Буковинська співачка Соня Кей до тітки Софії Ротару звертається лише за порадами

Наша землячка співачка Соня Кей лише починає свою кар’єру. Але намагається робити це власними силами, попри те, що має мегапопулярну тітку, справжню народну артистку Софію Ротару. До неї вона звертається лише за порадами і не шукає легкого шляху у своїй творчості.

Хоч вона більшу частину часу проводить за кордоном, де навчається, але не забуває про батьківщину і за першої ж нагоди приїздить до батьків та рідних. І, можливо, з часом пов’яже своє життя саме з Україною.

– Розкажи трохи про себе. Чи вітали і допомагали батьки у твоєму становленні.

– Це трапилось справді спонтанно, що я почала займатись музикою. Зрозуміло, я народилась у музичній сім’ї, усі співають, люблять музику, і я, чесно кажучи, ніколи не думала, що коли-небудь буду пов’язана з нею. Адже мама хотіла, щоб я була балериною, як усі дівчатка (сміється, – авт.). Раніше сім років займалась класичними танцями, батько також не думав, що буду співати. А все почалось з того, що ми з мамою потайки від батька записали пісню. І увімкнули її на його день народження. Він аж просльозився і сказав: "Соня, напевно вже час!". Ось з цього все і почалось.

Я ніколи у житті не думала, що це буде серйозніше, аніж хобі.

"Переспівати Софію Михайлівну ніколи не зможу, тим більше я працюю зовсім в іншому репертуарі, ніж вона"

Соня Кей

- З якого віку розпочала співати і зрозуміла, що сцена – це твоє?

- Напевно, десь зо три роки тому це трапилось.

- А що стало поштовхом до професійного заняття музикою, окрім записаної для тата пісні?

- Це і був найбільший поштовх для мене. Це мене надихнуло, щоб я почала співати.

- Що можеш сказати про вітчизняний шоу-бізнес?

- Річ у тому, аби бути в шоу-бізнесі, необхідно бути сильною людиною. І не лише сильною, але й витримувати різноманітні чутки, завжди вдосконалюватись, працювати над собою. Я, в принципі, дуже рідко перебуваю в Україні, тому не дуже поінформована про наш шоу-бізнес. Так само як не дуже знаю про це в Англії, бо там я поки що не займаюсь музикою. Тому не можу його якось об’єктивно оцінити.

- Але чи плануєш займатись музикою там?

- Якщо буде можливість, тоді і в Європі будемо щось робити.

- Ти навчалась і в Україні, зокрема у Чернівцях, і в Лондоні. Яка відмінність між навчанням там і тут? Можливо, інші вимоги, інші люди, сам процес навчання побудований не так, як тут?

- У Чернівцях я вже навчалась в університеті. Це дуже різні речі, тому що тут я вивчала політологію та міжнародні відносини, а там, навчаюсь в університеті Кінгстона, творчий факультет - це дизайн інтер’єра та архітектура. Це абсолютно різні речі. Там екзамени ми не складаємо, натомість, розробляємо і готуємо різні проекти, над якими працюємо. Це паби, бари, ресторани. Більш творча робота. А тут було все зовсім по-іншому.

- Плануєш пов’язати життя не з музикою, а з дизайном?

- Ще не знаю. Не можу планувати, бо коли забігаєш наперед, то переважно нічого не збувається. Тому як життя покаже, так і буде.

- Так, але, на жаль, тут буваю не часто, переважно на канікулах.

- Тоді доречно тебе запитати про друзів. Що для тебе справжня дружба і чи є у тебе близькі люди, які можуть підтримати?

- Зараз такий час, що надзвичайно складно кому-небудь довіритись, адже на моє глибоке переконання, справжній друг - це той, хто у будь-якій ситуації тебе підтримає, допоможе, дасть пораду. Тому в наш час важко знайти таких людей. У мене в Англії є одна подруга, з якою ми вже четвертий рік близько товаришуємо. А тут не можу сказати, що у мене є справжні друзі. Адже піти на каву чи у клуб - це не справжня дружба.

- А скільки ти часу вже живеш за кордоном?

- Уже восьмий рік.

- Чи не відчуваєш якісь особливі вимоги до себе, своєї творчості, маючи таку суперпопулярну тітку, як Софія Ротару?

- Я не прагну стати більшою, ніж моя тітка, бо розумію, що це нереально. Вона одна і для мене вона - як ідол, кумир. Вона моя рідна людина. Але я працюю зовсім в іншому напрямку, намагаюсь бути, так би мовити, експериментальною, іноді експресивною, неформальною. У мене зовсім інший шлях.

- Вона допомагає у твоїй творчості?

- Звичайно, вона постійно мені допомагає. Я запитую, як мені правильно співати, що краще зробити, на чому поставити акценти. Чи як мені правильно поводитись на сцені. Це нормально, бо вона та людина, яка завжди підставить плече.

- А окрім порад?

- Ні, це лише поради і настанови. Все. Звичайно, вона може допомогти мені, наприклад, з виступами, але у мене фізично не вистачає часу, щоб іти на якісь конкурси. У мене надзвичайно завантажений графік там, адже сюди приїжджаю на канікули. Може в майбутньому і з’явлюсь в якихось конкурсах.

- Аби записати кліп, необхідно знайти гарну пісню, а справді вартісну пісню надзвичайно складно відкрити. Я вимоглива до цього. Мене, ймовірно, навіть композитори ненавидять, бо їм часто кажу, що мені той чи інший твір не подобається.

Зараз ми підбираємо пісню румунською мовою і в румунському стилі, бо маю молдавське коріння і хочеться показати автентичність.

- Сама пишеш музику, вірші?

- Чесно кажучи, поки що ні, але можливо в майбутньому буду сама писати пісні.

- З кимось з буковинських співаків знайома?

- У мене переважно все життя там (в Англії, – авт.). Не можу сказати, що нікого не знаю, але близько ні з ким з них не спілкуюсь.

- А хто твій кумир, звісно, крім Софії Михайлівни Ротару?

- Напевно, Мадонна. Нещодавно була на її концерті в Австрії, це було надзвичайно, бомба! Її концерт дуже вразив. Танцювала. Це надзвичайно сильно. Я її поважаю, бо вона сильна особистість, харизматична, багато працює, завжди сповнена енергією.

- Імпонує епатажністю чи музикою?

- І тим, йі іншим.

- Якщо не секрет, як на особистому фронті?

- Все нормально (сміється, - авт.). Є хлопець, він мешкає в Англії.

- Чи вистачає часу не лише на творчість, але й на родину?

- Знаєте, мене навіть не буде на дні народження моє мами, яке буде 8 квітня (спілкувалися із Сонею 4 квітня, – авт.). Я 7 квітня мушу летіти назад. У мене такий навчальний заклад, що не можна пропускати заняття. Навіть якщо пропущу, то доведеться дуже багато надолужувати. Тому доводиться чимось жертвувати. Звісно, мені хочеться бачити своїх батьків частіше, але намагаюсь приїздити сюди на кожні канікули, щоб їх побачити.

- Маєш якесь хобі чи домашніх улюбленців?

- Є тут, у Чернівцях, собачка, але я її рідко бачу і навіть інколи боюсь. Хочеться маленького песика завести, але це складно через ритм і графік життя. Вдома практично не буваю, адже постійно в університеті. А щодо хобі, то дуже хочу зайнятись кінним спортом. Напевно зараз приїду і приділю цьому увагу. Якщо, звичайно, буде час і можливість.

А взагалі, як і усі нормальні молоді люди, ходжу в клуби, кіно, зустрічаюсь зі знайомими і друзями.

- В Англії - ні, а тут у мене поки що була єдина презентація у Києві. Це був перший експеримент і спроба на публіці. Надзвичайно хвилювалась, голос тремтів постійно. З одного боку, це було складно для мене, а з іншого - я ніколи не відчувала такого адреналіну. Але це було круто! Я пізнала, що таке сцена.

- А чи не плануєш виступити на своїй малій батьківщині?

- Хотілось, звичайно, але поки ще ні. Браку часу і для виступів необхідно мати найкращі пісні.

- А скільки пісень у твоєму доробку і чи вистачило б їх на запис альбому?

- Думаю, що так. Але щоб випустити альбом, необхідно мати пісні в одному стилі. Щоб вони не були емоційно різними. У мене вже десь є 14 пісень з реміксами.

- Чи побачимо ми за якийсь час твій виступ тут?

- Можливо, ніхто цього знати достеменно не може. Треба наполегливо працювати. Хотілось би досягти чогось більшого, але поки що шукаємо нові пісні, щоб записати їх і десь виступити.

- А щодо пісень, про що вони?

- Усі пісні про моє життя, я ділюсь своїми історіями, переживаннями та емоціями, а композитори вже потім втілюють їх у вірші.

- Тобто можна назвати їх автобіографічними?

- Так.

- А чи не хотіла б переспівати репертуар своєї тітки?

- Переспівати Софію Михайлівну ніколи не зможу, тим більше я працюю зовсім в іншому репертуарі, ніж вона. Можливо, і ремікс, але оригінал точно ні.

- Досить рідко. Коли буваю в Києві, то вона переважно або на гастролях, або у себе в Ялті.

- Яка улюблена пісня?

- Композиції Мобі. Мені взагалі дуже подобаються іноземні виконавці.

- А з вітчизняних виконавців?

- "Океан Ельзи". Усі їхні пісні подобаються.

Олексій МИКОСЯНЧИК