Коли найсміливіші рушили колоною до Верховної Ради, на вулиці М. Грушевського їх зупинили спецпризначенці. Зупинили світло-шумовими гранатами, гумовими кулями та сльозогінним газом. Мітингувальники відповіли їм шквалом каміння, бруківки та «коктейлями Молотова».
Чернівчани, які стали очевидцями подій на вулиці Грушевського розповідають про те, що бачили на власні очі.
Люди самоорганізуються
Я прийшов на вулицю Грушевського десь о 12 ночі. Провокаторів, про яких пишуть у соцмережах, не бачив. Але склалося враження, що саме учасники так званого «правого сектору» підштовхнули людей до дій, які зневірилися у різноманітних обіцянках чиновників. Загалом помітно, що члени «правого сектору» організовані, діють скоординовано, але людини, яка б віддавала накази, я не бачив.
Вночі «беркутівці» кидали у нас гранати, начинені пластиковими уламками, поливали людей водою за мінусової температури. А це, згідно з конвенцією ООН, прирівнюється до катування людей. Багато людей постраждали. Одному відірвало зап’ястя і його одразу повезли в реанімацію. Також бачив одного хлопця, якому куля попала прямо під око, зачепила очне яблуко, саме око дуже набрякло. Лікарі-волонтери казали, що він навряд чи вже буде на те око бачити. А про знущання «беркутівців» і їхній обстріл двох голих чоловіків я вже мовчу, бо слів це описати нема.
Мітингувальники спалили щонайменше 5 автобусів, бійці внутрішніх військ постійно розпилювали сльозогінний газ. Біля спалених автобусів ще вранці 20 січня стояв смог.
Вік людей на вулиці Грушевського дуже різний. Кидають каміння переважно хлопці до 30 років, а жінки підносять їм каміння і бруківку. Її вже почали вибирати на сусідніх вулицях.
Бруківку вже вибирають на сусідніх вулицях
Приїхав на майдан вранці 20 січня, там було малолюдно, але спокійно. Коли вирушив на вулицю Грушевського, мене зупинили охоронці на барикадах і попросили показати вміст рюкзака. Мовляв, мусять перевіряти.
На вулиці Грушевсього, таке відчуття, ніби потрапив на війну. Постійно чути вибухи, час від часу щось загоряється, бруківку повибирали на дорозі і тротуарі, спалені автобуси, сльозогінний газ вітер розносить аж до Європейської площі.
Мітингувальники кидають у спецпризначенців «коктейлі Молотова», часто пляшки попадають у стовбури дерев і вони загоряються, їх швидко гасять пожежники, які стоять по той бік. Одночасно люди кидають каміння і бруківку, силовики у відповідь жбурляють їх назад. Також силовики кидають гранати у різні напрями. Бачив, як спеціально обравши гурт журналістів, які стояли осторонь, пустили на них сльозогінний газ. Серед мітингувальників на Грушевського не лише чоловіки, а й жінки старшого віку та дівчата, які підносять бруківку, гамселять палицями по металевих діжках, пластинах і стовпах. Загалом серед протестувальників витає дух взаємодопомоги.
У сутичках на Грушевського постраждали понад 120 активістів
Граната розірвалася під ногами
На вулицю Грушевського прийшов о 17.00 19 січня, бо прочитав в Інтернеті, що там починаються сутички мітингарів із «Беркутом». Йшов підтримати людей, але за потреби готовий був битися.
Я був з правого боку Європейської площі, тут події розгорталися спокійніше, аніж з лівого боку. З правого боку мітингарі організовано кидали в «беркутівців» та ряд внутрішніх військ бруківку.
Ми трималися міцно за руки, аби внутрішні війська не прорвали оборону. Та коли в натовп почали кидали світло-шумові гранати, лавірували між гранатами.
Одна граната розірвалася в мене фактично під ногами. Ударною хвилею зачепило ногу. Бачив поруч чоловіка із рваною раною ноги, в іншого – була поранена голова.
Оскільки «беркутівці» розпиляли в натовп газ, довго протриматися «на передовій» не міг. Пекли очі, змерз, на якийсь час змушений був вийти із натовпу, бо почувався зле. Пішов із другом купити марлеві пов'язки. Відтак змочили їх у лимонному соку, так було легше дихати. До речі, згодом пов’язки почали роздавати на майдані і всім пропонували змочувати їх у сік.
Потім я надів на голову балаклаву і каску і знову пішов в перші ряди мітингувальників.
Бачив, як підпалювали автобус «беркутівців». У натовпі одні говорили, що це зробили самі «беркутівці», інші, – що це робота мітингарів. Що було насправді, не знаю, бо бачив, що декотрі мітингарі намагалися загасити палаючий автобус.
Як розгорталися події пізніше, не бачив. Близько одинадцятої ночі змушений був йти додому, адже вранці мав йти на чергування.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар