
Минулого тижня до редакції "Погляду" звернувся мешканець Герцаївщини Іван Крецу, який знайшов вдома акції одного з підприємств, що діяло у Чернівцях.
- Акції придбали ще батьки декілька десятків років тому, але чи є вони цінними, не знаю. Чи можна щось зробити з цими цінними паперами, чи варто вже викинути їх на сміття, – цікавиться чоловік.
Фінансовий консультант Євген Житарюк каже, що люди із такими запитаннями звертаються досить часто: принаймні двічі на місяць просять поради стосовно цінних паперів. Втім, однозначно відповісти, чи вартують вони хоча б декілька гривень, одразу і не вийде. Потрібно провести таке собі розслідування, або самому, або через посередників.
Якщо підприємство є у реєстрі - є сенс його шукати
– Про цінність таких акцій судити просто з їхнього вигляду не можна. Все залежить від того, чи існує ще підприємство та чи воно прибуткове. Добре, нині є доступ до інформації по будь-якому емітенту, і якщо акціонерне товариство ще діє, то про це можна взнати на спеціальному інтернет-ресурсі.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та закордонна громадська організація створили проект ЕСКРІН, тобто систему розкриття інформації учасниками фондового ринку. Відтак про всі підприємства, які є емітентами цінних паперів, можна дізнатися, якщо скористатися нею.
Перетворювати на шпалери батьківські акції ще зарано, можливо, вони ще можуть принести прибуток
Можна довірити цю справу спеціальній фірмі-посереднику, тобто торговцю цінними паперами. Такі фірми, окрім власне управління активами, продають та купують цінні папери на українських біржах та поза нею. За певну винагороду вони дізнаються все про ваші акції, підприємство-емітента та зроблять необхідні процедури. Можна не сумніватися у їхній добропорядності, адже ці компанії мають виконати безліч умов перед початком діяльності. Щоправда, чи варто з цим морочитися, якщо не знаєш, чи можеш розраховувати бодай на якийсь прибуток з цієї справи.
Вносимо акції в електронний реєстр
Якщо знайшли підприємство у реєстрі, можна братися за процедуру "знерухомлення" цінних паперів. У 1990-ті всім власникам цінні папери видавали у фізичному вигляді (тобто на папері), - каже Є. Житарюк. –Але не так давно до законодавства було прийнято зміни, за якими будь-які цінні папери, які випускаються та перебувають в обігу, мають обчислюватися у електронній формі на спеціальних рахунках у депозитаріїв. Це комерційні структури, які ведуть облік цінних паперів. Тобто якщо якесь (навіть дуже маленьке) підприємство випустило 1000 акцій, то депозитарій обов'язково відобразить це на своїх рахунках. Акції у паперовому вигляді також потрібно перевести у електронний (це і означає знерухомити).
Скільки коштує "активувати" акції
Відкрити рахунок у цінних паперах – 20 грн.
активувати рахунок у цінних паперах – ще 20-30 грн.
відкрити рахунок у банку – 50 грн.
знерухомити акції – 50 грн.
часу 4 години.
Фактично потрібно буде звернутися до депозитарія, який на спеціальному рахунку ваші акції зафіксує, а власне, цінні папери забере на зберігання. Зазвичай такі (депозитарні) рахунки цінних паперів ведуть у банках, третина фінустанов в Україні прийнаймні пропонує такі послуги.
Прибуток дрібних акціонерів - не вартує зусиль
Опісля знерухомлення вже можна дізнатися, скільки ваші цінні папери коштують зараз. Втім, за моєї практики, жодного разу не було такого, щоб акції вартували дуже багато, зазвичай від 100 до 300 гривень. Але для того, щоб їх продати або бодай легалізувати, потрібно витратити ще 150-200 гривень та багато часу. Дивіденди також невеликі, загалом 20-30 гривень на рік. Тож, чи вартує шкура вичинки, сказати важко.
Окрім того, можуть бути ситуації, коли підприємство вже реорганізували, змінили статут та, так би мовити, "списали" старих акціонерів. Тоді вже повернути свої права на частку майна немає сенсу.
– Взагалі, під час реорганізації будь-якого товариства, акціонерові має приходити звіт про результати фінансового року, запрошення на збори акціонерів, відомості про те, що відбувається тощо. Тож якщо адреси не змінювали, мали б знати про зміни. Якщо ж ви акціонер, але звітності не отримуєте, то маєте привід скаржитись, - каже Є. Житарюк.
Ірина ВОРНІЧЕСА-БАРАШКІНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар