Уже багато років можновладці обіцяють підтримку та допомогу виноградарям. Проте влада міняється, а дотацій як не було, так і немає. Зрештою, зізнаються вони, як такої допомоги від держави їм і не треба, цілком можуть впоратися самі, аби лише не заважали. Але підтримка таки потрібна. Проте мова йде не про гроші, а лише про організацію спеціальних фестивалів та ярмарків, де вони могли б не тільки продати свій товар, але й обмінятися досвідом та саджанцями з іншими виноградарями.
– Ми перманентно відвідуємо різні галузеві ярмарки, виставки та фестивалі. Їх часто проводять на Закарпатті, що є суто виноградарським регіоном. Чимало подібних заходів відбувається і у сусідній Івано-Франківській області, де виноград росте досить погано. А ось на Буковині чомусь таких не проводять, – дивується виноградар із Михальчі Василь Морар.
Нещодавно виноградарі Буковини створили свою спілку. Збираються час від часу для обміну досвідом і саджанцями
Виноградарі кажуть, є чимало проблем у галузі. Скажімо, сильно шкодить розвитку виноградарства безконтрольний імпорт. Кажуть, могли би суттєво розширювати площі під виноградниками, проте хочуть бути впевнені у тому, що зможуть збути таку кількість винограду і що ринок не заполонить дешевий імпортний.
Зі збутом є проблеми. Через те що на Буковині майже не залишилося підприємств із переробки фруктів, не мають куди збувати виноград, який йде на сік, приміром. А ті, що таки працюють, закуповують його у людей за такою низькою ціною, що навіть невигідно його туди везти.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар