Якщо розглянути у ретроспективі зміну кількості державних службовців на теренах України, то нескладно помітити, що з роками чиновницький апарат зростає у геометричній прогресії. З кожною новою президентською каденцією держслужбовців ставало дедалі більше.
Кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства та управління персоналом ЧНУ Богдан Ковалюк зазначає, що за роки незалежності України кількість чиновників зросла у п`ять разів. Тобто у плановій економіці було орієнтовно 50-60 тисяч чиновників, нині їх понад 300 тисяч. І більшість з них своїх функцій фактично не виконує.
- У нас є кого скорочувати, адже за два роки скоротили 20% чиновників. Ці дані озвучив торік Яценюк. Але ж тоді звільнили тих, хто залишився у Криму та на окупованих територіях. Зараз цю тему навіть ніхто не порушує. Адже це або невигідно перед виборами, або якось зачіпає електоральні вподобання, або впливає на лояльність місцевих чиновників, - підсумовує Б. Ковалюк.
Нині, до прикладу, фактична кількість усіх держслужбовців у Чернівецькій міській раді складає 473 особи, тобто один чиновник на 559 мешканців міста.
У Чернівецькій обласній державній адміністрації значиться 391 особа. Найбільше чиновників в управлінні – там їх 74, у департамент фінансів – 51. Понад 20 працівників у департаментах соцзахисту населення, освіти і науки, екології та туризму, агропромислового розвитку, охорони здоров`я та капітального будівництва. Найменше чиновників нараховує служба у справах дітей – лише 4.
Чиновники дублюють повноваження одне одного
Левова частка держслужбовців значною мірою дублює повноваження одне одного. І це не лише на обласному, а й на загальнонаціональному рівні.
- Ще міністр економіки Абрамовічус казав, що Міністерство економічного розвитку можна взагалі закривати. Воно дублює функції або НБУ, або Мінфіну, або Міністерства соціального захисту, або служби статистики – своїх функцій воно не має, тим паче на обласному рівні. Це повністю рудимент Радянського Союзу. Тоді це було Головне планове управління, яке виконувало серйозні функції за планової економіки – чиновники розробляли плани соцекономрозвитку, - розповідає кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. – Ті плани фактично лімітували розподіл ресурсів та споживання благ. Це була серйозна структура, яка багато що вирішувала. Зараз вони теж розробляють плани, але жодного впливу на життя області не мають.
Ось управління економіки на обласному рівні дублює повноваження управління статистики. Воно потрібне, але у дещо іншому контексті – не в плані контролю і перевірки, а у плані збирання інформації, важливої для роботи держави. Через те, що західну систему показників наклали на радянську, статистика у нас трохи плутана.
У Чернівецькій ОДА найбільше чиновників у департаменті фінансів – 51 людина, загалом же їх 391
За словами економіста, робота держави на пострадянському просторі та у розвинених країнах дуже відрізняється. На пострадянському просторі робота держави має дозвільний характер. Тобто якщо людина хоче здійснити якусь дію, вона повинна отримати стос дозвільних документів. У розвинутих країнах політика держави має констатуючий характер. Людина не зобов`язана взагалі повідомляти державі про будь-які свої дії – якщо держава зацікавиться людиною, її знайдуть. А зацікавитися вона може тоді, коли людина здійснить якесь правопорушення, що обмежить права інших людей.
- На практиці це означає ліквідацію величезної кількості дозвільних підрозділів. У цьому плані яскравим прикладом є Грузія. Вони систему не реформували, а ліквідували підрозділи, які не мають суттєвого функціонального навантаження. Пережитками СРСР нині є частина підрозділів, які виконують дозвільні функції. Це санітарно-епідеміологічні, екологічні, пожежні інспекції, інспекція з контролю за цінами і так далі, - розповідає фахівець.
Систему треба «підірвати» зсередини
Існують великі сумніви, що українська система здатна до реформування. Її потрібно «підірвати» зсередини. Але треба розуміти, що повинна бути критична маса людей, котрі готові здійснювати зміни.
- Навіть у Верховній Раді чиновники не розуміють, що вони повинні зробити, - каже Б. Сторощук. – Коли проводили вибори до місцевих рад, вони йшли під гаслами зменшення тарифів, збільшення пенсій, але це не їхні повноваження. Вони просто не розуміють своїй функцій. І люди, які за них голосували, теж не розуміють. В них немає розуміння, для чого взагалі місцева рада. У людей все пов`язано з командною системою – місцева рада для видачі довідок.
Така ж ситуація і з об`єднаними громадами. Чиновницький апарат більшає, однак своїх повноважень до кінця ніхто не знає.
- У нас об`єднання громад відбувається задом наперед. Основним аргументом є те, що з об`єднанням громади отримають фінансування з Києва. Але це не аргумент, - вважає фахівець. – Нам кажуть, що ми маємо 70% громад, котрі не можуть себе утримувати. Але ж вони сплачують податки. Просто зараз така система розподілу коштів, що більшість з них «стягується» в центр. Коли зробити гарантований і чіткий поділ на кошти, які йдуть у центр, і кошти, які залишаються на місцях, тоді буде можливість визначити, яка громада самодостатня, а яка ні. І після фінансової децентралізації можна укрупнювати громади. Адже у нас говорять про децентралізацію, укрупнюють громади та створюють нові місця для чиновників. По суті, це розпорошення районів.
У новій системі райони логічно не мають місця. Але вони залишилися. І це свідчить не про проведення реформи, а лише про суттєве множення бюрократизму. Тому складається враження, що управлінські посади, або ж цілі департаменти, управління та міністерства (варто згадати хоча б Міністерство інформаційної політики України, яке жодних функцій не виконує, хоча мало б) створюються нізвідки, аби забезпечити роботою частину «своїх» людей.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар