Букінгемський палац — це не просто велична споруда в серці Лондона, а й жива книга історії, де кожен камінь, кожна зала розповідає про життя британських монархів, їхні тріумфи, трагедії та повсякденність. Ця резиденція, що стала символом британської корони, бачила покоління королів, королев, принців і принцес, а також незліченну кількість слуг, гостей і навіть непроханих відвідувачів. У цій статті ми зануримося в історію палацу, розкажемо, хто його називав домом, і відкриємо маловідомі деталі, які роблять цю будівлю унікальною.
Витоки палацу: від герцогського будинку до королівської резиденції
Букінгемський палац не завжди був королівським. Його історія почалася в 1703 році, коли Джон Шеффілд, перший герцог Букінгемський і Норменбі, звів розкішний особняк, відомий як Букінгем-хаус. Ця будівля мала стати затишним сімейним гніздом, але герцог, незадоволений результатом, так і не оселився в ній. Проте його творіння привернуло увагу королівської сім’ї.
У 1761 році король Георг III придбав Букінгем-хаус за 21 тисячу фунтів для своєї дружини, королеви Шарлотти. Цей жест був не лише фінансовою інвестицією, а й проявом турботи — король хотів створити комфортну приватну резиденцію для своєї сім’ї, адже Сент-Джеймський палац здавався йому замалим і застарілим. Королева Шарлотта народила в палаці 14 із 15 своїх дітей, і саме за її часів будинок отримав назву «Дім Королеви». Цей період заклав фундамент для перетворення скромного особняка на королівську резиденцію.
Перебудова: від будинку до палацу
У 1820-х роках король Георг IV вирішив, що Букінгем-хаус потребує грандіозної трансформації. Він найняв архітектора Джона Неша, який розширив будівлю, додавши три крила навколо центрального двору. Реконструкція коштувала астрономічні 700 тисяч фунтів — величезна сума для того часу, значна частина якої пішла на 500 блоків каррарського мармуру. Проте неякісне виконання робіт призвело до того, що Георг IV так і не встиг пожити в оновленому палаці.
Першим монархом, який офіційно назвав Букінгемський палац головною резиденцією, стала королева Вікторія. У 1837 році, після своєї коронації, вона переїхала до палацу, і саме з цього моменту будівля стала серцем британської монархії. Вікторія внесла значні зміни: перенесла парадний вхід, додала арку (яка нині прикрашає Гайд-парк), і завершила оформлення розкішного бального залу до 1853 року.
Королівські мешканці: хто називав палац домом
Букінгемський палац був домом для багатьох монархів, кожен із яких залишив свій слід у його історії. Давайте розглянемо ключових мешканців, які формували дух цієї резиденції.
Георг III і королева Шарлотта: сімейне гніздо
Георг III і королева Шарлотта використовували палац як приватну резиденцію, де вони виховували своїх численних дітей. У палаці була створена велика бібліотека, яка налічувала понад 67 тисяч томів. Ця колекція стала основою для сучасної Королівської бібліотеки. Життя королівської сім’ї в той час було відносно скромним, а палац — місцем сімейного затишку, а не офіційних церемоній.
Королева Вікторія: епоха розквіту
Королева Вікторія, яка правила з 1837 по 1901 рік, зробила Букінгемський палац центром політичного і культурного життя. За її правління палац став місцем грандіозних балів і прийомів, а після смерті її чоловіка, принца Альберта, у 1861 році, Вікторія рідко з’являлася в палаці, віддаючи перевагу іншим резиденціям. Це призвело до тимчасового занепаду будівлі, але її спадщина залишилася назавжди: саме Вікторія закріпила за палацом статус офіційної резиденції.
Едуард VII: відродження пишноти
Король Едуард VII, який народився і помер у Букінгемському палаці (1841–1910), повернув резиденції її блиск. Він разом із королевою Олександрою відродив традицію розкішних вечірніх дворів, встановивши в бальному залі новий помост і навіс. Едуард був відомий своєю любов’ю до розваг, і палац за його правління знову став осередком світського життя.
Георг VI і королева Єлизавета: стійкість у часи війни
Під час Другої світової війни Георг VI і королева Єлизавета залишилися в Букінгемському палаці, попри бомбардування Люфтваффе. Палац пережив дев’ять прямих влучань, але королівська сім’я демонструвала незламність, залишаючись у резиденції як символ національної єдності. Їхні доньки, принцеси Єлизавета (майбутня королева Єлизавета II) і Маргарет, ночували у Віндзорському замку для безпеки, але вдень часто поверталися до палацу.
Єлизавета II: сучасна ікона палацу
Королева Єлизавета II, яка правила з 1952 по 2022 рік, була, мабуть, найвідомішою мешканкою Букінгемського палацу. Вона жила в приватних апартаментах на північній стороні палацу разом із принцом Філіпом, герцогом Единбурзьким. Палац був не лише її домом, а й місцем виконання офіційних обов’язків. Щороку вона залишала резиденцію на серпень і вересень, вирушаючи до Шотландії, а палац у цей час відкривався для туристів. Її правління стало синонімом Букінгемського палацу, а її балконні появи — культовими моментами для британців.
Король Карл III: сучасність і традиції
Нинішній монарх, король Карл III, віддає перевагу Кларенс-хаусу, але використовує Букінгемський палац для офіційних подій. Хоча він не живе в палаці постійно, його апартаменти залишаються активною частиною резиденції. Інші члени королівської сім’ї, такі як принцеса Анна чи принц Едвард, мають у палаці приватні покої, але не проживають там повний час.
Життя за стінами: слуги, гості та незвичайні відвідувачі
Букінгемський палац — це не лише дім королів, а й робоче місце для сотень людей. Понад 800 співробітників, включно з годинникарями, садівниками та покоївками, забезпечують бездоганне функціонування палацу. Більшість із них проживають у 188 спальнях для персоналу, розташованих у віддалених частинах будівлі.
Палац також приймав видатних гостей: від Вольфганга Амадея Моцарта, який у віці семи років виступав перед королівською сім’єю, до Нельсона Мандели та Джона Кеннеді. Щороку близько 50 тисяч осіб відвідують палац на державних банкетах, обідах і садових прийомах.
Непрохані гості: від привидів до зловмисників
Історія палацу не обійшлася без курйозів. У 1982 році Майкл Фейган проник до спальні королеви Єлизавети II, порушивши всі уявлення про безпеку. Легенди також говорять про привида ченця, який нібито з’являється перед Різдвом, брязкаючи ланцюгами. Місцеві окультисти вважають, що це дух монаха з середньовічного монастиря, який колись стояв на місці палацу.
Цікаві факти про Букінгемський палац
Букінгемський палац — це скарбниця історій і таємниць. Ось кілька маловідомих фактів, які роблять його унікальним.
- 🌟 Таємні тунелі: Легенди говорять про підземні ходи, що з’єднують палац із парламентом і Кларенс-хаусом. Хоча офіційно їх існування не підтверджено, чутки додають палацу ауру загадковості.
- 🏰 775 кімнат: Палац має 19 офіційних залів, 52 королівські та гостьові спальні, 188 спалень для персоналу, 92 офіси та 78 ванних кімнат. Це справжнє місто в місті!
- 🎨 Картинна галерея: У палаці зберігаються роботи Рембрандта, Рубенса та інших майстрів. Королівська колекція включає рідкісні меблі, севрську порцеляну та навіть малюнки Леонардо да Вінчі.
- 🌹 Сади палацу: Сади займають 39 акрів і є найбільшим приватним садом у Лондоні. Тут ростуть 25 сортів троянд, а також живуть фламінго!
- 🕰️ Годинникар на повний робочий день: У палаці працює спеціаліст, який доглядає за 350 годинниками, щоб кожен із них показував точний час.
Ці факти лише підкреслюють, наскільки багатогранним є Букінгемський палац. Він поєднує в собі розкіш, історію та навіть трохи містики.
[](https://dovidka.biz.ua/bukinhemskyy-palats-tsikavi-fakty-top-10/)[](https://ua.justinfeed.com/articles/mess-ups-and-mishaps/16-buckingham-palace-secrets-that-are-hard-to-believe.html)
Архітектура та інтер’єри: що ховається за фасадом
Букінгемський палац — це шедевр неокласицизму, спроектований із чіткими лініями та величними формами. Його фасад прикрашений пілястрами коринфського ордера, а внутрішній двір формує каре, що додає споруді монументальності. Інтер’єри палацу еволюціонували від георгіанського стилю з блакитними та рожевими тонами до сучасних кремових і золотих відтінків.
Особливо вражає бальний зал, побудований за правління Вікторії. Його біло-золотий декор і мармуровий стіл із зображеннями античних героїв створюють атмосферу величі. Блакитна вітальня, де проводилися перші державні бали, досі зберігає свій історичний шарм.
Таблиця: Еволюція Букінгемського палацу
Нижче наведено ключові етапи трансформації палацу від будинку до королівської резиденції.
| Період | Мешканці | Зміни |
|---|---|---|
| 1703 | Герцог Букінгемський | Будівництво Букінгем-хаусу |
| 1761–1820 | Георг III, королева Шарлотта | Приватна резиденція, створення бібліотеки |
| 1820–1837 | Георг IV | Реконструкція Джона Неша, додавання крил |
| 1837–1901 | Королева Вікторія | Статус офіційної резиденції, бальний зал |
| 1952–2022 | Єлизавета II | Відкриття для туристів, модернізація |
Джерела: uk.wikipedia.org, en.wikipedia.org
Символіка палацу: більше, ніж просто будинок
Букінгемський палац — це не лише місце проживання, а й символ британської монархії. Королівський штандарт, що майорить над палацом, сигналізує про присутність монарха, а зміна варти — одна з найвідоміших церемоній у світі — приваблює тисячі туристів. Балкон палацу став культовим завдяки історичним моментам, як-от поява королеви Єлизавети II і Вінстона Черчилля в 1945 році після перемоги у Другій світовій війні.
Сьогодні палац залишається центром державних подій, прийомів і святкувань. Його сади, картинна галерея та розкішні зали нагадують про багатовікову історію, яка продовжує писатися щодня.
