Як працюється сучасним вчителям і що треба поліпшити для їхньої роботи

Що лиш не доводилось переживати українським вчителям! Партійні забаганки за радянських часів, криза дев’яностих, коли педагоги роками отримували, замість грошей неякісний одяг, меблі і навіть горілку. А потім розпочалися, здається, ліпші часи: давали зарплату, зате були безкінечні освітні реформи, вчителів завалили паперовою роботою та постійними примхами влади.

З кожним днем українським вчителям чимраз важче працювати. Змінилося ставлення батьків і дітей до педагогічної праці. На вчителів уже не рівняються, їх гірше слухають, працю вже не так поважають. 

Кореспондент vidido.ua поцікавився у фахівців, як працюється сучасним вчителям і що треба поліпшити для їхньої роботи.

Аби вчителям було краще і легше працювати, треба, щоб вони бачили хороший результат. Для цього необхідно змінювати, а саме розвантажувати шкільні програми, вони занадто насичені, діти не встигають засвоювати такий обсяг. Колеги жаліються, що важко працювати з такими програмами і підручниками. Дитині треба мати час, аби займатися творчістю, приділяти більше уваги предмету, до якого вона має здібності, тому треба розуміти, що навчатися за складними програмами однаково інтенсивно їй важко, тому і часом бажаного результату немає. Також хотілося б, щоб вчителі мали більше літератури, зокрема для факультативних занять. Крім того, зараз занадто багато різноманітних конкурсів, участь дітей у яких обов’язкова. Так не має бути, адже у дітей та вчителів не залишається часу на те, що, на їхню думку, більш важливе. Треба розв’язати вчителям руки, зробити меншим навантаження і для них, щоб на ставку було менше годин, аби не доводилось ображати одних, відбираючи у них години для інших.

Працюю 29 років у нашій сільській школі й добре знаю, як важко бути вчителем у селі. Він має бути особливим взірцем поведінки, на нього мають рівнятися. Зараз це дуже важко, адже дітей майже неможливо здивувати, такий бурхливий інформаційний час. Складно пояснити школярам, що вчитися і осягати науки потрібно, що це їм насправді знадобиться. Діти звикли до комфорту, вони хочуть отримувати, а не давати.

Працювати вчителем у селі особливо важко, адже аби вижити, усі мають особисті господарства, і часом фахівці приходять на уроки вже втомлені після домашньої важкої роботи. Так не має бути, вчителі мають мати такий заробіток, щоб їм не доводилося додатково шукати, як заробити на їжу. Зараз зарплати нам не збільшили, а ціни постійно зростають на все. Особливо складно зараз вчителям - пенсіонерам. Ті, хто працював на такій важкій роботі усе життя, вимушені виживати буквально за копійки пенсії, тож до смерті працюють на городах.

Дивлюся на молодих колег, їм насправді важко сьогодні працювати. Їм доводиться обирати між улюбленою професією, до якої мають покликання, і хорошим заробітком, адже найближчим часом учительська професія навряд чизможе забезпечити фахівців грошима. Тому часто ті, хто від Бога вчитель, йдуть працювати в інші сфери, аби просто мати гроші на життя. Вчителі не мають думати, як вижити за зарплати, вони мають думати про творчість, успішність дітей. Та незважаючи на це, рівень нашої освіти гідний. Також думаю, багато в чому нам треба переймати досвід інших, більш розвинених європейських країн. Необхідно удосконалювати підручники, щоб вони були доступнішими, адже нині часто зміст шкільної літератури відлякує батьків та вчителів. Хочеться, щоб було більше чітких, продуманих вказівок, рекомендацій стосовно викладання від методистів, представників Міністерства освіти.

Та чи не найважливіше зараз для вчителів - проблеми співпраці вчителів з батьками. Часто вони по різні боки барикад. Учителі хочуть, щоб батьки приділяли більше уваги навчанню дітей, а батьки вважають, що цим мають перейматися фахівці. Якщо вони співпрацюватимуть, результати в дітей будуть значно кращими.