
Усі звикли вважати, що подружня зрада, це коли хтось із партнерів зрадив із третьою особою. Адже саме словосполучення «подружня зрада» означає, зрадити з кимось. Та насправді, зрада, має набагато ширше значення. І нині багато сімей розпадаються не через зраду партнерів в ліжку, а через зраду обіцянок та обов’язків.
Зрадив обіцянкам
Чернівчанка Марина прожила в шлюбі з Євгеном півтора року. Однак сімейне щастя подружжя тривало не довго. Терпіння жінки закінчилося, коли чоловік окрім того, що не приносив додому заробітків, ще й почав її обзивати та мало не дійшло до рукоприкладства.
Познайомилися молоді люди під час поїздки до столиці. Марина якраз напередодні розійшлася з молодим чоловіком, який використовував її для фізичних потреб. Про любов не було і мови чи бодай натяку. Тож коли Євген почав робити молодій дівчині компліменти, приділяти увагу, їй здалося, що це справжнє кохання з першого погляду. Після ще однієї зустрічі молодих людей, Марина переїхала жити до Євгена. Ще через кілька місяців закохані одружилися. Щоправда, тільки формально. Не було ані весільної сукні чи вечірки, гостей, обручок, обряду вінчання. У джинсах молодята подали заяву до РАГСу, стали чоловіком та дружиною.
Невиконання сімейних обов’язків, порушення вірності обіцянкам, можна назвати подружньою зрадою
Спершу у стосунках між молодятами було все гаразд. Євген приділяв коханій дружині, яка була молодшою за нього на десять років, багато уваги, засипав компліментами тощо. Та на цьому все й закінчилося. Більше, аніж захоплення вродою молодої жінки, між подружжям не було нічого спільного. Марина знайшла роботу у місті, куди переїхала до Євгена, а він і далі перебивався заробітками. Працювати фізично чоловік не хотів, а знайти роботу за спеціальністю у містечку, де проживав, не міг. Після року спільного проживання, закоханість поступово почала згасати. І, зрозуміло, що у сім’ї, де не було нічого спільного, крім закоханості, та ще й без комфортних умов для побуту та грошей, скоро почалися суперечки. Дійшло до того, що чоловік, мало того, що не приносив до хати грошей, лінувався піти в магазин. Коли дружина була на роботі, він просиджував дні і ночі за комп’ютером. Про виконання сімейних обов’язків чоловік взагалі не думав. У таких умовах молода дружина навіть і мріяти не могла про щасливе подружнє життя та народження дітей. Дійшло вже до крайнощів, і одного дня Марина зібрала свої речі і повернулася до батьків.
Зрада – це невиконання обіцянок
Психологи, психотерапевти, аналізуючи ситуацію Марини, кажуть, що в їхній практиці такі випадки непоодинокі. Коли сім’ї розпадаються не через подружню зраду, а зраду обіцянок, не виконання сімейних обов’язків.
Адже саме невиконання сімейних обов’язків, порушення вірності обіцянкам, можна назвати подружньою зрадою. Бо якщо глибше вдуматися у слово «зрада», воно має ширше значення, аніж думає більшість.
Коментар фахівця

Сімейне життя – це взаємодопомога і взаєморозуміння
Юрій Гурженко, доктор медичних наук, професор, лікар вищої категорії, сексопатолог
Все залежить від того, як пара уявляє сімейне життя. Якщо когось із пари не влаштовує, як поводиться інший партнер, потрібно щось змінювати. Адже не може одна людина усе робити у сім’ї, а інша нічого. Це неправильно. Сімейне життя це – взаємодопомога, взаєморозуміння, кохання і все інше. Одностороннього кохання не буває. Стосунки мають бути взаємними. І якщо є між партнерами є кохання, вони будуть допомагати одне одному. Якщо чоловік буде допомагати жінці виконувати її обов’язки, «корона» не впаде. Адже якщо подружжя живе у квартирі, не треба рубати дров, працювати по господарству, поратися на городі. Тому прибирання і прання, приготування їжі, – все лягає на плечі дружини. Але це неправильно.
Краще, коли чоловік допоможе дружині прибрати чи помити посуд, а не буде обіцяти «зірку з неба». Це буде приємніше для жінки, аніж пусті обіцянки.
У наш час уже звично, коли жінка робить чоловічу роботу, тобто міняються ролями: дружина на роботі, чоловік порається по господарству. І якщо це обох влаштовує, то це нормально. Де немає взаєморозуміння, сім’ї не буде.
У тлумачному словнику сучасне пояснення слова «зрадив», означає – порушив дану клятву, не виконав своїх обіцянок.
– У класичній психології зрада – це подія, що неминуче тягне за собою моральну травму, – каже психолог Анна Мельничук. – Оцінити її масштаби неспеціаліст просто не може. Що стосується конкретних вчинків, існують сотні способів зрадити: від необережно кинутих слів до реальних фізичних впливів, здатних спричинити за собою заподіяння шкоди здоров'ю або навіть смерть людини.
Розібравшись з тим, що таке зрада, варто спробувати зрозуміти, як же відбуваються подібні вчинки. Все досить просто: ми заводимо близькі відносини (дружні або любовні) з якоюсь людиною, довіряємо йому, а через якийсь час друг чи коханий не виправдовує наших сподівань. Важливе питання: «Чому відбувається зрада людей?». Відповіді на нього можуть бути різними, це і певний склад характеру конкретної людини, безвідповідальність і слабкість, приміром, або ж дії на догоду власним інтересам. Не можна забувати, що люди бувають різними, існують і такі, які починають близьке спілкування тільки заради того, щоб використовувати у своїх інтересах, – продовжує психолог.
Власне, із вищезазначеного виходить, якщо ви починаєте спільне життя із людиною, а вона дає вам певні обіцянки, скажімо, забезпечити проживання, допомагати виконувати домашню роботу тощо, а потім цього не робить, це є порушенням вірності і своїх обіцянок. Це можна тлумачити, як зраду. До цього переліку, звичайно, не можна приписувати дрібниці, такі як, дивитися разом фільми чи відвідувати театр. Але сюди входять цінності, які для вас важливі, стверджують психологи. За словами спеціалістів, на практиці жінки часто пробачають чоловікам, незважаючи на те, як з ними поводяться чоловіки. Але у взаєминах відповідальність мають двоє.
– Та хай би якою безумовно, безтямною була любов у подружжя, якщо хтось із них, наприклад, не ходить на роботу, не займається домашнім господарством, не виконує подружніх обов’язків, дуже швидко все закінчиться, – розповідає із практики психолог. – Адже безумовна любов можлива тільки до своєї дитини.
Найпоширеніші міфи про зраду
Міф 1: Найчастіше зради трапляються через відсутність незадоволеності партнером
Представниці прекрасної статі, які вже довго перебувають у шлюбі, заводять романи на стороні, аргументуючи це невдоволенням своїм шлюбом. Чоловіки ж не завжди цей аргумент ставлять як причину.
Багато представників сильної статі, які щасливі у шлюбі і в яких все нормально в ліжку, ні за що на світі не зможуть упустити випадку сходити наліво. Особливо якщо вони впевнені у тому, що це легко зійде з рук.
Міф 2: Жінки зраджують набагато менше, ніж чоловіки
Нині шкала невірності повністю вирівнялася. Що стало причиною? Жінки стали зраджувати через ті самі причини, що і їхні благовірні. А таких причин, як правило, багато: бажання урізноманітнити життя, ризик тощо. Але є й особливі причини. Роман на стороні розглядається жінкою, як «нагорода» за недооцінену дружину або за те, що вона пов’язала життя з людиною, яка не вміє слухати і постійно ігнорує її.
Міф 3: Найчастіше зрада увазі – секс
Багато романів на стороні ґрунтуються на сексі. І тому секс з ким-небудь іншим – табу, яке дуже привабливе і спокусливе. Але незважаючи на це, секс не завжди причина зради. Річ у тому, що стосунки на стороні – спосіб знайти щось нове, чого немає у шлюбі.
Міф 4: Якщо вам зраджують – вас не люблять
Так може здатися на перший погляд, але не завжди це так. Однак це свідчить про те, що ваш партнер недостатньо вас поважає. Або ж просто ваші системи цінностей різняться. Декому з людей вдається досить добре розмежовувати любов і секс, тому фізична зрада ніяк не впливає на їхні почуття.
Міф 5: Секс із колишніми – не зрада, адже він вже був раніше
Після сексу з колишнім(ьою) багато хто схильний вважати, що це досить просто має зійти їм з рук. У них немає відчуття, що це була зрада, тобто їх почуття відрізняються від тих, які бувають після сексу з новою людиною, яка може задуматися про те, що секс переросте у щось більше. Але це досить хибне переконання.
Міф 6: Завжди можна застрахуватися від зради
Можна знизити ймовірність шансів на зраду, але гарантій ніхто не дасть. Просто потрібно вибирати правильного партнера, ніж сподіватися на сімейні принципи та систему цінностей.
Міф 7: Якщо комусь раніше зраджував, він це зробить і з новим партнером
Таке твердження майже повністю відповідає дійсності. Якщо чоловік зраджував і нічого не переосмислив у своїй поведінці, то є великий ступінь ймовірності, що все повториться.
Міф 8: У зраді завжди слід зізнаватися
На думку деяких психологів, якщо ваш партнер емоційно не стриманий, йому краще нічого не говорити. Розповівши йому про зраду, ви повністю втратите довіру до себе, на відновлення довіри підуть роки і не факт, що вам знову будуть довіряти. Та взагалі, перш ніж зізнатися, чи не краще розібратися у собі і поставити крапку на невірності?
Міф 9: Якщо про зраду ніхто не дізнається, то вона не вважається такою
Якщо ви твердо впевнені, що в цьому немає нічого поганого, значить, так тому і бути. От тільки тут є одна проблема: є небагато людей, які насправді вірять, що у зраді немає нічого поганого.
Міф 10: Не було сексу – не було і зради
Емоційна зрада являє собою глибокий взаємозв’язок між двома людьми, що своєю чергою навіть не підозрюють, що вони вже переступили межу дозволеного – від платонічних дружніх стосунків до романтичних почуттів. Це найгірший вид зради.
У понад 80% невірних людей романи починалися саме з простих дружніх відносин. Хай би якою була емоційна зрада: явною або прихованою, еротичною чи ні – вона дуже небезпечна і до неї можна швиденько пристраститися.
Міф 11: Фантазії про іншу людину не є зрадою
Як радять психологи парам, які довгий час перебувають у шлюбі, для боротьби зі спокусою треба пофантазувати когось іншого. І немає тут нічого поганого, адже головне, це зберігати вірність не тільки у ліжку, але і у душі.
До речі, уявна фантазія завжди набагато яскравіша за реальну фізичну зраду. Та й до того ж, сильні фантазії допомагають досить ефективно пробудити колишні почуття.
Міф 12: Зрада «допомагає» врятувати шлюб від краху
Довгі роки ця вигадка була увічнена тими, хто схильний до зради. Вони використовують це твердження як виправдання своєї невірності. Насправді це все абсурдно. Але роман на стороні несе в собі порушення всіх клятв і обіцянок, а також саму зраду як постійне явище і повний обман довіри. Прикладом тому можуть послужити ті пари, які пережили подібну ситуацію, але почуття провини, образи і печалі вони не позбулися!
Олена ЛІСНИЦЬКА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар