49 будинків у Чернівцях можуть обвалитись

Минулого тижня у Луцьку трапилась страшна трагедія – обвалився під’їзд у п’ятиповерховому будинку. Це сталось о пів на п’яту ранку, коли мешканці ще спали, внаслідок чого двоє жителів будинку загинули. За офіційною версією, раптово обвалились несучі конструкції. Хоча дехто припускає, що збудована 1971 року п’ятиповерхівка, так звана "хрущовка", була зведена з порушеннями ГОСТів та без належної кількості цементу.

Такі випадки змушують всерйоз змислитись, чи безпечне житло, в якому ми мешкаємо і чи можна почуватись у власних квартирах спокійно. За десять років до цього Чернівці не оминула схожа трагедія. У червні 2002 року обвалився будинок на вулиці Кобилянської. Тоді також загинула людина. А кількість будинків, де самовільно, без погодження та з величезними порушеннями здійснювали перепланування, руйнування несучих стін тощо – важко навіть перелічити.

У Луцьку вночі обвалилася багатоповерхівка. Фото. Відео

У Чернівцях найбільш проблемними районами є Шевченківський та Першотравневий. Саме на їхній території – найбільші спальні райони. Та й забудовуватись вони почали набагато раніше, ніж, наприклад, Садгора.

– Найбільше спальних районів саме на території нашого району, – повідомив начальник управління житлового господарства Шевченківської райради Олександр Бурак. – Ми ведемо, на жаль, сьогодні лише статистику аварійного та ветхого житла. Наразі загальна кількість таких будинків на території району 452. Загалом у нас в районі 1,7 тисячі будинків комунальної власності й близько 8 тисяч приватних.

На території району визнано аварійними 18 будинків комунальної власності та 103 ветхих. Решта з 452 – інших форм власності – приватні, відомчі тощо.

У Чернівцях понад півтисячі ветхих та аварійних будинків, а ще півсотні можуть впасти

За словами начальника управління, бюджетні кошти виділяють на ремонт та утримання лише житлового фонду комунальної форми власності. Щоправда, люди можуть звернутись до постійної комісії з визначення технічного стану житлових будинків при райраді. Їхнє житло обстежать і залежно від технічного стану основних конструктивних елементів будинку, ступеня зносу нададуть відповідну категорійність.

Переважно аварійні будинки – це одно- дво поверхові оселі. Звісно, мешканцям таких будинків для убезпечення загрози життю, пропонують переселитися у маневровий фонд міської ради. Але мало хто погоджується жити у гуртожитку, із спільними зручностями в коридорі без надії отримати належне житло.

У Першотравневому районі ситуація дещо краща, але лише через меншу кількість житла.

– У нашому районі визнано аварійним та ветхим 100 будинків, – зауважила заступник начальника управління житлового господарства Першотравневої райради Ніна Степанченко. – Двадцять чотири з яких комунальної власності. Переважно – це центральна частина міста, проте ні "хрущовок", ні панельок немає. Вони у належному стані. Щодо ситуації у Луцьку, то від цього ніхто не застрахований, але ми у кошторисі завжди враховуємо кошти для ремонту аварійного житла.

Водночас, окрім аварійного та ветхого житла, у Чернівцях є чимало будинків, що можуть завалитися. Хоча спрогнозувати, коли це може статись – ніхто не береться.

– Ми ведемо реєстр аварійного, ветхого та житла, що загрожує обвалом, – розповів начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та мобілізаційної роботи Володимир Самолюк. – Найбільше в місті ветхого житла. Станом на 1 січня цього року лише ветхих будинків у Шевченківському районі налічували 391, у Першотравневому і Садгірському 63 та 90 відповідно. Аварійного значно менше. У Шевченківському та Першотравневому по 53 та 42 відповідно і лише 10 у Садгірському. Водночас зареєстровано 49 будинків, що загрожують обвалом. 48 будинків у Шевченківському та один у Садгірському районі.

За словами начальника управління, будинки, що загрожують обвалом, це ті, що не придатні до капітального ремонту і їхній технічний стан не дозволяє подальшу експлуатацію. Щоправда, це малоповерхова забудова, приватні садиби. Хоча аби знати точну кількість аварійниїх будинків, необхідно постійно моніторити стан житлового фонду. А цього систематично ніхто не робить.

У Чернівцях будинок на Кошового руйнується через будівництво спорткомплексу

За словами комунальників, їх не так турбує стан цегляних будинків – "хрущовок", як панельних будівель. Оскільки фахівців, які б мали відповідну кваліфікацію їх обстежити і дати належну оцінку стану – у Чернівцях немає.

– Крайній термін експлуатації панельних та цегляних будинків становить 75 та 100 років відповідно, – заявив директор філії НДІ "Проект реконструкція" у Чернівцях Петро Шевчук. – Кожен будинок мав би мати так званий архітектурно-технічний паспорт об’єкта, в якому вказується відсоток зношення кожного конструктивного елемента: вікон, стін, перекриттів тощо. По кожній конструкції окремо і відповідно визначаючи, до якого технічного стану будинок зарахувати.

Петро Шевчук переконаний, що найбільш небезпечні у місті панельні будинки. Адже ніхто не може гарантувати, який технічний стан зварень стиків між панелями. Вони закриті і їх необхідно просвічувати необхідним обладнанням. А є такі прилади лише у столиці і коштують вони дуже дорого.

Попри те, що у місті розроблено програму реформування та розвитку житлового господарства на 2010-2014 роки і одним із розділів цієї програми є поступове відновлення ветхого та аварійного фонду будинків комунальної власності територіальної громади міста, грошей на її фінансування ніхто не виділяє з 2010 року. Але ж необхідно регулярно робити капітальний ремонт будинків. Якщо для панельних він коливається в межах раз на 15-20 років, то для цегляних він дещо менший.

Звичайно, керівники житлового господарства переконують, що трагедія, схожа на Луцьку, в Чернівцях не повториться. Хочеться дуже вірити, що це і справді так, але без необхідних коштів навіть найміцніший цемент може не витримати.

Олексій МИКОСЯНЧИК