Люди їздять до монастирів та храмів, чудотворних ікон, аби помолитися за рідних та близьких, сповідатися. Паломницькі поїздки до святих місць в Україні та за кордоном організовують туристичні агентства, а також храми. Однак більшість буковинців їздить до святих місць в Україні. В Ізраїль та Єгипет до Гробу Господнього, Стіни Плачу та Голгофи, нам не по кишені.
Моляться та сповідаються у Почаєві
Чернівчанка Тетяна Гудима уже другий рік поспіль із друзями під час Великого посту відвідує монастир у Почаєві. Цього року теж готується на прощу.
– Обираємо будні, бо у вихідні у монастирі зазвичай багато людей, – розповідає Тетяна. – Десь на третій тиждень Великого посту. Їздимо до монастиря, аби сповідатися, поклонитися до чудотворної ікони, помолитися за здоров’я рідних.
Найперше, за чим їздять туди люди – це атмосфера, розповідають ті, хто побував у монастирі. Там специфічна аура. У монастирі можна відволіктися від буднів та помолитися, висповідатися. Адже усі приїжджають із такою ж метою.
Коментар священика
На прощу варто йти, якщо є конкретний намір
Це не є обов’язково, що людина має звершити паломництво у період Великого посту до святих місць. Завжди православні християни звершують паломництво у намірі прощення своїх гріхів чи помилок, Чи це у Великий піст чи упродовж року православні йдуть на прощу до монастиря, храмову службу, приймають участь у хресних ходах. Такі наміри людина може покласти собі за покуту звершити якесь паломництво до якогось місця. Але церква не вимагає цього.
Найперше, коли йдете в паломництво, треба мати мету, намір. Церква схвалює паломництво, якщо є намір. Неважливо, чи це буде піша хода, чи поїздка на богослужіння.
– Коли ти приходиш у монастир із якимись проблемами і бачиш, що там є хворі люди (інваліди тощо), які з вірою приїжджають, розумієш, що в тебе немає проблем, – ділиться Тетяна. – У такій атмосфері відбувається переоцінка життєвих цінностей. І ти уже із вдячністю ставишся до життя за те, що маєш.
Добиралися чернівчани до Почаєва автобусом із центрального автовокзалу. Автобус довозить під самісінькі ворота храму. Вартість квитка нині із Чернівців – 145 гривень.
– Говорять, мовляв, у монастирі «деруть» гроші із прочан, але це не так, – розповідає Тетяна. – Усі витрати у нас там були мізерні. Навіть якщо ти приїдеш без відповідного одягу, у монастирі дають напрокат спідницю, хустку. Вартість прокату – 10 гривень, але гроші віддають після повернення одягу. Хоча можна залишити їх на пожертву храму.
Поселились чернівчани у готелі при монастирі. Проживання там недороге. Торік за три ночі вони заплатили по 50 гривень. Це охайні скромні кімнатки, є зручності. Щоправда, є кімнати на 3–6 ліжко-місць. Якщо у так званому готелі немає місць, людям дозволяють переночувати у монастирі на долівці. Також при монастирі працює їдальня. Готують там пісні страви. Вартість обіду 2015 року була 20-30 гривень.
До Почаєва, Скитського монастиря можна організувати екскурсію. Не обов’язково їздити туди на прощу, радить співрозмовниця. Це не тільки дуже корисно, але і цікаво побачити все і відчути ту атмосферу.
Та все ж, ті хто приїжджає на прощу, думаю, отримують те, за чим їздили. Адже біля чудотворної ікони завжди багато хворих, і якби вони не вірили у зцілення і не було результату, навряд чи приїжджали туди, припускає Тетяна. Головне – віра, бо якщо її немає, навряд чи така людина може побачити чудо.
Ольга МАКСИМЮК
Куди поїхати в Україні до святих місць:
Манявський скит. Православний монастир, заснований Йовом Княгиницьким 1606 року біля села Манява (Богородчанський район, Івано-Франківська область). Скит Манявський – аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури й мистецтва України. Святе місце з цілющою, за повір'ями, джерельною водою є у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровчим мікрокліматом, первісною дикою природою.
Зарваницький духовний центр. Всесвітній марійський відпустовий центр, одна з найбільших подільських святинь Української греко-католицької церкви у селі 3арваниця Теребовлянського району Тернопільської області. Відпустового значення набув 1867 року.
Парафіяльна церква Святої Трійці споруджена 1754 року. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької
Почаївська Свято-Успенська лавра. Православний чоловічий монастир у Почаєві, Тернопільська область, Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври. В архітектурному плані це величний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденції архієпископа, келій. Усі споруди ідеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської лаври є відбиток ступні Божої Матері, джерело з цілющою водою, чудотворна ікона Матері Божої, мощі преосвященного Йови.
Джерело Святої Анни. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення, вода витікає із крейдяного підвищення. Розташована на західній околиці села Онишківці Дубенського району Рівненської області, за 1 км від межі між Рівненською та Тернопільською областю. Знаходиться на території Скиту святої праведної Анни Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря. За переказами, купання в ньому допомагає від багатьох недуг, а також від безпліддя. Біля джерела облаштовано чоловічу та жіночу купальню. Вода має незмінну температуру +5 градусів за Цельсієм, не замерзає навіть у найлютіші морози.
Гошівська чудотворна ікона. Чудотворна ікона Божої Матері. Шанується греко-католицькою і римо-католицькою церквою. Копія зберігається в Гошівському монастирі (село Гошів, Долинський район, Івано-Франківська область). На вершині високої скелі є величавий храм, у якому чудотворна ікона Божої Матері. За переказами, тут зцілилися сотні хворих, а каліки залишали милиці та йшли додому власними ногами.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар