Держбюджет-2014: стомільярдний дефіцит, нереальний ВВП та копійчане підвищення соціальних стандартів

Парламент нарешті ухвалив бюджет. Після цієї новини всі мали б зітхнути полегшено, бо ж якщо є бюджет, то, здавалося б, і зарплати затримувати більше не будуть, і фінансування інших видатків відбуватиметься справно. Та вже те, що головний фінансовий документ країни ухвалили за якихось п’ять хвилин і без обговорення викликало, неабияке занепокоєння не лише у фахівців, але й у пересічних громадян. Голосування Закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» вже охрестили найскандальнішим за всі роки незалежності України. Перед тим опозиція майже тиждень блокувала парламентські трибуни, вимагала ухвалити закон про амністію євромайданівців та посипала президію гречкою. За цими перипетіями опозиціонери навіть не помітили, як більшість проголосувала і ухвалила бюджет. 

Бюджет-2013 недовиконали, виконання бюджету-2014 – під сумнівом

Богдан Сорощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ

Дефіцит бюджету слід зіставляти із показником ВВП. Попередній бюджет недовиконано, за найоптимістичнішими підрахунками, на 30 відсотків, тому виконання цього бюджету – під сумнівом. І взагалі постає запитання, чи можна було за таких умов ухвалювати новий бюджет та ще й з такими показниками.

Щодо самого процесу прийняття головного кошторису країни, то ані влада, ані опозиція вже давно не демонструють якоїсь ефективної роботи. Тому не дивно, що Закон «Про Державний бюджет на 2014 рік» ухвалили саме у такий спосіб. Якось ми досліджували ефективність роботи Верховної Ради на початку каденції й отримали цікаву статистику. Загалом кількість ухвалених законів зменшилась, що є свідченням того, що депутати не здатні знайти компроміс. Зате суттєво зросла кількість галузевих законопроектів. А це свідчить, що депутати перетворилися на лобістів інтересів конкретних груп суспільства. 

Депутати голосували за документ, якого навіть не читали

Деталі головного кошторису, однак, відомі далеко не всім, навіть самим нардепам, які мали б досконало його вивчити до того, як він потрапив до сесійної зали. Зі складним документом багато хто навіть не ознайомився. Як житимемо та за що народні обранці проголосували фактично навпомацки. Та яким буде основний вектор видатків, було зрозуміло ще на стадії проекту – рекордні витрати на силовиків, натомість, вдвічі менше на охорону здоров’я, суттєве збільшення фінансування органів влади.

Простих українців документ мало чим потішить. І хоча його називають соціальним та бюджетом розвитку, навряд чи можна таким вважати, адже не секрет, що в економіці вже дванадцятий місяць поспіль відбувається спад.

Втім, натяк на соціальну спрямованість бюджету таки є. Заплановано зростання мінімальної зарплати, пенсії та прожиткового мінімуму. До кінця року мінімальна зарплатня зросте до 1301 гривні (на 83 гривні), мінімальна пенсія – до 1014 гривень (на 65 гривень).

– Соціальним має бути будь-який бюджет, адже його основне завдання – підтримувати і фінансувати ту сферу, яка нічого не виробляє. Та цьогорічний бюджет назвати соціальним вкрай важко, він, радше, передвиборчий. Бо на утримання правоохоронних органів виділили колосальні суми, які у багато разів перевищують ті, які запланували, скажімо, на охорону здоров’я чи науку. А соціальні стандарти трохи підвищать лише наприкінці року, – каже голова Асоціації фінансистів Буковини Євген Прокопець. – Всі поправки, які вносила опозиція (разом їх було понад 3 тисячі), було проігноровано, врахували лише близько сотні тих, котрі вносили комуністи та «регіонали».

Тим часом, утримання Президента обійдеться нам цьогоріч на 32 мільйони гривень дорожче – у 314 мільйонів гривень.

Рекордно великі видатки заплановано на силовиків. Загалом вони отримають понад 26 мільярдів гривень і стануть найбільш забезпеченою галуззю держави . Це вдвічі більше, ніж виділять на охорону здоров’я та всемеро більше, ніж на культуру. 

У Держбюджеті дірка у понад 100 мільярдів гривень

Документ склали з оптимістичним прогнозом зростання економіки на 3 відсотки (до 1 трильйона 653 мільярдів гривень ВВП) та надходжень від приватизації держмайна на 17 мільярдів гривень. Де візьмуть стільки майна на продаж – невідомо. У підсумку, загальні доходи, відповідно до ухваленого документа, мають скласти 392,6 мільярда гривень, а витратити планують 471,3 мільярда гривень. Таким чином, офіційний дефіцит бюджету становить 78,7 мільярда гривень. Ця гігантська сума, однак, лише офіційна цифра, прихований же дефіцит, підрахували експерти, буде не меншим, ніж 101 мільярд гривень. Прогнозований та закладений у бюджет показник інфляції – 4,3 відсотка, курс долара – 8,5 гривні.

Буковина — єдина область, якій не дадуть ні копійки на соціально-економічний розвиток

Геннадій Москаль,

народний депутат України (ВО «Батьківщина»)
Партія регіонів у таємній обстановці, виходячи з лобістських інтересів, під виглядом «обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, що є складовою державного фонду регіонального розвитку, у 2014 році», розподілила 1 мільярд 38 мільйонів 776 тисяч гривень. На жаль, ані депутати від ПР у Верховній Раді, ані обласна влада не зробили жодної спроби, щоб вибити хоч якусь субвенцію для обласного бюджету чи конкретного району. Таким чином Буковина – це єдина область України, на яку з державного бюджету не передбачено  жодної гривні на соціально-економічний розвиток.

– Дохідну частину збільшили на 16 відсотків. Таке зростання є просто нереальним, адже 2013 бюджет просто недовиконали. Точної цифри недовиконання ніхто не називає, та можу сказати, що такого ще не було. Не освоєно колосальні суми, які було передбачено на дороги. Окрім того, в економіці занепад. Бюджет-2014 називають бюджетом розвитку, та насправді ніякого розвитку не буде, – коментує Є. Прокопець. – Щодо закладених у бюджеті курсу долара та інфляції, то ці показники далекі від реальності. Коли прочитав, що у листопаді 2013 інфляція була на рівні 0,2 відсотка – стало просто смішно. Адже якби інфляція була такою, то ціни зростали б на 1-2 копійки. Але ми всі ходимо до магазинів і знаємо, на скільки насправді зросли ціни на продукти та інші товари. Дохідну частину збираються збільшувати за рахунок зростання ВВП. Однак, як їм це вдасться – незрозуміло, адже знизили податок на прибуток до 18 відсотків та звільнили імпорт газу від податку на додану вартість. Можливо, планують перекрити це за рахунок запровадження податку на нерухомість, який почнуть стягувати цього року. Окрім того, припускаю, і далі вимагатимуть з підприємців платити податки авансом.

Ухвалювати дефіцитний бюджету так терміново не було ніякої потреби, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак, адже законодавство передбачає, що доки не приймуть новий, розрахунки можна проводити за попереднім. Однак у прийнятті саме такого бюджету були зацікавлені найбільші бізнесові структури.

– Цей бюджет вигідний, перш за все, тим, хто перебуває нині при владі і чиї представники є владою в Україні. Тобто найбільші бізнес-структури пов’язані з потоками енергоресурсів. Це стосується вугільної сфери, енергетики, електроенергетики і, безумовно, металургії та хімічної промисловості, – констатував експерт.

Експерти кажуть, всі статті видатків бюджету на 2014 рік суттєво роздуті, відтак покрити їх вдасться лише за рахунок запозичень. А це значить, що коли позичені гроші закінчаться, а станеться це досить скоро, то ми опинимося у ще гіршій ситуації, ніж була у грудні 2013-го – з порожніми гаманцями і велетенським держборгом. 

Юлія ХОРОШУН