Днями на сайті Кабміну оприлюднили проект державного бюджету. Щоправда, у фахівців він викликав лише додаткові запитання. Граничний розмір його дефіциту – понад 80 мільярдів гривень. Їх доведеться покрити за рахунок запозичень та емісії грошової маси. Відтак це не найкращим чином вплине на нашу національну валюту і звичайних українців. Тому, кажуть фахівці, наступного року слід очікувати здешевлення гривні, подорожчання до понад 30 гривень долара та інші не вельми приємні сюрпризи. Про це та інші речі ми поспілкувалися з кандидатом економічних наук, в. о. доцента кафедри економіки підприємства та управління персоналом ЧНУ Богданом Ковалюком.
- У проекті бюджету на наступний рік, опублікованому на сайті Кабміну, видно, що закладено дефіцит бюджету на рівні майже 80 мільярдів гривень. Що це означає для України? За рахунок чого будуть покривати цей дефіцит – зовнішніх запозичень чи емісії грошової маси?
- За рахунок зовнішніх запозичень. Принаймні пропонують переважно за них. Бюджет розробляють на основі Податкового кодексу («від Яресько» - міністр фінансів України). Колись я хвалив її ініціативи, але виявилося, що вона замість того, аби закласти якісь радикальні дії, вирішила законсервувати той стан, який є в економіці. Мало того, цими змінами майже знищується дрібний та середній бізнес.
Не кажу про тих торгівців, які працюють на ринках, йдеться про дрібних виробників та бізнесменів середньої ланки.
- Саме про які нововведення йдеться у проекті Податкового кодексу? Адже вже зараз малий та середній бізнес боїться, що їх взагалі знищать.
- До вересня були три варіанти Податкового кодексу – нинішній Мінфіну, консервації нинішнього стану від Южаніної (комітету Верховної Ради) та новий радикальний варіант від організаційного пакета реформ та інших громадських організацій. Коли громадські організації зрозуміли, що під час вибору їхній проект матиме найменше шансів, вони пішли на співпрацю з комітетом Южаніної. Більшість їхніх правок комітет ухвалив.
З новацій – збереження системи спрощеного оподаткування для малого та середнього бізнесу. Відтермінування введення касових апаратів – для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування. А також заміна податку на прибуток розподіленим податком на прибуток. Тобто це податок лише на ту суму, яка виводиться з підприємства. Якщо підприємство заробило гроші та вкладає у себе, то ці гроші не оподатковуються. Це гарний захід, бо він сприяє модернізації підприємства.
Зате зміни до Податкового кодексу від міністра Яресько пропонують нам законсервувати той стан. Мало того, ліквідовуються усі системи спрощеного оподаткування саме для середньої ланки. Тобто залишаються підприємці без найманої робочої сили, які працюють на ринку, або надають обмежений перелік послуг (ремонт взуття, одягу, перукарі). Решта переходить на загальну систему оподаткування. Ставка податку на прибуток збільшується з 18 до 20%, завуальоване питання щодо податку на прибуток із доходів фізичних осіб (ПДФО). Він зараз становить 15%, а пропонують його підвищити до 20%. Зменшується єдиний соціальний внесок також до 20%.
- Що це може означати для малого та середнього бізнесу?
- Якщо зараз малий та середній бізнес працюють на єдиному податку, то бухгалтера фактично не потрібно. Сам підприємець обраховує загальну суму виторгу, який він отримує, і розраховує суму сплати єдиного податку, яку потрібно здійснити за місяць. Також через спеціальну програму він розраховує зарплату, якщо має найману робочу силу. Великих бухгалтерських знань не потрібно.
Якщо переводимо усіх на загальну систему оподаткування, крім того, з 1 січня 2016 року усі мають працювати через касові апарати, то маленький підприємець, який має, наприклад, маленьке кафе чи магазинчик, займається дрібним виробництвом, йому обов’язково потрібен бухгалтер. Потрібно буде доводити витрати, щоб звітувати перед фіскальними органами.
- Саме це вимагали від нас ЄС у пакеті реформ, зокрема змін до Податкового кодексу, чи це наші місцеві інновації?
- Ми не можемо знати, що від нас конкретно вимагає Європа. Вони вимагають загальні принципи – наприклад, зменшення дефіциту бюджету країни, але вони не вимагають, щоб це було здійснено через якісь конкретні інструменти. Якщо брати історичний досвід Німеччини чи Японії після Другої світової війни, то вони пережили 2-3 роки гіперінфляції, а коли економіка почала розвиватися, почали працювати через систему лібералізації податкових відносин, захисту внутрішніх підприємців та розвитку експорту. Коли вони захищали свого виробника, то намагалися розширити його присутність на зовнішніх ринках. Ми ж, навпаки, топимо внутрішнього виробника фіскальним навантаженням і стверджуємо, що так є в Європі. Так, в ЄС є велике податкове навантаження, але там усталені економічні правила гри. Там немає корупції та велика купівельна спроможність населення. В Україні нічого цього немає. Це призводить лише до одного – бізнес буде закриватися.
Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар