Вітчизняні вчені не гірше за іноземних з їхніми надновітніми технологіями здатні на видатні відкриття та винаходи, які до того ж можуть бути комерційно привабливими. Головне, аби держава цікавилася їхніми ідеями, адже це високоприбутковий ресурс економіки. Однак поки що хоча і мляву, але зацікавленість у розробках наших науковців проявляють лише приватні інвестори.
Так, нещодавно 80 тисяч гривень отримав на втілення у життя спільних із медиками-травматологами винаходів доктор технічних наук, професор ЧНУ ім. Ю. Федьковича Олександр Шайко-Шайковський. Він – автор особливих фіксуючих конструкції для лікування складних переломів.
Їх виготовлено з легкого сплаву. Головна перевага конструкцій, на переконання автора, їх ціна. Закордонні аналоги, які зараз використовують в Україні для лікування переломів, коштують від 1 до 5 тисяч євро. Тоді як конструкції чернівецьких винахідників обійдуться максимум у 500-800 гривень.
До теми
Такі конструкції випускають імениті медичні компанії, проте вони дуже дорогі для українських споживачів. Наші ж конструкції у рази дешевші, що робить їх доступними, і не менш якісні.
На практиці ця конструкція дає можливість оперувати напівзакритим методом. Тобто, аби встановити фіксатор, не треба розтинати місце перелому, а достатньо лише маленького розрізу. Завдяки цьому рани загоюються швидше, менше втрачається крові, немає шрамів.
Піонером у створенні такої конструкції є доктор медичних наук Іван Рубленик. А конструкціями, які придумав професор Шайко-Шайковський, ми користуємося вже 8 років.
З Олександром Геннадійовичем знайомий вже багато років. Він десятки років займається розробками для медичної галузі. Допомагав багатьом нашим асистентам, які зараз працюють на кафедрі травматології та ортопедії БДМУ, у написанні кандидатських, докторських робіт. Буковині пощастило, що є така світла голова, як професор Шайко-Шайковський.
– У нас близько 97 відсотків обладнання для лікування переломів – імпортовано. Лише торік, застосовуючи такі фіксуючі конструкції, провели 200 тисяч операцій. У Чернівцях здійснили 2 тисячі операцій, – розповів у інтерв'ю "Погляду" О. Шайко-Шайковський.
Розроблені конструкції вже використовували, за їх допомогою вдалося провести декілька тисяч успішних операцій операцій у клінічних закладах м. Чернівці ( лікарнях "Швидкої медичної допомоги", та обласній клінічній).
Над удосконаленням конструкції працював 30 років
Фіксуюча конструкція презентована професором Шайко-Шайковським не унікальна, як пояснює сам автор, а лише ним удосконалена. Вперше її розробили десятки років тому. У світі є безліч її аналогів та різновидів. Раніше, розповідає професор, кожен лікар-представник тієї чи іншої медичної школи лікував переломи за своєю схемою. І лише згодом, коли відбулося зближення інженерно-технічної думки й медицини, підхід до лікування став єдиним.
– Особисто я займаюся цією справою близько тридцяти років. Хочу акцентувати, що над розробкою увесь час працюю в коаліції з медиками, зокрема зі спеціалістами- травматологами БДМУ та практичними лікарями, адже вони краще знають, що саме потрібно зробити. Без їхніх консультацій моя конструкція була б можливо досить досконалою з інженерного погляду, проте абсолютно непридатною для використання з медичної точки зору – розповідає науковець. – Розпочинав справу з доктором медичних наук Іваном Рублеником. Він здійснив справжній прорив у травматології. Власне, в основу наших конструкцій покладено саме його ідеї.
Зараз ринок заполонили імпортні фіксуючої конструкції. Везуть їх, головним чином, з Чехії, Німеччини, Швеції. Частка вітчизняних конструкцій становить лише кілька відсотків. А все тому, переконаний науковець, що їх не виробляють в Україні централізовано. А те, що є, створено здебільшого у напівкустарних умовах. А ще дорогі імпортні конструкції лікарям ставити вигідніше матеріально, адже отримують за це певні бонуси від виробника.
З фіксатором можна ходити вже за кілька днів після операції
Фіксуючу конструкцію виготовлено із хромонікелевотитанового сплаву. Цей сплав є біоінертним і тому організм його не відторгає. Зрештою, із такого самого матеріалу зроблено й імпортні конструкції. Проте при цьому українські є значно дешевшими.
– За кордоном медицина є страховою, тому питання ціни там відходить на другий план. З нашими зарплатами люди не можуть дозволити собі придбати конструкцію, скажімо, шведського виробництва за 8 тисяч євро. Наші ж фіксатори, завдяки технології їхнього виробництва, є доступними широкому загалу й вартують лише кілька сотень гривень, – каже О. Шайко-Шайковський.
О. Шайко-Шайковський: "якби не співпраця з медиками, конструкція фіксатора була б, можливо, досконалою з інженерного погляду, але непридатною для використання на практиці"
Фіксуюча конструкція легка і вже на четвертий-шостий день після операції пацієнт може не лише ходити, але й обходитись без сторонньої допомоги, не завдаючи клопоту близьким. Окрім того, пояснює О. Шайко-Шайковський, з такою конструкцією людина швидше одужує, оскільки не має пролежнів, не атрофуються м'язи, не відбувається контрактура суглобів, нормально працює імунна система тощо.
Після одужання конструкцію знімають. Якщо ж її встановили людині похилого віку, то аби уникнути зайвих травмувань, її залишають.
Має намір налагодити промислове виробництво своїх розробок
Народився й виріс у родині медиків та військових. У сім'ї було п'ять докторів медичних наук, а я єдиний, хто став техніком. Чому у житті обрав саме цей напрямок, нині сказати складно. Зрештою, з медициною таки мене життя пов'язало, не останню роль у цьому, очевидно, зіграла зустріч із професором Рублеником. Працювати над пристроями, які допомагають лікувати, почав мабуть ще й тому, що в родинному колі часто обговорювали ті чи інші проблеми, пов'язані з цим.
Професор планує налагодити виробництво цього винаходу, адже, переконаний він, Україна має і може забезпечити себе своїми препаратами та інструментарієм. Це логічно і природно. Відповідно до положення ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я), країна для забезпечення своєї незалежності має випускати бодай 70-75 відсотків своїх ліків та обладнання. У нас же частка вітчизняної продукції становить менше за 6 відсотків, а за деякими позиціями – ще менше.
Амбітні й далекосяжні плани щодо власного виробництва фіксуючих конструкцій мають, радше, альтруїстичне підгрунтя. Професор переконаний, що це також створить робочі місця для наших фахівців, а отже вони залишаться в Україні, а не шукатимуть заробітків деінде. На прибутки від виробництва науковець не надто й розраховує. Каже, для нього набагато важливіше, аби справа всього його життя була корисною й служила людям.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар