Молодий керівник заряджає невтомною працею

Уродженець Путильщини Василь Поп’юк після закінчення Сторожинецького лісового коледжу одразу ж прийшов на роботу у Вижницький держспецлісгосп. У свої юні роки, адже йому лише 25, пройшов шлях від вальника на лісогосподарських роботах, майстра лісу до лісничого Іспаського лісництва, яке вже очолює майже п’ять років. На таку посаду будь-кого не призначають. Треба бути добре обізнаним із лісовою справою, мати організаторські здібності та й терпіння. Лісничий має бути мудрим і виваженим, добре обізнаним з економікою, бухгалтерією, юриспруденцією, менеджментом. Ці всі риси притаманні Василю Поп’юку. Попри все, під час розмови з молодим керівником зрозумів, що він досить скромна і навіть сором’язлива людина.

Колектив доброзичливо сприйняв молодого керівника

– Першими днями після мого призначення, - розповідає В. Поп’юк, – було дуже важко адаптуватися в колективі, де багато старших і досвідчених людей, що майже все життя пропрацювали у лісі. Колеги мали звикнути бачити у мені не просто хлопця, а їхнього безпосереднього керівника. Колектив дружній, люди хороші, роботящі й душе швидко ми порозумілися. Наразі проблем немає. Виконуємо всі поставлені завдання дружно, разом працюємо і святкуємо.

Прийняв лісництво від уже досвідченого Юрія Ткачука, нинішнього директора лісгоспу. Не соромився вчитися, переймати досвід. Але найголовніше, за словами лісничого, чого він навчився у старшого колеги, - терпіння і поваги до людей, вміння знаходити спільну мову з колективом, адже сам по собі керівник без працівників нічого не вартий.

У лісі - і вдень, і вночі

Територія Іспаського лісництва за площею доволі велика – майже 4 тис. гектарів лісових угідь. Отже роботи завжди вистачає – посадка, догляд за молодими лісами, заготівля деревини та насіння, вирощування посадкового матеріалу, охорона і захист лісу та ще багато іншого. Ускладнює роботу той факт, що ліси розміщені маленькими клаптиками попри населені пункти – тож лісовій охороні важко контролювати небажане втручання сторонніх.

- У роботі лісничого бувають різні ситуації – нелегальні вирубки, безвідповідальні відпочивальники, загроза пожеж, тому мушу жертвувати власним часом. На патрулювання доводиться виходити нерідко ввечері, і навіть серед ночі. Дружина вже до цього звикла. Особливо гостро стоїть питання у пожежо-небезпечний період. Більшість лісових угідь межують із городами, або ж паями місцевих жителів, які нерідко спалюють траву чи залишки сільгосппродукції, залишаючи вогонь без нагляду. І у лічені хвилини полум’я може перекинутись на ліс. За період моєї роботи на посаді лісничого кілька разів були випадки пожеж поруч із лісом. Утім, спільними зусиллями протипожежних служб і лісової охорони вдалося не допустити знищення екосистем, - розповідає лісничий.

Свою продукцію планують реалізовувати

Планів щодо розвитку лісництва у В. Поп’юка не злічити. І хоч до виходу на пенсію ще далеко, напевне, часу не вистачить, щоб реалізувати заплановане. Це і придбання нової техніки, і поліпшення умов праці, і розвиток побічного лісокористування… Утім, багато чого залежить від економічного становища у державі.

- Робота лісівників полягає далеко не в тому, щоб лише рубати ліс, як то вже склалася стереотипна думка у пересічних людей. У своїй роботі ми дотримуємося головного правила – зрубав дерево – посади нове, і не одне, - каже лісничий. - На базі Іспаського лісництва функціонує тимчасовий лісовий розсадник, його площа порівняно невелика, лише одна четверта гектара. Однак сіянців лісових культур вистачає, щоб засадити всі заплановані площі. У розсаднику ми вирощуємо молоді дубочки, бук та ялицю.

Лісівники облаштовують нові рекреаційні пункти, створюють у лісі шкільні класи – це наближує лісову охорону до людей

Цього року іспаські лісівники засіяли майже 10 сотих розсади, на інших ділянках - торішні сіянці. Вже наступної весни вони планують розпочати вирощувати декоративні рослини. Насамперед – найпопулярніші серед населення туї, які зможуть і самі використовувати для озеленення і реалізовувати, наповнюючи скарбницю лісництва.

Місця відпочинку зближують лісівників і людей

- Сміття – це ще одна велика проблема лісівників. У  місцях відпочинку завжди доводиться прибирати власними силами, вивозити гори непотребу. Нерідко відпочивальники поводяться по-свинськи: залишають гори сміття, розбиті пляшки, пластиком всіяні галявини… Здебільшого, так чинять навіть не приїжджі, а наші місцеві люди. Попри це, продовжуємо облаштовувати нові рекреаційні пункти. Як на мене, то облаштовані місця відпочинку наближують лісову охорону до людей. Працівники лісу змушені частіше здійснювати обходи, більше спілкуватись з людьми. Тому багато відпочивальників з повагою ставляться до впорядкування, розуміючи, що лісівники стараються для них.

Найкращий у лісництві - ветеран АТО

Молодий лісничий В. Поп’юк заражає всіх своєю наполегливістю і невтомною працею. Серед певних правил, якими керується у своїй роботі Іспаський лісничий, – бережне ставлення до кадрів, особливу увагу приділяє добору кадрів.

- Нині існує велика проблема з кадрами. Важка постійна праця не завжди в пріоритеті у молоді. Багато людей виїжджають на заробітки за кордон. Від початку цього року двоє працівників лісової охорони звільнились у нашому лісництві. Змушені шукати заміну. Натомість є і гарні приклади. Останнім часом за всіма показниками звання кращого у лісництві виборов колишній учасник бойових дій Ярослав Грига. Він своєю відданістю професії, порядністю додає всім авторитету.

У лісі з’явилися шкільні класи

Мало хто знає, що в Іспаському лісництві завдяки лісівникам, поруч з іншими рекреаційними пунктами, створено два класи для школярів просто неба. Тут є все необхідне для організації уроків – столи, лавки і навіть дошка.

- Ще задовго до карантинних обмежень ми облаштували навчальні місця для школярів – наших юних помічників. Тут постійно за гарної погоди вчителі проводять уроки, і не лише природознавства. Облаштували ми це на перспективу, адже вже завершуємо організаційні роботи щодо створення першого, і сподіваюся не останнього, шкільного лісництва.

Ростислав БУЗИЛО