14-річна буковинка вже не раз тікала з дому через хлопців. Оновлено

13 березня Марія попрямувала до школи, але додому так і не повернулась. На сполох забили батьки та вчителі дівчинки, які не розуміли, куди зникла дитина. Згодом з’ясувалося, поїхала до хлопця в інший район, з яким познайомилась у Чернівцях

Якщо правоохоронці намагались не коментувати цей випадок, посилаючись на слідчі дії, то в народі ширились найнеймовірніші чутки. Мовляв, це справа рук серійних крадіїв, які продають людей так званим "чорним трансплантологам" на органи. Насправді все виявилось не так загрозливо. Дівчина втекла до хлопця, забувши, що вдома не знаходили собі місця батьки та молодші братики з сестричками.

13 березня Марія попрямувала до школи, але додому так і не повернулась. На сполох забили батьки та вчителі дівчинки, які не розуміли, куди пропала дитина. У засоби масової інформації розіслали орієнтування з фотографією дівчини. На ноги підняли не лише особовий склад Вижницького райвідділу УМВС, а також інші райвідділи області.

За словами правоохоронців, значну допомогу у розшуку дівчини надали засоби масової інформації, які на шпальтах газет, у випусках новин на телебаченні та сайтах розмістили фото зниклої. До міліції постійно надходила інформація від небайдужих буковинців. Зрештою, такий ажіотаж дав свої позитивні результати. Дівчину знайшли та повернули батькам.

Вперше втекла з дому, бо заборонили зустрічатися з хлопцем, вдвічі старшим за неї

Правоохоронці встановили, що дівчина перебувала у Чернівцях, а потім поїхала в село Оршівці Кіцманського району до хлопця, з яким познайомилась в обласному центрі. Саме в цьому селі працівники кримінальної міліції у справах дітей і знайшли Марійку, повідомили у секторі зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернівецькій області.

Дівчинка втікала з дому 4 рази. Ані вчителі, ані батьки не можуть вплинути на її поведінку

Зважаючи на резонанс цієї справи, нам вдалось поспілкуватись не лише з людьми, які знають цю родину та Марію, але й з матір’ю та самою втікачкою.

– Вона була 2006 року в санаторії у Садгорі. Там для них організовують дискотеки. Але старші дівчатка такі, що курять, випивають, коли вихователі не бачать. Потім вона приїхала додому, – розповіла матір Марійки Тетяна Георгіївна. – Нормально до школи ходила у шостому, сьомому класі, але наприкінці сьомого вона захотіла на дискотеку, а я не пустила, бо хвилювалась за неї. А потім вона їхала від сестри додому і познайомилась з 25-річним хлопцем і захотіла з ним зустрічатись. Ми не дозволили, бо їй лише 12 років було. І вона почала нервувати. Звинувачувала в тому, що ми її з ним розлучили. Тому у нас почались такі проблеми з нею. Я намагаюсь дітей не бити, приділяти увагу, бо ми колись не мали від своєї матері нічого цього. Загалом у нас були нормальні стосунки.

Зараз вона навчається ніби нормально. Усні предмети непогано, а математика тяжко їй дається. Але від нового року вона не хоче взагалі вчитись. З вітчимом у них нормальні стосунки. Він не п’є, не курить, любить її, піклується і про неї, і про родину.

Дівчинка у свої 14 мріє про власний дім та сім’ю

Сама Марія запевняє, що більше тікати не буде, бо зрозуміла, скільки болю завдає родині та оточенню. Планує закінчити дев’ятий клас та йти вчитись на швачку, бо це їй подобається.

У цій хаті мешкає багатодітна сім'я Купчуків.

– Ні, не буду більше тікати. Я зрозуміла, що батьки хвилюються і обіцяю, що більше не буду їх засмучувати, – запевнила Марійка Купчук. – До школу буду ходити ще цей рік, а далі хочу йти вчитись. Найбільше люблю фізкультуру, українську мову, зарубіжну літературу, багато іншого. Крім алгебри та геометрії.

У школі кажуть, що Марійка за характером дуже відкрита. Хоча й вчиться посередньо з основних предметів, але є й такі, де у неї – 10-12 балів.

– Вона найстарша (загалом у родині дівчини восьмеро дітей, – авт.), а сім’я перебуває на обліку як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, – зауважила директор Карапчівської школи Оксана Мамінчук. – Вона не дуже має бажання проживати вдома, бо її не задовольняють умови, які є. Хоче кращого. Як ми з нею неодноразово говорили, вона хоче власну сім’ю, свій будинок. Це так, скажімо, зовсім не дитячі бажання. Можливо, це пов’язано з тим, що відповідальність за усіх молодших на її плечах. Цим можна і пояснити бажання бути газдинею у власній сім’ї.

Вона нерегулярно відвідує школу, але над цим завжди працює класний керівник, заступник з виховної роботи. Буває, мама не пускає до школи, бо треба з молодшими братиками та сестричками посидіти, або їй попрали курточку. З таких поважних причин. Є такі причини, які не від неї залежать. Напевно, та матеріальна допомога не забезпечує той рівень, який хоче дівчинка.

Марічка у своїх вчинках кається, але все одно йде з дому

Марічка щиро каже, що цього робити не буде більше. І розуміє, що чинить неправильно, але тим не менше такі вчинки все одно трапляються. Повірте, це вона каже щиро. Не розуміє, що поліпшення життя не може трапитись так несподівано. Вона повинна розуміти, що забрала якісь статки у всієї родини. Зрештою могло би заболіти серце за мамою, за братиками та сестричками. Розуміючи все це, минає якийсь період і вона чинить так само. Одного разу її мати витратила на таксі тисячу гривень, аби розшукати доньку. Це для них величезні гроші!

Попри, здавалось би, об’єктивні та суб’єктивні причини такого вчинку неповнолітньої Марійки, особливі вимоги за вихованням дитини лежить на батьках. Відтак у сільській раді днями будуть розглядати це питання на адмінкомісії, на яку запросили матір дівчинки.

– З нею ми проводили регулярну роботу. Було таке, що вона підходить до мене і каже, що покаїлась, була у святих місцях, і зрозуміла свої помилки, – наголосив сільський голова Карапчева Володимир Лучак. – Ми говорили їй, що вона молода гарна дівчина, їй треба вчитись, мати освіту, в майбутньому отримати хорошу роботу, сім’ю нормальну і прожити життя недаремно. Але після того одразу зрив і вона поводиться неналежно, школу то відвідує, то не відвідує. Вона бувало по два три дні відсутня. І директор, і класний керівник через день у неї вдома. Але закони у нас на стільки демократичні, що ніяк вплинути не можна. Вітчим Марії нормальний хлопець, спеціаліст, але на неї не має впливу.

Діти втікають від нудьги, через проблеми з батьками й психічні відхилення

Заяви про зникнення дітей правоохоронні органи отримують регулярно. Так, лише торік, за інформацією інспектора ЦГЗ УМВС в Чернівецькій області Олексія Паламарчука, зареєстрували аж 123 таких звернення. Проте, пояснює він, така статистика не є об'єктивною, бо насправді дітей, котрі зникали з дому більше ніж на добу, торік було тільки дев’ять. Решта – заяви батьків, котрі просто не змогли додзвонитися до своїх чад. Злісних втікачів не так вже й багато.

– Основні причини, з яких неповнолітні йдуть з дому – конфлікти в родині через незадовільні умови проживання й асоціальний спосіб життя батьків, – розповідає старший оперуповноважений відділу в справах неповнолітніх УМВС в Чернівецькій області Андрій Єремія. – Як правило, втікають діти віком від 14 до 18 років. Молодші – зникають рідше, бо гірше орієнтуються у місцевості. Втікачів зазвичай повертають додому, рідше вони повертаються самі.

Ситуація з дітьми-втікачами в області не така критична, як здається на перший погляд, зазначають у обласному управлінні у справах дітей, проте на обліку постійно перебуває понад три десятки.

Зі слів начальника Головного управління у справах дітей в Чернівецькій області Юлії Яківчек, станом на 1 січня цього року у списку тих, хто час від часу втікає з дому, перебувають 32 дитини. Загалом це невелика цифра, проте окрім цього, є ще епізодичні зникнення. Торік під час рейдів, які здійснюють щотижня, знайшли й повернули додому 39 неповнолітніх втікачів.

Основні причини, які спонукають дітей йти з дому, досить різноманітні, пояснює Ю. Яківчек.

– Не завжди втікають з багатодітних, неблагополучних родин. Часто зникають через якісь конфлікти з однолітками. Трапляється, коли йдуть діти, виховані у гарних сім'ях. Тут відбуваються психічні відхилення, так звана "бродоманія", – зазначила п. Яківчек.

Попри те, що з цими дітьми (та їхніми батьками) постійно працюють психологи й проводять профілактичні бесіди, часто вони знову втікають з дому.

Олексій МИКОСЯНЧИК

Юлія ХОРОШУН