Раніше у Слободі-Комарівцях діяв колгосп, ніяких виробництв за радянської влади тут не було, фактично немає і зараз. Є лишень майстер з кованих виробів, майстер з дерева та чимало вишивальниць. Загалом, роботи у селі немає. Багато місцевих виїхали на заробітки за кордон, деякі на сезонні роботи, інші залишаються там довше. Утім, ніхто остаточно не покидає Слободу, будуються та вкладають гроші тут.
Деякі місцеві працюють у державних установах: ФАПі, школі, дитсадку, клубі, бібліотеці. Також у відділенні зв’язку. Незначна кількість вирушає на роботу до Сторожинця, це 16 кілометрів, а дехто навіть їздить щодня в Чернівці. Та це не завжди зручно, бо маршрутка із села ходить лише чотири рази на день: перша о 7.15. Зі Сторожинця остання відбуває о 15.30. Після цього в Слободу дістатися нічим.
У селі діють чотири магазини (і продуктові і продовольчі), ресторанів тут немає, тож доводиться святкувати у сусідніх селах.
Рятують слобідчан власні господарства. Кожна господиня тримає одну, а часом і декілька корів, також свине й птицю. Здебільшого, для себе, та часом молочні продукти везуть на ринок до Сторожинця. Наприклад, наразі у селі 206 корів, 2346 одиниць птиці. На щастя, пасовищ тут вистачає.
Селяни мають земельні паї, та здебільшого здають їх в оренду. Там наразі вирощують кукурудзу. Деякі все ж обробляють паї самотужки, вирощують пшеницю, овес, городину для себе.
Землі під забудову у Слободі також вистачає. Та треба робити генплан, а це потребує чималих коштів.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар