Чому садочки відділили від держави

Про факти поборів у чернівецьких школах та дошкільних закладах обурені батьки повідомляли "Погляду" не один раз. Однак досі жоден із них не наважувався ані назвати своє ім'я, ані тим більше, показати своє обличчя. Люди серйозно боялися, що їхніх дітей після цього просто-таки зацькують.

Як усе відбувається

Чернівчанин Володимир Боднарюк, чия онучка відвідує ДНЗ №12, переслідувань та осуду з боку вихователів та інших батьків не боїться. Переконаний, батьківська фінансова підтримка садочку може й потрібна, проте всьому має бути розумна межа.

– На нещодавніх батьківських зборах у дитсадку, куди воджу свою онучку, мені буквально увірвався терпець, – розповідає В. Боднарюк. – Коли йшов на зібрання, думав, вирішуватимуть питання, які стосуються навчально-виховного процесу. Однак завідувачка садочка одразу ж перейшла до справи й запропонувала батькам скинутися по 150 гривень на поліпшення матеріальної бази установи. Зауважу, що лише торік на такі ж потреби здали по 600 гривень кожен. За ці гроші буцімто робили ремонти у кімнатах груп. Я попросив показати мені чеки, акти виконаних робіт, одне слово, бодай якось відзвітувати, на що пішли батьківські гроші. Проте цього зробити вона не змогла. Я довго працював у КРУ, тому чудово знаю, як має відбуватися процес збору коштів, і які папери мають бути на руках у кожного завідувача чи, наприклад, директора школи. Окрім того, є урядова постанова №1222, у якій чітко розписано механізм збору спонсорської допомоги від батьків.

Володимир Боднарюк написав заяву до прокуратури з проханням розібратися у ситуації. Там пообіцяли здійснити перевірку

Одна жінка, вочевидь, із батьківського комітету, після зборів показала мені цікавий папірець (такий собі звіт). Так ось у ньому вихованців садочка було поділено на два списки – ті, хто гроші здав, і хто, не здав. В окремій табличці було розписано, на що планують зібрати гроші найближчим часом. Серед справді потрібних витрат, наприклад, на брезент, поліетилен чи нитки, першими у списку стояли витрати на день народження завідувачки (по 200 гривень з кожного) та на цукерки на день народження (по 36 гривень).

Протилежна точка зору

Керівництво 12-го дитсадочка винним себе не вважає. Як зазначила завідувач Чернівецького ДНЗ №12 Людмила Шаргу, особисто вона до грошей, які збирають батьки, не має жодного стосунку.

– Батьки самі вирішують, скільки зібрати (я лише можу підказати, що садочкові потрібно), самі купують, наймають майстрів, якщо мова йде про ремонт, – каже жінка. – Збиранням грошей займається батьківський комітет. Щодо дідуся нашої вихованки, який скаржиться, скажу, що його ніхто не примушує здавати гроші. Він, власне, й не здає. Протягом трьох років не допоміг жодного разу, решта батьків – допомагають. При цьому ставлення до його онучки не змінилося, ніхто її не цькує.

У міському управлінні освіти кажуть, хоча фінансування садочків та шкіл міста є достатнім, батьки все одно бажають надати спонсорську допомогу. А таких, що скаржаться, мовляв, гроші вимагають, лише двоє-троє на рік.

– Сам був директором однієї із міськх шкіл, тому знаю, як це буває, – коментує заступник начальника міського управління освіти Георгій Олійник. – Увесь клас гроші здає, але є двоє-троє батьків, які завжди незадоволені й тільки тим займаються, що пишуть різні скарги і заяви. Загалом, всі кошти, які здають батьки, обліковуються, щороку про їхнє використання звітують. Інформація є публічною, зазвичай її вивішують на дошках оголошень у шкільних фойє.

Юлія ХОРОШУН

Чи влаштовують умови у дитсадку, до котрого ходить ваша дитина?

У садочку, котрий відвідує моя донька, встановили телевізори. З нас гроші не брали, це була ініціатива декотрих батьків. Однак я вважаю, це зайве. А вихователі й не були проти цього. Гроші у цьому садочку збирають раз на рік. Зараз здаємо по 300 гривень на ремонт туалета. У садку, до котрого ходила моя донька до цього, суми поборів були астрономічними. Проте це залежало не від вихователів та завідувачки, а від батьківського комітету. Коли привела дитину до садочка, завідувачка прямо сказала, що маю придбати 9 мішків цементу.

Садок, до якого воджу свою онучку, мене цілком влаштовує. Інакше б перевів дитину до іншого. Загалом, фінансовими питаннями займаюсь не я, а моя дружина. Тому сказати, скільки грошей зазвичай збирають на ті чи інші потреби, не можу. Проте, зважаючи на те, що в родині ніхто про побори не говорив, суми, вочевидь, незначні.

Умови в садочку  влаштовують. Вихователі з дітками займаються, кожному приділяють увагу. Донька охоче туди ходить. Кошти на садочок здаємо: щомісяця 120 гривень і ще 300 гривень раз на рік. Проте можу сказати, що гроші справді витрачають за призначенням і постійно купують все необхідне і поліпшують умови для дітей.

Опитували Юлія ХОРОШУН та Уляна ДЕЛІКАТНА