Спорт – чи не найкращий спосіб прищепити дитині дух дружби або ж просто змістовно провести час, не лише набравшись позитивного настрою, а й зміцнивши здоров`я. Тому його розвитку у всіх країнах світу приділяють значну увагу. Втім, Україна, як завше, і тут пасе задніх. Попри те, що титулованих спортсменів у нас не бракує, вся спортивна індустрія держави тримається на голому ентузіазмі самих же спортсменів. Що вже казати про звичайних людей – їм і займатися ніде. А відсутність фізичної активності неабияк шкодить здоров`ю. За статисткою, значна кількість дітей (близько 80%) має відхилення у фізичному розвиту. Особливо дискримінованими є мешканці сільських місцевостей. Окрім того, що спортивні школи чи секції в селі побачити можна не часто, ще й не завжди є спортивні майданчики та стадіони, а це практично позбавляє можливості дітей стати не те що спортивними чемпіонами, а навіть здоровими.
Ні школи, ні стадіону
Село Горішні Шерівці Заставнівського району завжди пишалося своїми спортсменами, особливо футболістами. Щороку на величезному стадіоні у центрі села проводили численні змагання, учасниками яких були команди з усієї області, а футболісти сільського клубу «Берда» славилися на всю Україну, ба більше – навіть увійшли до фіналу турніру «Шкіряний м`яч». Проте все змінилося 2012 року, коли довірливим людям пообіцяли добудувати школу. Для цього віддали половину стадіону – там забили фундамент. Та після того як звели перший поверх, процес зупинився. Не вистачило коштів. Ось уже три роки сельчани і без оновленої школи, і без нормального стадіону.
- Тодішній губернатор обіцяв, що за рік школу побудують. Вже минули три роки, а школи ще немає, - каже сільський голова Горішніх Шерівців Іван Велущак. – Я звертався до Кабміну з проханням виділити кошти на перекриття цього довгобуду. Адже приміщення і наполовину не побудували. Є фундамент, перший поверх навчального корпусу та перехід від спортзалу до малої школи. Але час робить своє – цегла сиплеться, стіни тріскають. Тому ми просили грошей, аби хоч зберегти те, що вже є.
А 13 серпня Кабмін виділив на добудову школи 4 млн. 200 тис. гривень. За ці кошти повинні були домурувати ще півтора поверху і перекрити будівлю. Але і тут не обійшлося без проблем. Цього разу з підрядником.
- Не можуть визначитися з ним, - бідкається сільський голова. – Я звертався і до очільника області, і ще до низки чиновників. Обіцяли, що невдовзі буде підрядник. Хоча зараз уже середина вересня, а його досі немає. А в нас є лише два і місяці, аби освоїти ці кошти. І це дуже складно, адже потрібно, аби щодня працювало близько ста людей. Бо часу мало - піввересня, жовтень і листопад. А можуть і дощі початися, тому робочих буде лише два місяці. І якщо ці кошти не освоять, то люди просто піднімуть бунт.
Директор Горішньошеровецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Марина Гаврилюк каже, що кошти мали би вже давно використовувати за призначенням, а вони є лише на папері.
Тому виходить, що за ці кілька років сельчани і школи оновленої не отримали, і стадіону великого позбулися. Звісно, торік ту частину стадіону, яку не віддали під забудову, облагородили – підсипали, вирівняли все, купили штучну траву. Проблема у тому, що там немає ні лавок, ні воріт. Треба захисні сітки встановити. І на все це потрібні кошти.
Школярі бігають у піску
Поки стадіону не було, з ситуації якось потрібно було виходити. Тому присадибну ділянку, котра була поблизу школи, обладнали під міні-стадіон.
- Ми підсипали все піском, перенесли баскетбольне і волейбольне обладнання, - каже сільський голова. – А ремонт не поспішали робити, бо наша школа, а саме спортивний майданчик і стадіон, є учасниками проекту в Румунії. І якщо ми виграємо, зможемо отримати непогане фінансування, за яке встановимо штучні газони та бігові доріжки. Але результати будуть аж на початку 2016 року.
11-класник Микола Городенський каже, уроки фізкультури за теплої погоди проводили на цьому стадіоні.
- Але там незручно грати. Завжди все в піску, і ноги дуже болять. Крім того, місця мало, нема де й розігнатися. Зараз облаштували трохи те, що залишилось від стадіону, але все одно він не такий, яким раніше був, - каже Микола. – До того ж, на великому стадіоні колись храмове свято проводили, а цього року воно взагалі у парку було.
Орендують стадіон у Садгорі
Хоча, за словами сільського голови, футболісти вже можуть грати на сільському стадіоні, вони переходити туди не поспішають. Кажуть, трава ще не вкорінилася. Тому спортсменам доводиться орендувати стадіон у Садгорі.
Тренер футбольної команди «Берда» села Горішні Шерівці Сергій Парайко каже, молодші групи займаються на міні-стадіоні, засипаному піском. А старші орендують стадіон у Садгорі.
- Діти завжди займали призові місця в області, а зараз навіть не мають де тренуватися. Треба хоч огорожу від будинків зробити на нашому стадіоні. Але зараз там не проводять нічого. Я вже треную хлопців більше 10 років, і вкладаю в них усе. Наразі почав набір у початкові групи. Тому вирішити проблем зі стадіоном потрібно якнайшвидше.
Футболістам така ситуація теж не подобається.
Роман Підгурський, футболіст ФК «Берда», також грає у ФК ЧНУ «Університет», каже, зруйнований стадіон – значна втрата для села, бо проводили тренування з футболу, ігри на район і область і взагалі стадіон був центром села – там завжди збиралась молодь.
- Зараз ФК «Берда» змушений за тренування та ігри платити власні кошти, тому що потрібно орендувати футбольне поле у Садгорі, - каже Роман. – Але хто хоче тренуватись, той знайде можливість. Втім, не завжди, бо у селі є молодь, котра не може їхати тренуватися деінде, і саме відсутність стадіону відбиває в них бажання займатися спортом.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар