Як буковинцям оподатковують сараї і курники

Якщо торік буковинців на селі, переважно, залякували податком за кожен зайвий квадратний метр нерухомого майна, то нині зі словесної площини сільські ради вимушені перейти до дій. Адже бюджет наповнювати потрібно, а нульові ставки, які приймали торік, вже не пройдуть.

Як завше, перед новим роком депутати поспіхом сяк-так переписували законодавство, і віднині цей вид податку є обов`язковим чи не для більшості людей.

Занурившись в історію питання, не важко простежити, що ще 2011 року уряд Азарова робив потуги ввести податок на нерухоме майно. Але він при цьому не зачіпав би левову частку власників житла, адже задумувався як нинішній податок на розкіш. Щоправда, чинності він так і не набув.

Але новий уряд Яценюка таки запровадив податок на квадратні метри, при цьому «здобривши» його жорсткими обмеженнями, віддавши його на поталу місцевим радам. Ті, звісно, переважно встановлювали нульові ставки, оскільки прекрасно розуміли, що люди вже давно опинилися у податковому ярмі, не маючи і можливості вибратися з нього.

Та цьогорічні новації у Податковому кодексі перекреслили все. Насамперед, сільським радам заборонили збільшувати пільгову площу. Також підняли максимальну ставку податку з 2 до 3% від мінімальної зарплати. Зважаючи, що нині вона становить 1378 гривні, то це, відповідно – 27,56 грн. і 41,34 грн. Хоча місцеві ради мають право встановити будь-який відсоток, тому ставка може коливатися від 0 до 41 гривні. Також унормували пільгову площу. Вона нині становить 60 квадратних метрів для квартир та 120 для будинків.

Ставку збільшували, бо коштів у бюджеті села – катма

Звісно ж, найбільше незручностей це спричинить мешканцям сіл. Оскільки їм не лише за будинки доведеться платити, але і за гаражі, господарські прибудови, хліви.

Сільський голова села Лашківка Кіцманського району Борис Нечай каже, встановили 3-% ставку. А людям нічого не залишиться як платити.

Припустимо, будинок має 150 кв. м. Пільговими є лише 120. Власнику, відповідно, доведеться заплатити за зайві 30 м (150-120=30). Зважаючи на те, що ставка податку – 3% (41,34 грн.), не складно порахувати, у скільки обійдуться зайві метри: 30 Х 41,34 =  1240,2 гривні. І це без гаража чи інших забудов на території. З ними сума буде у кілька разів більшою. 

Ось Іван Загарія, сільський голова села Брусниця Кіцманського району каже, поки не встановлювали нічого, адже лист з поясненнями лиш недавно прийшов. Втім, планують закріпити ставку на рівні минулого року, тобто 0,15%.

Податком можуть обкласти навіть сараї

У багатьох селах і досі не розібралися зі ставками. А люди не розуміють до пуття, за що вони платять, і чому такі суми.

Сільський голова села Колінківці Хотинського району Дмитро Мельник розповідає, що цього року встановили ставку меншу одного відсотка – виходить трохи більше гривні.

- Але ми самі ще не знаємо, як і що буде оподатковуватися. Адже цей податок фактично мало хто і сплачував торік, - каже Д. Мельник. – Я взагалі ще не збирав його. Як цього року буде – не знаємо. Можливо, будуть навіть сараї оподатковувати. Та зараз треба це все пояснити людям, бо ніхто не розуміє, що робиться. Торік ніхто не платив нічого, бо ми встановили нульову ставку. Цього року будемо бачити, чи будуть кошти. Але наперед сказати можна, що цей податок дуже скандальний.

Маєш гараж - плати

У Боянах Новоселицького району платитимуть не лише за будинки, але і за гаражі.

Олена Шурубар, бухгалтер села Бояни зазначає, ставки, які прийняли у торік, залишили. На нежитлову нерухомість вона становитиму 0,3% (це готелі, магазини, ресторани, офісні приміщення, торговельні центри, їдальні, кафе), а на житлову – 0,5% від зарплати.

Сплачуватимуть податок і з гаражів – 0,2%, а ось господарські допоміжні приміщення (хліви, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби і так далі) не будуть оподатковувати. Також встановили розмір податку за інші прибудови (0,1%), втім, на що – так і не вказали.

- Торік фізичні особи взагалі не сплачували цей податок, адже у нас пільгова площа була 180 квадратних метрів, - коментує бухгалтер. – Людям він не по кишені, але іншого виходу немає. Та і прослідкувати за цим дуже важко. В нас, наприклад, не всі люди приватизувати ділянки, тому ми не можемо брати податки, не знаючи метраж будинку. І спочатку треба вирішити питання з цим, а потім вже з податками. Є й інший бік – люди інколи зводять на території будівлі, не вносячи їх до плану.

Здається, ми потроху починаємо повертатися у часи, коли податком обкладали навіть дим. Точніше, димарі та печі. В Австро-Угорській імперії, а частина України була під її владою, він протримався аж до новітніх часів. Тому мимоволі закрадається думка – а чи не з тих смутних часів наші чиновники черпають ідеї? То що, назад у «світле» минуле?

Яна МАРІЯНЧУК