюції європейської архітектури. Кожен монарх додавав щось своє, створюючи живий музей історії.
Хто жив у Віндзорському замку?
За 900 років у замку проживало понад 40 монархів. Від Генріха I, який першим зробив замок резиденцією, до Єлизавети II, яка вважала його своїм улюбленим домом, Віндзор був свідком королівських драм і тріумфів. Під час Другої світової війни юна Єлизавета II ховалася в укріпленому донжоні, що врятувало її від бомбардувань.
| Монарх | Період правління | Внесок у замок |
|---|---|---|
| Вільгельм Завойовник | 1066–1087 | Заснування дерев’яної фортеці |
| Генріх II | 1154–1189 | Кам’яні стіни та Кругла вежа |
| Едуард III | 1327–1377 | Перебудова Круглої вежі, Орден Підв’язки |
| Едуард IV | 1461–1483 | Початок будівництва каплиці Святого Георгія |
| Георг IV | 1820–1830 | Державні апартаменти |
Джерела даних: офіційний сайт Королівської колекції, історичні архіви Великобританії.
Віндзор сьогодні: жива історія
Сьогодні Віндзорський замок — це не лише музей, а й діюча королівська резиденція. Щороку його відвідують понад 1,2 мільйона туристів, які милуються державними апартаментами, каплицею Святого Георгія та ляльковим будинком королеви Марії. Замок залишається символом британської монархії, де проводяться офіційні прийоми, церемонії та навіть весілля — як-от весілля принца Гаррі та Меган Маркл у 2018 році.
Його велич поєднується з теплом домашнього затишку. Коли над Круглою вежею майорить королівський штандарт, це означає, що монарх перебуває в замку. Віндзор — це не просто камінь і історія, а місце, де минуле зустрічається з сьогоденням, створюючи магію, що зачаровує всіх.
