Річ Посполита – це колись могутня держава, яка об’єднувала Польщу та Литву в одну величну федерацію, але її доля склалася трагічно. У XVIII столітті вона стала жертвою амбіцій своїх сусідів, які, наче голодні вовки, розірвали її на шматки. Три поділи – у 1772, 1793 та 1795 роках – поклали край існуванню цієї країни, стерши її з карти Європи.
Між якими державами була поділена Річ Посполита? Відповідь проста, але сповнена драматизму: Російська імперія, Пруссія та Австрійська імперія (Габсбурзька монархія) стали тими, хто розчленував її землі. У цій статті ми зануримося в історію зникнення Речі Посполитої, розберемо кожен поділ і дізнаємося, чому ця держава не змогла встояти перед зовнішніми та внутрішніми бурями.
Річ Посполита перед поділами: велич і слабкість
Річ Посполита у XVII столітті була однією з найбільших держав Європи, простягаючись від Балтійського моря до Чорного. Її територія охоплювала сучасні Польщу, Литву, Білорусь, Україну та частини Росії, Латвії й Естонії. Але за блискучою оболонкою ховалися глибокі проблеми: слабка центральна влада, свавілля магнатів і знамените “ліберум вето” – право будь-якого шляхтича заблокувати рішення сейму.
До XVIII століття країна стала схожою на пораненого велетня: могутня на вигляд, але беззахисна перед сусідами. Росія, Пруссія та Австрія бачили в ній ласий шматок – і не лише через землі, а й через стратегічне положення. Внутрішня анархія лише підливала масла у вогонь, роблячи Річ Посполиту легкою здобиччю.
Ця держава, що колись диктувала моду в Європі, до 1770-х років стала об’єктом чужих апетитів. Три могутні імперії скористалися її слабкістю, щоб розділити її між собою – і так почалася історія кінця.
Перший поділ Речі Посполитої (1772): початок кінця
Перший поділ стався 5 серпня 1772 року, коли Росія, Пруссія й Австрія підписали секретні угоди, щоб “привести до порядку” неспокійну Річ Посполиту. Офіційно це пояснювалося необхідністю “санітарного кордону” через епідемію чуми, але насправді це був цинічний розподіл територій. Кожна держава відхопила собі шматок, послабивши Річ Посполиту на третину.
Російська імперія забрала східну Білорусь – землі навколо Вітебська, Полоцька й Мстиславля, а також частину Ліфляндії. Пруссія привласнила Помор’я (без Гданська й Торуня), Куяви та частину Великопольщі. Австрія отримала Галичину, Малопольщу й західні околиці Волині та Поділля, включаючи Львів.
Цей удар став шоком для Речі Посполитої. Король Станіслав-Август Понятовський, під тиском російських військ, змушений був погодитися на анексію. Але країна ще жила – і навіть намагалася боротися.
Території першого поділу
Ось як поділили землі Речі Посполитої у 1772 році:
| Держава | Території | Площа (км²) |
|---|---|---|
| Російська імперія | Східна Білорусь, частина Ліфляндії | 92 000 |
| Пруссія | Помор’я, Куяви, частина Великопольщі | 36 000 |
| Австрія | Галичина, Малопольща, захід Волині | 83 000 |
Цей поділ залишив Річ Посполиту з 500 тисячами квадратних кілометрів замість 730 тисяч. Але найгірше було попереду.
Другий поділ Речі Посполитої (1793): крок до прірви
Другий поділ стався 23 січня 1793 року, і цього разу Австрія залишилася осторонь – Росія та Пруссія вирішили діяти вдвох. Привід був простий: Річ Посполита ухвалила Конституцію 3 травня 1791 року, яка обіцяла реформи й зміцнення держави. Це налякало її сусідів, які не хотіли сильного конкурента.
Росія анексувала величезні території: Київщину, Поділля, Східну Волинь, Білорусь – усе, що залишалося на сході. Пруссія забрала Великопольщу, частину Мазовії та міста Гданськ і Торунь. Річ Посполита скоротилася до жалюгідних 215 тисяч квадратних кілометрів, ставши маріонеткою в руках Росії.
Гродненський сейм, який затвердив цей поділ, проходив під дулами російських гармат. Депутати мовчали від страху чи підкупу, а країна втратила шанс на відродження. Повстання Тадеуша Косцюшка у 1794 році стало відчайдушною спробою врятувати державу, але зазнало поразки.
Території другого поділу
Ось що відібрали у 1793 році:
- Російська імперія – Київське, Подільське, Брацлавське воєводства, Східна Волинь, Білорусь (близько 250 000 км²).
- Пруссія – Великопольща, частина Мазовії, Гданськ, Торунь (57 000 км²).
Після цього Річ Посполита стала тінню себе – маленькою, слабкою і приреченою.
Третій поділ Речі Посполитої (1795): остаточне зникнення
Третій і останній поділ відбувся 24 жовтня 1795 року, коли Росія, Пруссія й Австрія вирішили добити те, що залишилося. Повстання Косцюшка було жорстоко придушене російськими військами під командуванням Олександра Суворова, і це стало останнім цвяхом у труну Речі Посполитої.
Росія забрала Західну Волинь, Литву, Курляндію й частину Білорусі. Пруссія отримала Мазовію з Варшавою та західні землі. Австрія приєднала Краків і залишки Малопольщі. Король Станіслав-Август зрікся престолу, а Річ Посполита офіційно припинила існування.
Цей момент став трагедією не лише для поляків і литовців, а й для українців та білорусів, чиї землі опинилися під владою імперій. Річ Посполита зникла, залишивши по собі лише спогади про минулу славу.
Території третього поділу
Ось як поділили рештки у 1795 році:
| Держава | Території | Площа (км²) |
|---|---|---|
| Російська імперія | Західна Волинь, Литва, Курляндія | 120 000 |
| Пруссія | Мазовія, Варшава | 55 000 |
| Австрія | Краків, Малопольща | 47 000 |
Усе, що залишалося – 215 тисяч км² – було розподілено, і Річ Посполита зникла назавжди.
Чому Річ Посполита зникла: причини катастрофи
Зникнення Речі Посполитої – це не лише результат зовнішньої агресії, а й наслідок внутрішнього розпаду. Її сусіди – Росія, Пруссія й Австрія – скористалися слабкістю, але сама держава дала їм цей шанс. Ось головні причини її падіння:
- Ліберум вето – один шляхтич міг зірвати будь-яке рішення, паралізувавши країну.
- Слабка монархія – королі не мали реальної влади, поступаючись магнатам.
- Внутрішні конфлікти – боротьба шляхти, магнатів і селян роз’їдала державу зсередини.
- Втручання сусідів – Росія особливо активно впливала на внутрішню політику, підтримуючи хаос.
Ці фактори зробили Річ Посполиту беззахисною перед трьома імперіями, які не лише розділили її землі, а й домовилися стерти її ім’я з історії. У 1797 році вони підписали таємну угоду, зобов’язавшись не згадувати “Польщу” у своїх титулах.
Наслідки поділів: що стало з землями Речі Посполитої
Після зникнення Речі Посполитої її землі ввійшли до складу трьох імперій, кожна з яких принесла свої порядки. Росія отримала найбільшу частину – Україну, Білорусь, Литву, де запровадила жорстке самодержавство. Пруссія взяла польські землі на заході, підпорядкувавши їх німецькому впливу.
Австрія, отримавши Галичину й Краків, була найліберальнішою з трьох, дозволяючи певну культурну автономію. Але для всіх народів Речі Посполитої – поляків, українців, литовців – це означало втрату незалежності на понад століття.
Поділи стали уроком історії: слабка держава не виживає серед сильних сусідів. Але дух Речі Посполитої не зник – він відродився у XX столітті, коли Польща повернула собі незалежність.
