Зазвичай, коли фінанси співають романси, ми починаємо економити, наприклад, на проїзді – замість маршрутки їдемо тролейбусом чи взагалі ходимо пішки, рідше дозволяємо собі придбати нову річ й позбавляємо себе, скажімо, приємності випити кави у кав’ярні. Без цього, зрештою, цілком можна обійтися. Однак на якісні продукти намагаємося не скупитися. Принаймні, так було раніше. Але останнім часом дедалі частіше чую від знайомих, що, мовляв, почали купувати дешевші продукти, багато від чого довелося відмовитися.
– Звичний раціон моєї родини з трьох осіб ще торік був досить різноманітним. Часто їли м’ясо, рибу, не відмовляли собі у фруктах, це ж бо вітаміни. І, звісно, куди ж без солодкого – запаси печива та цукерок поповнювали регулярно, – розповідає чернівчанка Людмила Гуменюк. – Але коли сума, яку залишаємо в магазині, перевалила за 3 тисячі за місяць, а це майже 60 відсотків нашого сімейного бюджету, почали жорстко обмежувати себе у багатьох речах. Не скажу, що перейшли на дешевші продукти, просто почали їх купувати значно рідше. Яйця, масло, сметану, молоко й хліб купуємо обов’язково. А ось від ковбаси, яку раніше купували постійно, відмовилися взагалі. Рідко купуємо твердий сир, м’ясо (частіше беремо курятину). Ласощі до чаю зараз частіше печу сама, так дешевше. Якщо купуємо цукерки, то значно дешевші, ніж зазвичай. Також довелося обмежити себе у фруктах. Аби не витрачати гроші на зелень, посадила кріп, петрушку, навіть буряки й моркву на грядці поряд з будинком.
Середній прибуток родини Л. Гуменюк становить 6 тисяч гривень. Проте у багатьох цей показник значно нижчий. Відтак і раціон їхній бідніший.
За даними Держстату України, за 2011 рік середньостатистичний українець витратив на харчування 53 відсотки своїх прибутків. Для порівняння, в країнах Євросоюзу на їжу витрачають не більше 20 відсотків місячного заробітку.
На їжу треба витрачати щонайменше 200 доларів
Підрахував, найбільш адекватна сума, яку треба витрачати на їжу, – щонайменше 200 доларів. Постійно спостерігаю, що люди купують у магазині. Помітив, зараз всі зорієнтовані на більш дешевий сегмент. Навіть асортимент товару у супермаркетах зараз змінили, продають більш дешеві продукти. Мої знайомі власники закладів харчування кажуть, їхні клієнти, навіть ті, що ніби й мають гроші, замовляють страви мінімальної, рідше середньої цінової категорії. Один із виробників сиру в Чернівецькій області взагалі змушений був згорнути виробництво, бо виробляв продукцію без домішок і тільки з натуральної сировини, вартість була відповідною. Зовнішніх ринків збуту не мав, орієнтувався лише на область.
Що більше люди витрачають на харчі, то бідніша держава
Нещодавно впливове британське англомовне видання "The Economist Intelligence Unit" склало рейтинг якості харчових продуктів, в якому Україна опинилася на 44 місці, випередивши Таїланд, Болгарію, Перу, Казахстан, Азербайджан й Таджикистан. Гіршою, ніж у нас, на думку дослідників, є ситуація тільки у Ефіопії та Конго, у яких дуже низький рівень життя. Вони вивчали витрати на споживання їжі порівняно з іншими витратами громадян різних країн, пропозицію їжі в місцях постачання, а також дотримання харчових стандартів.
– У соціально розвинених країнах, наприклад у Великобританії, на їжу йде не більше 10 відсотків доходів сім’ї, в Німеччині – 12 відсотків, американці проїдають тільки 7 відсотків заробітків. Ми з показником 53 відсотки – за межею бідності, – каже економіст Владислав Габор. – Через те, що ціни на продукти зростають значно швидше, ніж соціальні стандарти в державі.
На переконання фінансового радника СК "Старлайн" Василя Мойси, на харчування має йти не більше 20 відсотків заробітків, адже для нормального життя людині також потрібні гроші на лікування, відпочинок тощо. У нашій ситуації для багатьох витрати на ці базові потреби – розкіш.
– Чимало моїх знайомих, котрі раніше вважали себе якщо не заможними, то принаймні людьми із непоганим достатком, нині живуть на пісному борщі, – каже В. Мойса. – І я не помилюся, якщо скажу, що так живе щонайменше 80 відсотків населення країни. Сам був свідком того, як люди у м’ясному павільйоні лише ходять і дивляться, але нічого не беруть, бо від цін просто стає страшно.
Купують продукти не першої свіжості
Підгнилі овочі та фрукти, сир та консерви, термін придатності яких ось-ось збігає – зараз дедалі більше чернівчан не гребує й такими харчами. Товар зі стелажів із позначкою "акція" у супермаркеті розбирають у першу чергу.
– Раніше на уцінені овочі навіть не звертала уваги. Проте нині розумію, що їх купувати досить вигідно. Звісно, якщо, скажімо, продають зовсім зіпсований перець чи персики, то не купую. Але часто трапляються такі, які просто прим’ялися й втратили товарний вигляд, проте їхня якість не надто постраждала. Тому їх продають із суттєвою знижкою, – каже пенсіонерка Таїсія Петрова. – Це ж стосується й консервів, у яких закінчується термін придатності. А на ринок йду вже надвечір. Аби не везти залишки товару, який увесь день пролежав на сонці й може зіпсуватися, додому, торгівці розпродують його майже наполовину знизивши ціни.
Юлія ХОРОШУН
Чи заощаджуєте ви на продуктах?
Звичайно, на продуктах економити важко. Адже дешеві продукти нікудишньої якості. А ті, які справді можна вживати, коштують недешево. Тому доводиться просто купувати їх менше і більш раціонально планувати витрати.
Продукти сьогодні вкрай дорогі, особливо м'ясо і фрукти, овочі також зросли в ціні. Тому намагаюся заощаджувати. Купую лише те, що справді необхідно. Також стараюся готувати стільки, щоб не викидати потім зіпсовані продукти.
Із сьогоднішніми цінами доводиться заощаджувати, та намагаюся робити це не за рахунок продуктів. В магазинах купую ті самі продукти, що й раніше. Та важко сказати, яка частина сімейного бюджету йде на ці витрати.
Опитувала і фотографувала Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар