Знаний буковинський артист Василь Нагірняк не перестає дивувати шанувальників новими поворотами у творчості. Якщо донедавна його можна було побачити у різних спільних проектах з іншими виконавцями, то тепер він у шоу-бізнесі – самостійна бойова одиниця. Про це свідчать фото, відео, коментарі і статуси на його сторінках у соцмережах. З’ясовується, виходець із Топорівців виступає у різних містах Китаю разом із двома довгоногими танцівницями.
Детальніше – в ексклюзивному інтерв’ю із Василем Нагірняком спеціально для читачів газети «Погляд».
– Василю, які у тебе враження від Китаю, маєш там творчі успіхи?
– Китай всі сприймають по-різному. Переважно, всім здається, що це погано розвинута країна, де самі комуністи, півтора мільярда людей, вони сплять вкупі і від них смердить. Так думають ті люди, які ні разу там не бували, які не знають культури найдревнішої цивілізації світу. Щодо творчих успіхів, буду казати правду – спочатку було несолодко. Я приїхав з репертуаром на три пісні, без костюмів і балету. Не говорю уже про шоу. Довелося самому вибирати репертуар, зводити пісні в єдиний мікс з танцювальними вставками, особисто ставити для себе шоу. Я підбирав костюми, вчив деякі китайські кричалки. На це потратив дуже багато зусиль. Але результат себе виправдав. Тепер всі задоволені. Мало того, це стосується не тільки китайців, українців, росіян, але й ще багатьох іноземців, які працюють тут. Всі зацінили. І дуже приємно чути компліменти на свою адресу. Я радий, що зробив такий крок в своєму житті! Це нова сходинка, яку я пройду до вершини своєї мети.
«Василь – настирливий, тому він добивається того, що хоче»
Василь поїхав у Китай в кінці грудня. Йому там дуже добре, виступає мало не щодня у складі двох танцівниць. Враження про закордон у нього гарні. Їздить різними містами, каже, що там набагато краще живуть, ніж у нас і китайці – добрячі люди.
Якщо відверто, раніше навіть не мріяла, що син стане артистом. Але Василь у мене настирливий, і тому у нього все виходить, він добивається того, чого хоче.
Ще змалку є добряком, шустрим хлопчаком. Якщо у школі треба було зіграти у виставі (сценці), то міг забути якесь слово, але ніяковіти з цього приводу йому не доводилося, бо він на ходу дотепно імпровізував і продовжував далі. Усі розуміли, що він дещо упустив, але це було цікаво і смішно.
«Усе дуже відрізняється від того, що робив Василь в Україні»
Ну це щось!!! (про відео з виступу буковинця у Китаї, – авт.). Усе дуже відрізняється від того, що робив Василь в Україні! У мене нема слів – одні емоції! Тішуся з того, що все у нього виходить. Знаєте, як кажуть, «что имеем не храним, потерявши – плачем», ось це якраз саме те. Адже коли артист поряд, здається, є і добре, а коли там – зовсім не так усе сприймається і оцінюється. Мені здається, усі погодяться з тим, що його нам дуже бракує і я білою заздрістю заздрю цим китайцям.
– Це правда, що гурт «Нереальні» розпався?
– Я не володію інформацією стосовно того, що зараз відбувається у гурті «Нереальні». Про себе можу сказати, що уже не є його учасником.
– Маєш продюсерів?
– Ні. І мати більше не збираюся. У мене є своя голова і всі можливості, щоб реалізувати себе творчо.
– У Китаї даєш клубні виступи?
– Так, це виступи на клубних майданчиках. Кожен клуб в Китаї – це як професійна концертна сцена в Україні, як на шоу, в яких я брав участь... Тут є умови для того, щоб реалізувати усі свої творчі ідеї.
– Як з мовою?
– Я спілкуюся англійською з тими, хто її знає. Насправді, все набагато легше, ніж здається.
– У репертуарі в основному – світові хіти?
– Так. На жаль, такі тут умови. Мені уже ставили запитання: «Чому ти співаєш в дабл, тобі не стидно?». Ну, деякі пісні я співаю без даблу, а на деякі просто неможливо знайти мінус. А вони – круті... Тож доводиться. Ну а свої пісні уже в процесі розвитку. Є гроші – є пісні.
– Тобі вистачає на життя? Як харчуєшся, де живеш?
– Харчуюся тричі на день. Їм найрідкодоступніші страви, які можна знайти в Україні – різні морепродукти, а броколі просто обожнюю (вона, до речі, дуже корисна, раджу всім). Звичайно, сумую за українською кухнею, тож інколи купляю необхідні продукти і готую сам.
Живу в готелях, якщо в тур їду. Якщо працюю на резиденстві, то мені винаймають квартиру. Я за це зовсім не переживаю.
– Розкажи про красунь-танцівниць, вони – українки?
– Танцівниці – Олена і Марічка – з міста Луцьк. Що тут скажеш, українські дівчата – найкращі в світі.
– Що побажаєш читачам газети «Погляд»?
– Читачам хочу побажати не боятися! Не чекати на те, що хтось прийде і подасть вам руку! Вся сила тільки у ваших думках! У вірі! Не бійтеся падати! Бійтеся потім не встати! Не жалійтеся на владу, чи на начальників! Все діло тільки у вас самих! Будьте позитивними і зробіть своє життя суцільною пригодою! Ну і ще – займайтеся спортом і будьте здоровими!
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар