Задовго до офіційного відкриття виставки у галереї «SweetArt-Знання» чотирнадцятого серпня ніде було стати. Причина – презентація виставки всесвітньо відомого фотографа Бориса Савельєва, який родом із Чернівців. Хтось прийшов на фотографії майстра подивитися, а хтось – поспілкуватися з їхнім автором. У Бориса Савельєва за плечима понад двадцять п’ять персональних виставок у Москві, Литві, Німеччині, США, Італії, Іспанії. Його роботи є у приватних колекціях голлівудських зірок та в Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку, в Третьяковській галереї, галереї Хоппена у Лондоні та багатьох інших. Незважаючи на те, що талант Бориса Савельєва давно визнали у всьому світі, він і далі охоче працює у Чернівцях.
Ось днями фотограф презентував у рідному місті виставку із назвою «Сорок». В експозиції автор зібрав роботи, які відзняв протягом 1974-2014 років у Чернівцях, об’єднав їх у кілька серій. Споглядаючи знімки, корінні чернівчани сперечаються про те, де знято той чи інший кадр, і кажуть, що у фотографіях Б. Савельєва – справжня історія Чернівців.
Сам фотограф залюбки розповідав про те, де, коли і як зробив ту чи іншу фотографію. А ось про себе розповідає мало і неохоче.
Образ Чернівців завжди зі мною
- Борисе, коли виїхали з Чернівців?
- Як тільки закінчив школу №1, що на вулиці Штерна, тоді мені було 17 років (1964 року). Тоді всі, хто мав знання, пробувати вступати до вищих навчальних закладів у столиці. Поїхав до Москви і я, вступив в Московський авіаційний інститут. Відтак доволі часто навідував батьків, коли вони були живі. Майже щороку виділяв час, щоб пофотографувати у Чернівцях.
- А тепер, Ви частий гість у рідному місті?
- Коли приїжджаю, то намагаюся побути якомога довше. Воно притягує. Я бував у багатьох містах, але завжди повертаюся саме сюди. Це найкраще місто для мене. Я люблю Чернівці, це місто, образ якого завжди зі мною.
Я доволі багато подорожую і, як водиться, намагаюся у кожному місті зафіксувати найцікавіше з побаченого. Але знову ж таки, як водиться, це у мене погано виходить. Найчастіше працюю у Чернівцях, хоча раніше знімав усюди. Бо знаю це місто, а коли приходиш на знайоме місце, то виходить хороший результат.
Подивитися ексклюзивні фотографії Б. Савельєва у галереї можна до 4 вересня
Увійшов до списку найбільш значимих фотографів світу
- У Москві Ви здобули фах інженера, що свого часу підштовхнуло зайнятися фотографією?
Усі фотографії автор друкував сам
Усі представлені фотографії зроблені Борисом Савельєвим у різні роки і у різних жанрах, але всі вони надруковані автором у різних техніках. Коли ми працювали над виставкою, Б. Савельєв поводився, як неймовірно скромний, делікатний, інтелігентний і досвідчений митець.
- Навіть не знаю. Спершу фотографував як любитель. А потім чимраз більше захоплювався фотографією.
- Як гадаєте, що зробило Вас популярним?
- Не знаю. Мої роботи, напевно (знизує плечима і усміхається, - авт.). Якось їх стали помічати, друкувати у різних виданнях. Фотографом почав працювати з 1982 року.
- Якою виставкою найбільше пишаєтеся?
- 2013 року була виставка «Картьє Брессон. Питання кольору». Там представляли роботи п’ятнадцятьох найбільш значимих фотографів світу, серед них були і мої. Це для мене дуже приємно. Компанія була чудова.
- Досі знімаєте на плівку?
- Ні-ні. Я давно знімаю на цифрові фотокамери. Фактично одразу, як вони з’явилися, взявся їх освоювати. Просто можливості у сучасних камер значно більші, аніж у плівкових фотоапаратів. Хоча не заперечую, що у роботі з плівкою є свою магія.
- Як фотохудожник, який зумів проявити свій талант, що порадите фотографам-початківцям?
- Можу дати лише одну пораду – намагатися самому друкувати фотографії, а не віддавати у студію чи ще комусь. Коли сам цим займаєшся, починає рости творчий потенціал. Це дає великий стимул, вдосконалювати свою техніку зйомки. Другий не менш важливий чинник – це навчитися добирати хороші фотографії.
- Одні фотографи кажуть, що треба дивитися роботи інших, хтось каже – навпаки. Як Ви вважаєте?
- Це у кожного індивідуально. Хтось читає книги, хтось дивиться, що відбувається навколо, третій – дивиться в себе. Це від людини залежить.
- А учні у Вас є?
- Ні. У мене часу мало залишилося, а ідей втілити у життя хочеться ще багато.
- То що у планах?
- Хотів би зробити ще кілька десятків по-справжньому хороших фотографій.
Віталія КОЗМЕНКО
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар