Здається, вода зараз – розкіш, адже не у кожній криниці вона є. Навіть буковинці, які на проблеми з водою рідко нарікали, нині заявляють – її просто нема, криниці обміліли. Ще раніше екологи повідомляли, буцім за ступенем водозабезпечення Україна посідає одне з останніх місць в Європі, а наші водні ресурси використовують не раціонально, і забруднюють їх у декілька разів інтенсивніше, ніж в інших високо розвинутих державах. Та віри цьому не йняв ніхто.
Переконалися особисто в цьому мешканці села Чорнівка Новоселицького району. Навіть попри те, що село розкинулося на горбах і ярах, і раніше після кожної серйозної зливи його буквально затоплювало, а на відсутність води у криницях ніхто не скаржився, тепер сельчани в один голос говорять – води мало. А якщо і є – то іржава.
Через брудну воду у селі, за словами мешканців, люди часто хворіють на туберкульоз, бронхіт та астму
- Причиною є літня посуха, - розповідає мешканка села пані Марія. – Не було дощів і восени, зима теж без снігу. Ще тоді рівень води у криниці впав, а зараз мало того, що її фактично немає, то вона ще й іржава. На ній навіть їсти не звариш, хіба для якихось побутових потреб можна використати. Але і то не бажано. У мене вдома ще вода придатна для пиття, адже живу далеко від сміттєзвалища. Але у решти людей вода іржава, і коли її набираєш, то у відрі жовтий осад залишається. Ось знайома хотіла зварити суп, набрала воду у каструлю, а вона уся жовта.
Жінка каже, купувати воду дуже дорого, тому люди п`ють цю. Через що хворіють. За словами пані Марії, старші хворіють на туберкульоз, а діти на бронхіт, астму. І це дуже страшно.
Люди подейкують, що іржавий колір і присмак воді надає сміттєзвалище, котре розтягнулося дорогою до села. Сміття звозять туди не лише з міста, але й з довколишніх сіл та різних виробництв. Для місцевих – це справжнє стихійне лихо, бо отруює воно і повітря, і ґрунти, і воду.
Сельчани хворіють і вважають, що саме сміття стало причиною цього. На їхнє переконання, підземні води, «збагачені» нечистотами, потрапляють до криниць, через що вона і має присмак іржі. Тому така вода стає непридатною, а люди вимушені або купувати воду цистернами, або якось вживати ту, шо є.
Хоча експерти, котрі моніторили екологічний вплив цього ж таки сміттєзвалища на людей, запевняють, що негативних забруднювачів у пробах ґрунту та води не виявлено. Та люди чомусь їм не вірять і впевнені у протилежному.
У сільській раді ситуацію із сільськими криницями не коментують. Лише кивають один на одного, бо зайняті вирішенням інших питань.
- У нас цілковитий безлад, - каже пані Марія. – Ось не могли вирішити питання із землею для АТОвців, наділяли-переділяли її по кілька разів, а потім таки виділили їм геть непридатні для забудови ділянки з газовими трубами. А новий сільський голова наразі не може з цим ради дати.
А сельчанам не залишається нічого іншого, як купувати воду для пиття. У селі такого ще не пам’ятають. Дорого, але краще так, ніж пити невідомо що.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар