Нині у людей, які мають вільні гроші, є чимало варіантів для інвестицій. Окрім звичних депозитів, інвестиційних фондів, доцільність яких неодноразово обговорювали, добре знайомим з минулого та водночас новим інструментом, вкладати у який дедалі більше агітують буковинців, є державні цінні папери. Скажімо, досить популярними сьогодні є казначейські зобов'язання, векселі, облігації тощо. Держава пропонує вкладникам, без перебільшення, привабливі відсотки та власну гарантію за кожну інвестовану копійку. Але, відверто кажучи, звучить це досить безглуздо (не впевнено), якщо зважати на хитке економічне становище держави та високі ризики дефолту, який вже декілька років поспіль нам пророкують закордонні експерти. Та попри це, попит на державні цінні папери все-таки є, про це, принаймні свідчать цифри.
Погляд в історію
В СРСР випускали державні облігації для населення на пред’явника, це виглядало досить дивно, адже у цій системі обожнювали контролювати все та всіх. А тут комуністичне керівництво фактично погоджувалося, що деякі особи можуть вкладати у державні папери і при цьому не намагалося контролювати, звідки людина взяла ці гроші. Можливо, саме тому деякі особи мали цих облігацій на десятки тисяч – таке показували у кримінальній хроніці.
Купувати та продавати облігації дозволяли без обмежень. Біда була не в цьому: відсотки за цими паперами не виплачували. Окрім того, при їх купівлі Ощадбанк СРСР брав комісію.
Був і пряник: за цими облігаціями дохід виплачували у формі виграшів. Вважали, що сума виграшів відповідає відсоткам, які мали б нарахувати на облігації.
Що вигідніше: державний вексель чи банківський депозит
Дохідність, безумовно, вища у депозиту, і за валютними і за гривневими вкладами банки пропонують досить високі відсотки, адже інших джерел для фінансування, окрім фізичних осіб, у них нині не так вже це багато.
Ліквідність. Векселі та інші державні цінні папери мають визначений термін погашення, тож придбати такий цінний папір та повернути його наступного дня – не вийде. Звичайно, їх можна продати на вторинному ринку, але лише теоретично, адже як такого його в Україні немає. Депозит в цьому плані більш демократичний, ви можете забрати гроші у будь-який час, якщо інше не прописано в угоді.
Надійність. Вважають, що у державних цінних паперів надійність вища, хоча нині стовідсоткової гарантії повернення коштів не може обіцяти ніхто.
За останні два роки (від початку 2012 року до жовтня 2013-го) запозичення громадян, які мають внутрішні державні облігації зросли із майже 174 млрд. гривень до 261,5 млрд. гривень. Чим насправді приваблюють вкладників державні цінні папери, ми намагалися розібратися.
Державний борг – справа честі
- Продаж казначейських зобов`язань Міністерства фінансів України серії Б розпочали 30 листопада торік, - пояснює заступник директора ТОВ "Кредит консалтинг" Юрій Кошманюк. - Номінал — 500 доларів США, дохідність — 8% річних. Це – цінні папери на пред`явника з чотирма купонами для отримання доходу кожні півроку. Отже, інвестувавши 500 доларів, кожні півроку можна отримати гарантований дохід розміром 20 доларів США. Розміщення, обслуговування обігу та погашення зобов`язань здійснюють установи ПАТ «Ощадбанк», який має розгалужену мережу філій. Ще варто звернути увагу, що, згідно з Податковим кодексом України, дохід за зобов`язаннями, емітованими органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, не оподатковується. Отже, це доволі швидко (якщо, звичайно, не буде черг до каси), без документів, що посвідчують особу, без оподаткування отриманого доходу.
Окрім того, як на мене, державні цінні папери є досить надійним інструментом. Принаймні всі попередні випуски казначейських зобов'язань були погашені без проблем. Для нашого ринку сума запозичень - мізерна, тож непогашення або невиплату відсотків по цінних паперах я не допускаю.
Для уряду не погашати ці цінні папери немає ніякого змісту. Набагато простіше погасити одні і продати інші.
Для того щоб облігаціями зацікавилися громадяни, вони повинні конкурувати за рівнем прибутковості з валютними депозитами. Рівень прибутковості є дійсно конкурентним (середня ставка валютних депозитів строком 1 рік, український індекс ставок за валютними депозитами фізичних осіб, за даними агентства «Thomson Reuters», оприлюдненими на веб-сайті НБУ, становить близько 8,1%).
Для буковинців державні цінні папери - інструмент невідомий, а отже і більш ризиковий. Люди не знають ані механізму, за яким він діє, ані того, як його оформити чи придбати. Саме ці фактори і зменшують попит на державні векселі та облігації, попри всі їхні переваги. Але у багатьох країнах світу державні цінні папери є дуже популярними інструментами для вкладень. Така ситуація, скажімо, у Великій Британії та інших європейських країнах. Але і там фізичні особи не надто заглиблюються у тонкощі справи, гроші у державні цінні папери вкладають,скажімо, через недержавні пенсійні фонди, - пояснює фінансовий експерт Євген Житарюк.
А що – якщо дефолт
Та вся складність будь-яких запозичень в Україні – надто високі ризики. І валютні, і політичні, і економічні. Ситуація нині така непередбачувана, що високої надійності заощадженням не може пророкувати жодна інституція, в тому числі держава.
Через імовірність дефолту в країні, вкладати гроші у державні цінні папери – ризиковано
- Вважають, що держава є надійнішим позичальником, проте, зважаючи на останні події, її платоспроможність залежить від того, як вирішиться політична криза, яку політику провадитиме НБУ тощо, - каже Є. Житарюк. - Уже не один рік експерти зараховують Україну до десятки країн світу з високою ймовірністю дефолту. І хоча найближчим часом ресурси для погашення і внутрішніх, і зовнішніх боргів, є, диму без вогню немає. Втім, і комерційні банки зараз перебувають в аналогічній невизначеності та навіть скруті, тож їхня платоспроможність також сумнівна.
Навіщо державі наші гроші
Зрештою інвестиції у державні цінні папери мають і певний соціальний ефект, адже це не лише заробіток, а й допомога економіці.
- Держава отримує можливість за рахунок надходження валютних коштів погашати зовнішні борги та сплачувати за ними відсотки, не залучаючи додаткових валютних коштів на зовнішніх ринках, сприяти розвитку внутрішнього ринку та отриманню доходів національними інвесторами, - каже Ю. Кошманюк. - Збільшення надходжень іноземної валюти дасть змогу поповнювати золотовалютні резерви, що є важливим для стабільності курсу гривні.
- На жаль, кошти, за які купують цінні папери, держава витрачає не на інвестиції, а на погашення так званих касових розривів. Такий споживацький підхід дещо зменшує ефективність вкладень, - вважає Є. Житарюк.
Ірина ВОРНІЧЕСА-БАРАШКІНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар