Херсон — місто, що дихає історією, де кожен камінь шепоче про минуле, а води Дніпра несуть відлуння давніх епох. Розташоване на правому березі могутньої річки, воно століттями було перехрестям культур, торгівлі та воєн. Від загадкових скіфських курганів до величних фортець Російської імперії, від торговельного порту Олешшя до сучасного культурного осередку — історія Херсона сповнена таємниць і трансформацій. У цій статті ми зануриємося в глибини минулого міста, розкриємо його колишні назви та дослідимо, як давні карти відображають еволюцію цього унікального місця.
Витоки Херсона: від доісторичних часів до Київської Русі
Територія сучасного Херсона була заселена ще в епоху міді та бронзи, коли перші люди залишили свої сліди на цих родючих землях. Археологічні знахідки, зокрема скіфські поховання IV–III століть до н.е., свідчать про активне життя в регіоні. Ці кургани, розкидані по степах Херсонщини, мовчазно розповідають про кочові племена, їхні звичаї та ремесла.
У XI–XIII століттях на лівому березі Дніпра, неподалік від сучасного Херсона, розквітало місто-порт Олешшя. Воно було справжніми «морськими воротами» Київської Русі, куди припливали купці з Візантії, Скандинавії та навіть далекої Персії. Олешшя згадується в «Літописі руському» під 1084 роком як важливий торговельний і дипломатичний центр. Це місце, де Дніпро зустрічався з морем, стало серцем економічного життя Русі.
Олешшя: перша назва регіону
Назва «Олешшя» походить, ймовірно, від давньоруського слова, пов’язаного з лісовими хащами або річковими заростями. Це поселення відігравало ключову роль у торгівлі, адже через нього проходили торговельні шляхи «із варяг у греки». На карті арабського географа Аль-Ідрісі XII століття Олешшя позначена як Муліса — міжнародний торговельний пункт. Ця назва збереглася на багатьох середньовічних мапах, підкреслюючи значення міста в регіоні.
Олешшя не лише торгувала, а й була форпостом Київської Русі. Князівські дружини використовували порт для походів до Константинополя, а місцеві рибалки та ремісники забезпечували економічну стабільність. Проте з приходом монголо-татар у XIII столітті Олешшя занепала, залишивши по собі лише згадки в літописах та на картах.
Козацька доба: Перевіз і Олександр-Шанец
У XVII–XVIII століттях землі сучасного Херсона стали ареною козацьких пригод. Запорізькі козаки заснували тут поселення, відоме як Перевіз, а згодом — Старий Перевіз. Ця назва відображала географічну роль місця: переправа через Дніпро була стратегічно важливою для торгівлі та військових походів. Козаки Інгульської паланки, що належала до Нової Січі, активно використовували ці землі.
У 1737 році, під час російсько-турецької війни, на правому березі Дніпра з’явилося укріплення Олександр-Шанец. Воно стало попередником сучасного Херсона і слугувало військовим форпостом. Ця фортеця, збудована на болотистих берегах, була першим кроком до урбанізації регіону. Після війни укріплення стало поштовою станцією, а в 1776 році з місцевих запорожців сформували Херсонський пікінерський полк, що закріпило топонім «Херсон» у регіоні.
Давні карти: як виглядали землі Херсона
Давні карти XIV–XVIII століть дають унікальне уявлення про еволюцію регіону. На італійських мапах того часу дельта Дніпра позначалася як Олешшя, а в пізніших європейських джерелах з’являються згадки про козацькі поселення. Наприклад, на карті французького картографа Гійома Деліля (XVIII століття) регіон позначений як «Дике Поле» з окремими укріпленнями, що відображає його напівосвоєний статус.
Ці карти, часто мальовані вручну, були не лише географічними, а й культурними документами. Вони показували торговельні шляхи, військові укріплення та навіть міфологічні елементи, як-от морські чудовиська в Чорному морі. На мапах Російської імперії XVIII століття Олександр-Шанец позначений як ключовий форпост, що підкреслює його стратегічне значення.
Заснування Херсона: імперський проєкт Катерини II
Сучасний Херсон офіційно заснований 18 червня 1778 року за указом російської імператриці Катерини II. Назва міста була обрана не випадково: вона відсилала до античного Херсонеса Таврійського, символізуючи імперські амбіції Росії щодо Криму та Чорного моря. Фортеця і місто будувалися під керівництвом Григорія Потьомкіна, який бачив у Херсоні базу для Чорноморського флоту.
Будівництво велося на місці Олександр-Шанця, попри складні природні умови — мілководдя Дніпра та болотисту місцевість. За чотири роки з’явилися фортеця, адміралтейство та торгова пристань. У 1783 році з верфі спустили перший корабель, що стало тріумфом імперського проєкту. Проте розташування Херсона виявилося неідеальним: мілководдя ускладнювало судноплавство, і в 1794 році кораблебудування перенесли до Миколаєва, а торгівлю — до Одеси.
Херсонська фортеця: серце міста
Херсонська фортеця, збудована в кінці XVIII століття, була шедевром військово-інженерного мистецтва. Вона включала Очаківську та Московську брами, Катерининський собор і арсенал. На жаль, до нашого часу збереглася лише мала частина споруд, але вони залишаються важливими пам’ятками. Фортеця не лише захищала місто, а й стала символом його амбіцій.
У XIX столітті Херсон втратив своє військове значення, але залишився важливим культурним і економічним центром. Тут діяли театри, бібліотеки, училища, а в 1852 році відкрився перший книжковий магазин. Місто відвідали Олександр Пушкін і Михайло Щепкін, залишивши слід у його культурній історії.
Херсон у XX столітті: від революцій до сучасності
На початку XX століття Херсон став осередком українських державотворчих процесів. У 1917 році Херсонська губернська рада визнала місто частиною УНР, а організація «Українська Хата» сприяла розвитку національної культури. Проте радянська епоха принесла нові виклики: багато підприємств було реструктуризовано, а місто втратило частину свого економічного потенціалу.
Під час Другої світової війни Херсон зазнав окупації, але мужність його захисників, зокрема воїнів 51-ї стрілецької дивізії, залишилася в історії. Після війни місто відбудовувалося, стаючи важливим промисловим і культурним центром Півдня України.
Сучасний Херсон: спадщина і виклики
Сьогодні Херсон — це місто з багатою спадщиною, яке бореться з викликами сучасності. Його морський і річковий порти, розвинена інфраструктура та культурні пам’ятки приваблюють туристів. Проте російська агресія, зокрема окупація 2022 року, завдала місту значних втрат. Незламність херсонців і їхня боротьба за свободу стали новою сторінкою в історії міста.
Цікаві факти про історію Херсона
Херсон приховує безліч цікавих історій, які додають йому шарму та загадковості. Ось кілька фактів, що здивують навіть тих, хто добре знає місто.
- 🌍 Олешшя на карті Аль-Ідрісі: У XII столітті арабський географ Аль-Ідрісі позначив Олешшя як Муліса, що робить його одним із найдавніших задокументованих поселень регіону.
- ⚔️ Козацький слід: Запорізькі козаки називали ці землі Перевіз, підкреслюючи їх значення як переправи через Дніпро.
- 🖼️ Пушкін у Херсоні: Олександр Пушкін двічі відвідував місто (1820 і 1824 роки), а його враження відобразилися в літературних творах.
- 🏰 Фортеця, що зникає: Херсонська фортеця була настільки величною, що її зображали на картинах, але більша частина споруд не збереглася до наших днів.
- 🚢 Перший корабель: У 1783 році з херсонської верфі спустили перший корабель, що стало початком суднобудівної слави міста.
Ці факти — лише верхівка айсберга. Херсон продовжує відкривати нові сторінки своєї історії, запрошуючи дослідників і туристів зануритися в його минуле.
Давні карти Херсона: вікно в минуле
Давні карти — це не лише географічні документи, а й свідчення епохи. Вони показують, як змінювалося сприйняття Херсона та його околиць. Ось кілька ключових прикладів:
| Період | Назва на карті | Опис |
|---|---|---|
| XII століття | Муліса (Олешшя) | Карта Аль-Ідрісі показує Олешшя як торговельний порт на Дніпрі. |
| XVII століття | Дике Поле | Європейські карти зображують регіон як малозаселений, з козацькими поселеннями. |
| XVIII століття | Олександр-Шанец | Російські карти фіксують укріплення як форпост перед заснуванням Херсона. |
| Кінець XVIII століття | Херсон | Карти Російської імперії детально зображують фортецю та адміралтейство. |
Джерело: історичні архіви, Вікіпедія.
Ці карти допомагають зрозуміти, як Херсон із невеликого укріплення перетворився на важливе місто. Вони також розвінчують міфи про «порожні» землі, показуючи багатовікову історію регіону.
Чому історія Херсона важлива сьогодні?
Історія Херсона — це не лише минуле, а й ключ до розуміння його сучасної ідентичності. Місто, яке бачило скіфів, козаків, імператорів і революціонерів, продовжує залишатися символом стійкості. Його колишні назви — Олешшя, Перевіз, Олександр-Шанец — нагадують про багатошарову спадщину, а давні карти відкривають нам очі на те, як світ бачив ці землі століття тому.
Сьогодні, коли Херсон стикається з новими викликами, його історія надихає. Вона вчить нас цінувати спадщину, боротися за свободу та пам’ятати, що кожне місто — це не лише будівлі, а й люди, які творять його душу.
