Буковинцям житиметься ще важче

Стабільність, яку обіцяла влада, руйнує українську економіку – в один голос твердять економісти. Власне, що стан справ – стабільно важкий не приховують і в Уряді. На останньому засіданні Кабміну, що відбулося наприкінці листопада, розглядали економічну динаміку країни за 10 місяців 2013 року і постановили – скоригувати макроекономічні показники з огляду на підготовку проекту бюджету на наступний рік. Себто людською мовою, ще більше затягнути паски.

Якщо вірити оприлюдненим показникам Держкомстату, протягом року в Україні впали обсяги промислового виробництва, скоротився експорт та збільшився дефіцит платіжного балансу.

Чому ж все так? Це наслідки політики «стабільності», пояснюють експерти. Зокрема, вважає фінансовий аналітик Євген Житарюк, чи не основна причина економічного спаду – стримування курсу гривні. Стабільний курс нацвалюти «з’їв» наші золотовалютні запаси і проїдає дірку у платіжному балансі. Бо ж некоректна ціна гривні приводить до неконкурентності наших товарів на міжнародному ринку, адже вони дорогі. Окрім того, на погіршення ситуації вплинули недоведені до кінця важливі для економіки реформи, зокрема пенсійна. Загалом, не робили нічого, аби змінити рух фінансів – багато так і не вивели з тіні.

Промислове виробництво – основна галузь економіки – вже одинадцятий місяць поспіль падає. Всіма процесами керують у ручному режимі, а це – прямий шлях до розбалансованості всієї системи.

За два роки золотовалютні резерви України зменшилися вдвічі

Водночас незалежно від того, як далі розвиватиметься політична ситуація в країні, піде уряд у відставку чи ні – гроші Україні потрібні. І попри і без того чималий зовнішній борг, їх візьмуть в кредит або в МВФу, або у Росії.

Зважаючи на останні події, фінансової підтримки можновладці проситимуть, швидше за все, у РФ. А це, пояснює заступник директора кредитної компанії Юрій Кошманюк, ставить нашу економіку в залежність від Росії.

Беручи до уваги вище зазначене, затягувати паски далі нікуди. Керівники органів місцевого самоврядування різних рівнів викручуються, як можуть – вживають крайніх заходів. Ремонтують дороги та соціальні об’єкти у борг.

– Ще декілька років тому село було дуже бідним, нині докладаємо чимало зусиль, аби якось розвивати його, щось будувати. Щоб наповнити місцеву скарбницю, довелося бути суворішим з підприємцями та змусити всіх платити податки. Зрештою, з останніх місць серед сіл району нам вдалося вийти на перші позиції. Нині маємо півмільйона гривень у бюджеті, – каже сільський голова Драниці Володимир Єфтемій. – Та ось біда, скористатися цими грошима не можемо, адже вони є лише на папері. Запланували виділити 80 тисяч на ремонт парку, 32 тисячі – на освітлення вулиць, але поки що зробити нічого не можемо, адже фінансування нема.

Юлія ХОРОШУН