Рінат Ахметов впевнено тримає першість серед найбагатших людей України, його імперія SCM оцінюється у 6,6 мільярда доларів на початок 2026-го. Попри обстріли заводів і економічні шторми війни, цей донецький хлопець перетворив видобуток вугілля на глобальний гігант з енергетикою та металом. За ним Віктор Пінчук з 1,7 мільярда – трубний король, що вкладає в мистецтво й дипломатію. Трійку замикають Порошенки з Roshen на рівні 950 мільйонів, демонструючи, як шоколадна фабрика пережила кризи й розрослася в кондитерську імперію.
Ці цифри з рейтингів NV та Focus відображають реалії 2025-2026: загальний кеш топ-30 сягає 20 мільярдів доларів, але з величезними коливаннями. IT-шники на зразок Влади Яценка з Revolut чи засновників Grammarly піднялися завдяки глобальним аппкам, тоді як металурги хитаються від санкцій і ракет. Війна перетасувала колоду – традиційні олігархи втратили до 80% статків, а tech-підприємці примножили капітал удвічі. Це не просто гроші, а історії виживання, де кожен долар – як трофей з битви за українську економіку.
Ахметов не просто багатий – він символ стійкості. Його ДТЕК годує електрикою фронт, Метінвест відвантажує сталь на експорт, попри руйнування Маріуполя. Пінчук, з іншого боку, грає в довгу: Interpipe годує труби для Нафтогазу, а фондує форуми YES, де світові лідери шукають шляхи для Києва. Порошенки ж нагадують, що солодке може бути прибутковим – Roshen розширюється в Європу, витримуючи антидопінгові скандали й політичні бурі.
Таблиця топ-10 найбагатших українців 2026: свіжі оцінки
Щоб розібратися в цифрах, ось консолідована таблиця на основі ключових рейтингів NV (листопад 2025) та Focus (грудень 2025). Різниця в оцінках йде від методологій: NV фокусується на ліквідних активах з урахуванням воєнних ризиків, Focus – на ринковій вартості компаній. Загалом Ахметов недосяжний, але IT наздоганяє.
| Місце | Ім’я | Статки NV, $ млн | Статки Focus, $ млн | Основні активи | Сектор |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Рінат Ахметов | 6591 | 4932 | СКМ (Метінвест, ДТЕК) | Металургія, енергетика |
| 2 | Віктор Пінчук | 1720 | 2178 | EastOne (Інтерпайп) | Металургія, медіа |
| 3 | Порошенки | 954 | 1386 | Roshen | Харчпром |
| 4 | Гереги | 907 | 1189 | Епіцентр-К | Ритейл, агро |
| 5 | Влад Яценко | 894 | 2138 | Revolut | Фінтех |
| 6-7 | Шевченко/Литвин | 865 | 900 | Grammarly | IT |
| 8 | Вадим Новинський | 852 | – | Smart-холдинг | Металургія |
| 9 | Ігор Коломойський | 632 | – | ПриватГруп | Фінанси |
| 10 | Андрій Веревський | 567 | 1478 | Kernel | Агро |
Джерела даних: inventure.com.ua (NV), focus.ua (Focus). Варіації пояснюються різним підходом до воєнних втрат і ринкових мультиплікаторів для IT. Після таблиці видно тренд: перша п’ятірка змішана – промисловість плюс нові обличчя, а з шостого IT домінує. Це робить рейтинг динамічним, як український ринок.
Рінат Ахметов: від шахтарського сина до короля промисловості
Уявіть пацана з донецьких нетрів, який у 90-х торгував металобрухтом, а нині керує холдингом, що годує третину української енергетики. Ахметов побудував SCM у 1997-му, зібравши активи від вугілля до портів. Попри втрату 43% статків через війну – від знищення Азовсталі до санкцій – його 6,6 мільярда роблять його недосяжним. ДТЕК інвестує в ВДЕ, Метінвест експортує в Азію, а ФК “Шахтар” – це його м’який power.
Але не все гладко: націоналізація Криворіжсталі в 2004-му ледь не зламала, а 2022-й стер мільярди. Та Ахметов адаптувався – переорієнтував логістику на Чорне море, пожертвував 500 мільйонів на ЗСУ. Його стиль – тиха сила, без політичних скандалів останніх років. Сьогодні SCM – це 100 тисяч працівників, і кожен успіх Ахметова нагадує, як промисловість тримає економіку на плаву.
Ви не повірите, але під час блекаутів 2022-го ДТЕК тримала світло для мільйонів – це не просто бізнес, а інфраструктура виживання. Ахметов інвестує в “зелену” енергію, плануючи 5 ГВт сонця до 2030-го, що може подвоїти його активи, якщо мир повернеться.
Віктор Пінчук: труби, мистецтво і глобальна дипломатія
Дніпровський інженер, що у 1990-х приватизував Інтерпайп, перетворивши його на постачальника для ExxonMobil. Статки Пінчука – 1,7-2,2 мільярда – стабільні, бо труби завжди в ціні для нафтогазу. EastOne диверсифікувала в медіа (ICTV) і нерухомість, але справжній хіт – филантропія: фонд PinchukArt роздає мільйони на сучасне мистецтво, а YES-форуми збирають Байденів і Зеленських.
Війна вдарила по металургах, але Пінчук втратив лише 34%: заводи в Діпрі працюють, експорт росте. Його шлюб з Катериною Ющенко додає шарму – пара організовує благодійні аукціони, зібравши 100 мільйонів на армію. Пінчук – це інтелігентний олігарх, що грає не тільки в гроші, а й у вплив: його думки про “мир за будь-яку ціну” сперечаються в медіа, але резонують з бізнес-логікою.
Цікаво, як він балансує: з одного боку – промисловість, з іншого – Pinchuk Center, де молодь вчиться лідерству. Це робить його не просто багатим, а візіонером, чиї труби тримають світовий газопровід, а ідеї – дискусії про майбутнє України.
Порошенки: шоколадна імперія в епіцентрі політики
Петро Порошенко стартував з Київської кондитерки в 90-х, розбудувавши Roshen до 30 фабрик і 2 мільярдів виручки. Статки братів – близько мільярда – коливаються через політику: екс-президентство Петра принесло слава, але й звинувачення в корупції. Третє місце в NV – попри 37% втрат – завдяки експорту в 40 країн.
Війна перевірила стійкість: фабрики в Львові та Вінниці працюють, постачаючи солодке фронту. Олексій керує бізнесом тихо, уникаючи камер, але Roshen інвестує в молоко й печиво, диверсифікуючи. Їхня сила – бренд: “смачного, Україно!” стало слоганом нації.
Політичний багаж тисне – суди по банку, але бізнес росте на 10% щороку. Порошенки показують, як харчпром виживає: локальні сировини, онлайн-продажі, благодійність на 50 мільйонів для ЗСУ.
Гереги: Епіцентр як фортеця ритейлу
Олександр і Галина Герега почали з гіпермаркету в 2003-му, розбудувавши мережу на 70 магазинів і агроферми. 900 мільйонів статків – четверте місце, мінус 38% від війни, але ритейл ріс на дефіциті товарів. Епіцентр годує будівельників, постачає генератори армії.
Галина – публічне обличчя, нардепка, що будує села й лікарні. Їхній стиль – народний: знижки для пенсіонерів, гуманітарка на фронт. Війна закрила східні ТРЦ, але онлайн і Захід підтягнули виручку до 100 мільярдів гривень.
IT-вибух: Яценко, Grammarly та нові зірки
Влад Яценко з Monobank створив Revolut-українця – фінтех-монстр з 40 мільйонами клієнтів. 894 мільйони в NV, 2 мільярди в Focus – бо акції ростуть на 300%. Попри -30%, він у топ-5, бо глобальний: Лондон, США, крипта.
- Олексій Шевченко та Максим Литвин (Grammarly): З 800 мільйонів користувачів, апка коштує мільярди. +124% зростання – бо AI-помічник незамінний у війні текстів.
- Олександр Конотопський (Ajax): Сигналки для розумних домів – 400 мільйонів, +8%, експорт у 130 країн.
- Тарас Кіцмей (SoftServe): IT-аутсорсинг для Fortune 500, 228 мільйонів.
Ці хлопці – нова кров: стартапи з гаражів стали unicorn’ами. Війна розігнала міграцію талантів, але R&D у Львові тримають курс. IT – третина топу, бо не залежить від ракет: код пишеш з бункера.
Агро та логістика: Веревський, Косюк, Нова Пошта
Андрій Веревський з Kernel – соняшниковий магнат, 567 мільйонів (+10%). Експорт зерна через “зерновий коридор” врятував сезон, попри мінні поля. Юрій Косюк (МХП) – курчачий король з 350 мільйонами, інвестує в Бразилію.
В’ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк (Нова Пошта) – 356 мільйонів кожен (+31%). Пакети доставляють дрони й фронт, мережа в 12 країнах. Логістика – герой війни, бо зв’язує розірвану країну.
Аналіз трендів: куди рухаються статки українців у 2026-2027
Війна деолігархізувала еліту: металургія впала на 60-80% (Ахметов, Жеваго), бо порти й заводи під вогнем. IT злетів на 100%+ – Grammarly, Revolut глобальні, санкції не чіпають. Ритейл і логістика +20-30%: Епіцентр, Нова Пошта на дефіциті й гуманітарці.
- Тренд 1: Диверсифікація за кордон – 40% топу реєструють на Кіпрі/Швейцарії (Kernel, OKKO).
- Тренд 2: Зелена енергія – ДТЕК і Ахметов ведуть, бо газу бракує.
- Тренд 3: Жінки в топі – Галина Герега, Філя Жебровська (Фармак, 227 млн).
- Тренд 4: Филантропія як бізнес – 1-2 млрд на ЗСУ від топ-10.
Прогноз: Якщо мир – +50% до топу за рахунок експорту. Війна триває – IT і агро домінують, традиціонали хитаються. Загалом, українські мільярдери адаптуються швидше за сусідів, перетворюючи кризу на можливості.
Ритейлери-воїни: АТБ, Rozetka, Епіцентр
Геннадій Буткевич, Віктор Карачун, Євген Єрмаков з АТБ – по 259 мільйонів, дисконтний гігант з 1200 магазинів. Мінус 30%, але виручка 200 мільярдів гривень – бо люди економлять. Владислав Чечоткін (Rozetka) – 324 мільйони, e-com розрісся на дропшипінг.
Ці бізнеси – як партизани: локальні склади, волонтерство, онлайн. Війна навчила: гнучкість = виживання.
Складні долі: Коломойський, Новинський, Жеваго
Ігор Коломойський – 632 мільйони, але Приват націоналізовано частково, санкції США. Геннадій Боголюбов – 423 млн, ті ж проблеми. Вадим Новинський – 852 млн, Smart заморожений санкціями РФ. Костянтин Жеваго – 286 млн (-81%), Ferrexpo блокує олігарх-реєстр.
Ці історії – попередження: політика + війна = мінус мільярди. Та деякі повертаються, як фенікси.
Найбагатші люди України – не монстри з карикатур, а творці, що тримають країну. Від Ахметовихих заводів до Яценкових апок – це мозаїка стійкості. Тренди вказують: майбутнє за tech і green, а старі гіганти мусять еволюціонувати. Хто зна, може, наступний рейтинг здивує новими іменами з AI чи біотеху – український геній не спить.
