Незважаючи на те, що на наших АЗС уже полюбили стікери "Евро", пальне сюди потрапляє лише з українських заводів та ближнього зарубіжжя, і хоча його вартість невпинно росте, не відповідає стандартам якості.
За статистикою, більшість українських родин може дозволити собі власний транспортний засіб, втім, витрати на бензин та постійний ремонт, спричинений низькою якістю пального, для багатьох складає більші фінансові труднощі, ніж купівля самого авто.
На українських НПЗ немає якісного бензину
В Україні діє шість основних нафтопереробних заводів: Лисичанський, Кременчуцький, Одеський, Дрогобицький, Шебелинський та Надвірнянський. Морально застаріле обладнання на них потребує ремонту та заміни. За підрахунками експертів, належне оснащення лише одного НПЗ вартує не менше ніж 700 млн. у.о. Тож про суттєве підвищення якості вітчизняної нафтопродукції найближчим часом сподіватися не варто.
Голова Асоціації працівників підприємств з торгівлі нафтопродуктами Буковини Ілля Хочь зауважив, що до проблеми якості пального варто ставитись послідовно - тобто починати вирішувати її з "голови", налагоджувати промисловість.
- Модернізація та приведення до ладу нафтопереробних заводів – проблема №1 на загальнодержавному рівні, - вважає пан Ілля. - Адже на місцевих автозаправках ніколи не з’явиться хороший бензин, поки не буде впорядковано систему виробництва. Звичайно, АЗС регулярно проходять перевірку, проте звинувачувати останнього у ланцюгу, працівника заправки, не завжди логічно.
Втім, власників авто перш за все цікавить саме кінцевий результат – як заправити бак і доїхати куди потрібно без пригод. І чи варто економити, обираючи АЗС, які пропонують нижчі ціни.
Хороший бензин не може бути дешевим?
- Якість завжди пов'язана із вартістю, - зазначає Ілля Хочь. – Вітчизняний бензин обійдеться трохи дешевше, імпортний – дорожче. Проте власникам іномарок не варто використовувати вироблене в Україні пальне. Особливо враховуючи, що різниця у ціні не така вже і велика. У середньому за місяць їзди вона сягатиме кількох гривень. А людина, що може дозволити собі дороге авто, я вважаю, має обирати і якісне пальне.
Проте сподіватися на якість, зважаючи на ціну, також не можна. Більшість водіїв дотримуються думки, що стабільності немає на жодній АЗС, хоча на деяких зберігається стабільність низької якості.
Фальсифікувати паливо дуже просто, адже його неможливо достовірно оцінити за запахом чи кольором. Про недоліки бензину водії дізнаються уже через декілька кілометрів дороги.
На заправках (особливо приватних) уміють перетворювати солярку на "А-98", збуваючи замість бензину суміш вуглеводневої основи води, антифризу, технічного спирту й інших дешевих домішок, що підвищують октанове число. Покатавшись на такій субстанції тривалий час, швидше за все, доведеться купувати новий автомобіль.
Тож у пошуках пального, яке б відповідало міжнародним стандартам якості вітчизняним водіям доведеться хіба що їхати до Західної Європи.
На паливному ринку знову "пахне" подорожчанням
Як розповів заступник начальника Держцінінспекції цін в Чернівецькій області Володимир Вілігорський, протягом останніх трьох тижнів ціни на бензин протрималися на стабільному рівні. Проте про позитивні прогнози говорити рано, адже на прейскурант пального впливає чимало негативних факторів. По-перше, останнім часом зростає закупівельна ціна, а також Росія піднімає мито. Тож можна очікувати подорожчання палива вже у наступні місяці. Що ж стосується нещодавньої домовленості між урядом та нафтотрейдерами про вартість бензину, її дотримуються не усі. Наразі ціни на різних заправках міста коливаються у межах 6,85-7,25 грн. на дизельне пальне, 6,95-7,3 за один літр "А-76", 7,35-7,8 - «А-92» та від 7,85 до 8,35 за «А-95».
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар