Минулого тижня у Чернівцях молода дівчина вирішила вкоротити собі віку, стрибнувши з вікна власної квартири, що на 5-му поверсі на вулиці Коперника. 16-річна Вікторія (ім'я дівчини змінено з етичних міркувань, - авт.) вижила та нині її життю нічого не загрожує. Дівчину спочатку шпиталювали до реанімаційного відділення, згодом перевели до нейрохірургії. Лікарі кажуть, що вона народилася у сорочці - після падіння з такої висоти лишень пошкодила собі поперековий хребець та дістала забої.
Це не вперше дівчина намагається покінчити з життям, повідомив прес-секретар Чернівецької обласної прокуратури Олександр Лебідь. На початку червня була ще одна спроба.
Медики кажуть, що дівчина усвідомлює свій стан, спілкується з лікарями та консультантами. Біля неї постійно перебувають близькі.
Про ймовірні причини самогубства не повідомляємо, аби вони не стали показовими для інших підлітків. Бо в них, за словами психолога Маргарити Васелович, при ще нестійкій психіці суїцидальна схильність виражається досить гостро. Проте це найчастіше є демонстрацією протесту проти реальності. Якщо ж погрози покінчити з життям переходять у практику, до цього варто поставитися надсерйозно.
Підлітки більш схильні до демонстративних самогубств
- Оскільки після першої спроби самогубства може бути друга й третя, в першу чергу треба з'ясувати, чому людина не хоче жити, - зазначає М. Васелович. - Необхідно пояснити їй, що завжди є вихід із ситуації та що ці проблеми не варті обірваного життя. Обов'язково треба показати її спеціалістам: психологам та психіатрам. Не треба проявляти до людини надмірної уваги, але й не потрібно робити вигляд, що нічого не трапилося. Крайнощі лише погіршать емоційний стан людини.
Шукайте допомогу у церкви
Кажуть, коли проговориш проблему, вона вже не здається такою страшною. Не зайвим буде навідатися до церкви, поговорити зі священиком.
Тим, хто вижив після спроби самогубства, священик Василь Павленко радить прийти до храму та висповідатися.
- Немає такого гріха, котрий би Бог не вибачив, - зазначає отець Василь.
Лише щира сповідь та жаль за гріх зможуть звільнити людину з лещат нечистого.
- Наше життя дається нам без нашої згоди, тому й не маємо права його відбирати, - зазначає отець Василь.
Відомо, якщо людина сама вкоротила собі віку, її не відспівують у церкві та ховають без священика. Крім того, людину хоронять на околиці кладовища, а на гріб не кладуть хрест. Єдине, що можна зробити у такій ситуації – рідним та близьким треба щиро молитися за покійного. Панахиди в церкві за душі самогубців не відправляють.
Яніна ПУКАЄВИЧ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар