
Гість «Погляду» – відома уже й за межами України композиторка з Чернівців Олена Чмут. У світі хорової класичної музики твори, які вона пише, мають неабияку популярність. Цього року її твір отримав диплом міжнародного композиторського конкурсу в Санкт-Петербурзі.
Однак викладач-теоретик Чернівецького державного училища мистецтв ім. С. Воробкевича не поспішає себе вивищувати на п’єдестал.
– Я звичайна людина, – стверджує композиторка. – Мабуть, у мене не було вибору, коли визначалася з професією. Але це не лише тому, що батьки музиканти, а ще й через свої особливості та здібності. Радо займаюся музикою, у мене це виходить. Проте дуже далека від якоїсь зірковості, знаменитості, цим точно не цікавлюсь. Я, безперечно, не геніальний композитор, але інколи мені усе вдається: щось людям подобається, щось – мені.
Зростала під скрипкові гами і рано проявила свої здібності
Згадуючи про своє дитинство, пані Олена повідає, що з батьками і старшою на сім років сестрою жила в комуналці у невеличкій кімнаті на 13 квадратних метра. Батько багато займався, до нього приходили учні. Він сам творив, а мама, хормейстер за освітою, співала під акомпанемент батька. Одне слово, атмосфера вдома була музичною.
Від автора
Заочно Олену Чмут знаю давно, а ось познайомилась із нею лише тепер. Композитор та викладач вражає енергійністю, ерудованістю і начитаністю. Вона одна з тих людей, яких відразу можна назвати душею компанії. У розмові відчувається легкість, щирість, простота... Спілкуємося менше години, а складається враження, що знайомі усе життя.– Коли народилася, моя сестра навчалася в музичній школі. І, власне, під ці скрипкові гами я зростала. Кажуть, що з пелюшок розпочала співати ці гами, тож здібності у мене проявилися одразу, – запевняє О. Чмут.
Старша сестра Олени провчилася п’ять років і покинула музику, незважаючи на те, що має яскраві здібності, гарний слух і чудовий голос. Звісно, у дорослому віці вона пошкодувала про своє юнацьке рішення. А ось у Олени Чмут з музикою склалося по-іншому і вона про це однозначно не шкодує.
– Був такий період у дитинстві, коли багато чого навалилося й трапилася перевтома від одночасного навчання у загальноосвітній і музичній школі. Тож офіційно покинула музшколу й у мене були різні плани на життя: в 11 років хотілося стати льотчиком-космонавтом, пізніше – юристом. Але паралельно я й далі музикувала сама для себе. Згодом мені навіть почала снитися гарна оркестрова музика, яка справила приголомшливе враження. Так через два роки перерви повернулася в музичну школу й закінчила її на відмінно. У мене був сплеск цікавості до музики. Грала на фортепіано по шість годин на день, тоді мене не треба було змушувати займатися, – згадує пані Олена.
Найкращі друзі це батько і мати
Уперше О. Чмут написала музику у 13 років. Каже, навіть не намагалася показати свій твір широкій публіці, оскільки уже тоді мала досить високі поняття про те, якою має бути справжня музика. Вона розуміла, що її опус це щось таке, несерйозне, але охоче ділилася зі своїми тодішніми досягненнями з батьками.
– Батько і мати – мої найкращі друзі. Так було колись і є тепер. Тато у буквальному значенні слова є мій найкращий друг в усьому: ми з ним і рибалили, і гуляли, і зараз час від часу їздимо в сад й щось там пиляємо-рубаємо. Сестра, звісно, також є моїм товаришем, єдине, що спілкуємося через скайп, бо вона переїхала за кордон, – розповідає О. Чмут.
У Чернівецькій філармонії відбудеться концерт до 85-ліття Олександра Чмута
За її словами, у музичному училищі, де вона здобувала фахові знання зі спеціальності «теорія музики», у неї була напружена робота. Упродовж усіх чотирьох років навчалася на відмінно. А ось у консерваторії вона по-іншому поставилася до навчання: займалася суто тим, що було цікаво.
– Консерваторія це той рівень навчання, коли студент вже не стільки отримує якісь практичні навички, – переконана пані Олена, – скільки формує новий погляд на звичні речі, має розширити свій кругозір, почути нову музику, цікавих висококласних музикантів. Загалом, навчалася у консерваторії двічі: 1978-1983 рр. здобувала фах музикознавця й викладача музично-теоретичних дисциплін, а на композиторському факультеті навчалася впродовж 1997-2002 рр. Єдине, що диплом композиторський не отримала, бо не потягнула фінансово платну освіту. Тоді ще треба було допомогти доньці, яка закінчувала школу.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар