У вологих лісах Карпат чи на луках Полісся ховаються крихітні хижаки, готові чіплятися за шкіру з неймовірною наполегливістю. Європейський лісовий кліщ, Ixodes ricinus, домінує серед них, становлячи до 70% усіх зібраних зразків у багатьох регіонах. Поруч з ним орудує Dermacentor reticulatus, лугово-степовий гість, який воліє відкриті простори. Ці два види – справжні лідери за поширеністю в Україні, і їхні укуси щороку фіксуються тисячами, з піком у травні-червні та вересні-жовтні.
Голодний кліщ чатує на висоті 30-150 см від землі, простягаючи передні лапки з сенсорами, що реагують на тепло, вуглекислий газ і запах поту. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, лише за перші три місяці 2025 року зареєстрували 331 випадок бореліозу – хвороби Лайма, що на 40% більше, ніж роком раніше. Ці паразити не просто дратують: вони переносять бактерії, віруси й найпростіших, перетворюючи прогулянку на потенційну загрозу здоров’ю.
Але не всі кліщі однаково агресивні. Домашні улюбленці приносять Rhipicephalus sanguineus, а на півдні прокидається Hyalomma marginatum з екзотичними хворобами. Розуміння цих відмінностей рятує життя, бо вчасно розпізнаний гість дозволяє уникнути ускладнень.
Іксодові кліщі: головні винуватці укусів у природі
Іксодові – це еліта паразитів, з жорстким панциром і чотирирічним циклом життя, що робить їх витривалими бійцями. Вони належать до родини Ixodidae, де самки відкладають тисячі яєць – від 1000 до 9000 за раз, – а личинки з трьома парами ніг шукають першого хазяїна. Після насичення відбувається линька: німфа з чотирма лапками, потім дорослий кліщ. Кожен етап – нова атака, часто на різних носіїв, від мишей до оленів чи людей.
В Україні зафіксовано понад 30 видів іксодових, але масові – лише кілька. Їхній успіх у паразитизмі пояснюється слюною з анестетиками й антикоагулянтами: укус безболісний, кров тече рясно, а патогени проникають непомітно. Глобальне потепління розширює їхні ареали: теплі зими дозволяють перезимовувати активніше, і чисельність зросла на 10-15% за п’ять років.
- Однохазяйний цикл: Рідкісний, як у Hyalomma, де всі стадії на одному носії.
- Двох- чи трихазяйний: Типовий для Ixodes – личинка на гризунах, німфа на зайцях, дорослий на великій дичині.
- Чотирихазяйний: Зі стадією спокою, що подовжує цикл до 4 років.
Така стратегія забезпечує виживання: кліщ витримує голод до двох років, ховаючись у траві чи листі. Переходи між стадіями – магія природи, де гормони сигналізують про готовність до нової линьки.
Європейський лісовий кліщ (Ixodes ricinus): король тіней
Цей хитрун сягає 3-4 мм у голодному стані, самки після ситної трапези набрякають до 1 см, набуваючи блискучого, чорно-коричневого вигляду. Щиток на тілі самок покриває лише передню третину, у самців – все тулуб. Лапки з гакоподібними кігтями чіпляються намертво, а ротовий апарат проникає глибоко, як гачок рибалки.
Любить вологу: Карпати, Полісся, ліси Київщини та Житомирщини. Навесні личинки атакують дрібних ссавців, німфи – людей у траві, дорослі чатують на стовбурах. Активний від +5-7°C до +25°C, уникає спеки. За дослідженнями в журналі Zdobutky Eksperymentalnoyi Medycyny, у Тернопільщині його густота сягає 20 особин на квадратний метр.
Небезпека – бореліоз (Borrelia burgdorferi), енцефаліт (вірус TBEV), анаплазмоз. Інфікованість бореліями – 20-68% залежно від регіону. Укус провокує еритему – червоний мігруючий висип, що нагадує мішень. Без лікування – артрит, неврит, навіть параліч.
Лугово-степовий кліщ (Dermacentor reticulatus): степовий вовк
Більший за побратимів – до 5 мм, з сріблясто-мармуровим візерунком на спині, що робить його впізнаваним одразу. Самки сірувато-коричневі, самці з білими плямами. Цей вид панує на відкритих луках Полісся, Чернігівщини, Сумщини, проникаючи в міста через собак.
Цикл швидший: активний весною (дорослі) та восени (німфи). Личинки ховаються в ґрунті. Переносить бабезіоз (Babesia canis для собак, смертельний), туляремію, рickettsії. У Чернігівській області 100% зразків 2025 року містили патогени бореліозу. Ви не повірите, але цей “луговий” гість тепер трапляється в парках Києва, мігруючи з дичиною.
| Вид | Розмір (голодний) | Ареал в Україні | Головні хвороби |
|---|---|---|---|
| Ixodes ricinus | 2-4 мм | Ліси, Карпати, Полісся | Бореліоз, енцефаліт |
| Dermacentor reticulatus | 3-5 мм | Луки, степи, північ | Бабезіоз, туляремія |
| Ixodes persulcatus | 3-4 мм | Північ Полісся | Енцефаліт |
Таблиця базується на даних моніторингу 2020-2025 років з наукових джерел, таких як науковий журнал Science Horizon. Порівняння підкреслює: Ixodes – лісовий снайпер, Dermacentor – луговий бійцю.
Інші поширені види: від тайгового до тропічного Hyalomma
Тайговий кліщ, Ixodes persulcatus, сусідить з Ixodes ricinus на півночі – Волинь, Рівненщина. Темніший, з ширшим щитком, він фанатичний носій енцефаліту. Haemaphysalis punctata селяниться на степових схилах, переносячи піроплазмоз. А Rhipicephalus sanguineus – “собачий тропічний”, ховається в шерсті улюбленців, особливо в теплих регіонах.
На півдні, Херсонщина-Одеса, з’являється Hyalomma marginatum – велетень до 1 см, з довгими лапами, переносник Крим-Конго геморагічної лихоманки. Кліматичні зміни просунули його з Кавказу: перші спалахи у 2020-х. Ці “гості” додають адреналіну: укус Hyalomma болючий, з набряком.
Регіональні відмінності: де кліщі найактивніші
Захід – Ixodes-країна: Карпати рясніють енцефалітними ризиками. Полісся – дует Ixodes+Dermacentor, з 100% інфікованістю бореліями на Чернігівщині. Центр і південь – Dermacentor з Hyalomma. Міста не виняток: парки Києва фіксують укуси щовесни. Теплі зими 2024-2025 подовжили сезон – кліщі кусали в січні при +5°C.
Статистика лякає: понад 10 тисяч укусів 2025, з ростом на 17% у Рівненщині. Гризуни та олені – резервуари, розносять патогени.
Хвороби від кліщів: від висипу до паралічу
Бореліоз – король: еритема через 3-30 днів, потім мігрень, лихоманка, артрит. Енцефаліт – лихоманка, менінгіт, у 1% – смерть. Бабезіоз руйнує еритроцити, викликаючи жовтяницю. Ерліхіоз, анаплазмоз – грипоподібні, але з тромбоцитопенією.
Коинфекції – подвійний удар: бореліоз+анаплазмоз ускладнює діагностику. Симптоми маскуються під ГРВІ, тож аналіз крові – ключ.
Поради щодо захисту від кліщів: практичний арсенал
- Одягайтеся як для полю: світлі штани в шкарпетки, довгий рукав, капелюх. Гладкі тканини ускладнюють хват.
- Репеленти: DEET 20-30% на шкіру, перметрин 0.5% на одяг – діє 4-6 годин. Перевірені бренди: Lifesystems, Off.
- Перевіряйтеся кожні 2 години: шия, пахви, пах, за вухами. Душ після прогулянки.
- Для собак: краплі Frontline, нашийники Seresto. Обприскуйте подвір’я акарицидами.
- Вакцинація: від енцефаліту – 3 дози, для Карпат. Зберігайте кліща для аналізу.
Ці кроки знижують ризик на 90%. Гумор у тему: кліщ ненавидить яскравість – станьте невидимою мішенню!
Як правильно видалити кліща та що робити після
Не викручуйте голими пальцями – використовуйте пінцет з аптечки чи спеціальну картку. Хапайте за голову, тягніть рівно вгору з легким коливанням. Алкоголь, олія – міфи, провокують блювання патогенами. Рану – йодом, спостерігайте 30 днів за висипом.
Якщо кліщ наполіг понад 36 годин – до лікаря за доксицикліном. Лабораторія перевірить на Borrelia. Раннє втручання блокує хворобу.
Кліщі еволюціонують з нами: тепліша Україна розширює їхні кордони, але знання – наша броня. Наступна прогулянка лісом стане безпечнішою, якщо ви озброєні цими деталями. Стежте за оновленнями сезону – природа не стоїть на місці.
