Що бізнес в Україні й на Буковині зокрема давно перетворився на дійну корову для можновладців – розуміють всі. Щороку для підприємців вигадують дедалі нові податки, розмір та кількість яких зростають пропорційно до розміру дірки у державному бюджеті. Найбільше чомусь перепадає тим, хто працює на спрощеній системі оподаткування. Коли 2010-2011 роками розробляли чинний нині проект Податкового кодексу, і експерти, і власне, підприємці своїми протестами попереджали, що «спрощенку» краще не зачіпати. Та попри це, саме на цю категорію ліг основний тягар податкових інновацій. Наслідки цього всім відомі – підприємці масово почали згортати свій бізнес, поповнюючи мільйонну армію безробітних і, відповідно, обтяжуючи бюджет.
524 буковинських підприємці взяли участь у моніторингу та висловили свої побажання щодо поліпшення бізнес-клімату в області
Нині наступ на малий бізнес і далі триває. І хоча нових податків 2014 року не запроваджуватимуть, не полегшать і нинішніх. Ба більше, попри заяви представників влади про нібито спрощення, у проекті бюджету на наступний рік передбачено цілу низку нововведень, основна мета яких – витрясти з підприємців ще більше грошей для латання дірок у бюджеті.
Про наболіле говорили анонімно
Ці нововведення знищать спрощену систему оподаткування, обліку та звітності взагалі, що приведе до припинення підприємницької діяльності зі значним скороченням робочих місць, вважає більшість буковинських підприємців. Принаймні про це свідчать результати моніторингу, які оприлюднив Чернівецький міський центр захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу.
Чернівецькі підприємці просять зменшити податки
– Із серпня по жовтень цього року ми здійснили 13 виїзних сеансів інформаційної «гарячої лінії» з питань підприємництва у сільські райони Чернівецької області і на ринки в місті Чернівці, – розповідає директор Чернівецького міського центру захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу Ігор Кухарчук. – Всього участь у моніторингу взяли 524 суб’єкти підприємницької діяльності. Паралельно провели анкетування, аби зібрати пропозиції, які, на думку підприємців, можуть поліпшити умови ведення власної справи.
Думки вголос
Євген Пушков, виробник сувенірної продукції
Звісно, побажань є чимало. Зокрема, справді, доцільним було би, вважаю, зменшити кількість перевірок. А ще спростити процедуру сплати податків. Попри те, що запровадили електронну звітність, мороки менше не стало. Якщо раніше до Податкової бігали з папірцями, то тепер бігають з флешками.
Іван Кривко, сільгоспвиробник
Зменшити розмір соцвнеску і справді було би доцільним. У такому разі можна було би взяти на роботу більше людей. Окрім того, це дало би змогу багатьом працевлаштувати своїх працівників офіційно. Щодо касових апаратів нового зразка, то придбав їх і вже звітую в он-лайн режимі, поки що нарікань не маю.
Любов Джуровець, начальник відділу Головного управління економіки облдержадміністрації
Двічі на рік розробляємо програму розвитку малого та середнього підприємництва. Її затверджують на сесії і, звичайно, передбачають на її реалізацію гроші. Однак виділяють значно менше, ніж планували. Скажімо, на відшкодування відсотків за кредитами за рік підприємцям виділили тільки 100 тисяч гривень. Водночас відповідні умови для розвитку підприємництва таки створено, про що свідчить той факт, що за обсягом реалізованої продукції саме малими та середніми підприємцями область є другою по Україні. Зростають суми надходжень до Держбюджету.
За підсумками опитування, дійшли досить невтішних висновків, втім, вони були цілком прогнозованими. Підприємці незадоволені економічною ситуацією в країні і нормами національного законодавства. Малий бізнес, на їхнє переконання, повинен мати максимально прості правила і норми ведення підприємницької діяльності, оскільки йому притаманний високий ризик банкрутств, швидкий вхід і вихід на ринок, динамічне оновлення учасників економічних процесів. Зважаючи на це, просять передбачити податкові канікули для підприємців-новачків.
Новий бюджет змусить підприємців закритись
Відповідно до результатів опитування, буковинські бізнесмени найбільше незадоволені численними адміністративними перешкодами. Найбільше нарікань, однак, на норми, прописані у проекті бюджету на наступний рік. Зокрема, зобов’язання «єдинщиків» вести книгу обліку та витрат, мати реєстратори розрахункових операцій, обліковувати товарні запаси на підставі митної декларації, наголошують підприємці, знищать «спрощенку» взагалі, а тому пропонують вилучити ці пункти з проекту Закону «Про Державний бюджет на 2014 рік».
– Перша група платників єдиного податку сплачує єдиний податок розміром 115 гривень, плюс єдиний соціальний внесок 398 грн. При цьому річний дохід вони можуть мати лише 150 тисяч гривень. Друга група платників єдиного податку сплачує 230 грн., плюс єдиний соціальний внесок 398 грн., але їхній річний дохід становить 1 млн. гривень. Підприємці І групи пропонують збільшити для них обсяг доходу до 300 тис. грн., – розповідає І. Кухарчук. – Окрім того, малі підприємці наголосили на тому, що дотримуватися вимог законодавства і вести бух облік, відповідно до стандартів, їм вкрай складно, бо ж не всі мають спеціальну освіту, відтак доводиться наймати бухгалтерів, а це додаткові і часто непосильні витрати.
«Спрощенці» просять зменшити соцвнесок
Серед пропозицій підприємців були і такі, що передбачають зменшення розміру соціального внеску. Просять зменшити єдиний соцвнесок до 18 відсотків. Нагадаємо, зараз підприємці сплачують 34,7 відсотка фонду зарплати, скоротити відсоток їм обіцяють вже давно, та поки що далі розмов справа не пішла. Водночас бізнесмени переконані, що це не лише стимулюватиме їх створювати легальні робочі місця, але й брати на роботу більше людей. Альтернативним варіантом сплати страхових пенсійних внесків вони вбачають обов’язкову участь у накопичувальному пенсійному страхуванні, але при цьому вимагають звільнення від обов’язкової сплати внесків до солідарної системи пенсійного страхування.
Та чи не найбільше місцевих підприємців обурює той факт, що для них практично закрили доступ до участі у процедурах держзакупівель.
– Зазначали, що для значної частки процедур державних закупівель характерна відсутність конкуренції, або ж товари та послуги закуповують в одного учасника, що свідчить про корупцію, – зазначив Ігор Кухарчук. – Таким чином, порушують принцип права рівної участі всіх суб’єктів підприємницької діяльності у тендерах та конкурсах, про прозорість держзакупівель не йдеться.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар