
Улюблена тема дискусій, певно, кожного буковинця – скільки потрібно грошей на життя в Україні. Звісно, що більше, то краще. Але суворі реалії сьогодення сумами, які дозволили б жити, як кіт у маслі, або хоч відкласти трохи на чорний день, не тішать. Єдина подачка від чиновників – підвищення мінімалки, хоча і це ще вилами по воді писано.
Власне, за всіма фінансовими показниками Чернівецька область пасе задніх. За даними Мінфіну, середня зарплатня чернівчанина, станом на серпень цього року, становила 2971 гривню, хоча ще у липні була 3152 гривні. Цей показник – один з найгірших по Україні (ще менше заробляють тільки в Тернополі). До того ж левова частка населення і того не заробляє.
Майже половину зарплатні проїдаємо
Вдавшись до нехитрих арифметичних дій, не важко порахувати, скільки заробляє середньостатистична буковинська сім`я з чотирьох людей – двоє працюючих батьків та двоє дітей - студентка і школярка, у місяць. Якщо вважати, що студентка навчається на державній формі, вона, відповідно, теж приносить дохід у родину. Рахуємо – 2971+2971+730 = 6 672. Тобто за ці кошти сім`я повинна прожити місяць. Якщо ж студент не отримує стипендії, віднімаємо 730 гривень – 5942.
Втім, із нинішніми цінами та тарифами цей заробіток видається просто мізерним.
Чернівчанка Оксана Продан розповідає, того, що заробляє сім`я, вистачає лише, аби вижити. Про якісь незаплановані покупки годі казати.
- Щомісяця лише більше тисячі віддаю за комуналку, - розповідає пані Оксана. – Але це ще не найбільше. Фактично весь заробіток ми проїдаємо – близько 500 гривень витрачаю на м`ясо, на молочні продукти – понад 300, на овочі та фрукти – до 500 гривень. Рятує те, що маємо дачу за містом.
Загалом на продукти харчування чернівчани витрачають 42% заробленого. Найбільше – на м`ясо (8,4%), далі у рейтингу молочні продукти та овочі (по 5%).
Виходить, що сім`я з доходом майже 6 тисяч гривень витрачає на продукти, комуналку та інші послуги фактично весь заробіток – 5,5 тисячі гривень. На особисті потреби сім`ї залишається майже 500 гривень, а це 23,5 долара. У відсотковому співвідношенні – 7% від зарплати. Якщо щомісяця відкладати ці кошти, за рік можна заощадити 282 долари (це трохи більше, ніж місячна зарплата у Таджикистані – там вона 227 доларів). Але це число відносне, адже частина населення квартири винаймає. Тому їм про заощадження можна лише мріяти.
Людям із заробітку не залишається нічого
Українці по праву вважаються нацією, котра любить смачно попоїсти. Адже ніде так багато не витрачають на харчування, як у нас. До прикладу, у Скандинавії на продукти йде лише 15-18% доходу, американці проїдають 15% зарплати, а європейці – 25.
Богдан Ковалюк, кандидат економічний наук ЧНУ імені Юрія Федьковича каже, відсоток постійних витрат не повинен перевищувати 30. Чого не скажеш про Буковину.
- В Європі не враховують податки, а вони там з`їдають добрячу частину бюджету, - розповідає Б. Ковалюк, - від 18 до 50%. Ось у Скандинавських країнах на особисті потреби людям залишається 70%, в той час як в Україні – менше 10. Але варто врахувати і нюанс – за кордоном є поняття медичного страхування, і частина витрат йде на медицину. Тому і такий суттєвий відсоток заробітку виділяють люди на особисті потреби. Хоча страхова медицина працює краще, ніж наша.
І це число – у межах статистичної похибки. Іншими словами, людям взагалі нічого не залишається. Є категорії населення, які абсолютно нічого не мають. Це не виживання, а існування. Ми дійшли до часу, коли рівень доходів дорівнює прямому рівню обов`язкових витрат.
- Був період піднесення 1996-1998 і 2005-2008 роки, коли люди непогано заробляли, - каже економіст. – Але вони закінчилися, частково з нашої, частково не з нашої вини. Тому нині важка ситуація. В кращі роки люди дозволяли собі заощаджувати і 15, і 20 відсотків від заробітку, могли взяти в кредит споживчі товари. Зараз цього немає, адже рівень доходу дорівнює рівню витрат. А я бачу, що частина людей живе за рахунок заощаджень.
Що менше коштів, то більше непотрібних витрат
Ні для кого не секрет, що зі зростанням рівня доходу людина почувається більш захищеною, більшу частку доходу витрачає на подорожі, розваги, заощадження. Власне, ці тенденції описує економічна психологія.
Експерти кажуть, якщо рівень доходу зменшується, це призводить до того, що люди витрачають більше коштів на такі, здавалося б, не надто потрібні речі першої необхідності – сіль, цукор, борошно; на продукти харчування, які беруть масово, і неякісні, більше витрачають на вуглеводне харчування – макарони, картоплю. Відповідно, у людей погіршується самопочуття, зменшується активність, менше коштів вони витрачають на розваги та дорогий одяг – у всьому відчутне обмеження. До того ж потроху люди починають «витягувати» гроші із заощаджень, які назбирали у кращі часи.
А це вже свідчить про те, що у державі потрібно щось змінювати. Хоча, здається, що і десять революцій не допоможуть - все одно буде «те саме», адже народ у нас той самий.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар