До дитини відпустили, та зарплату не заплатили

Анна ГАРГАЛЯ gargalia@mail.ru У понеділок в області було підписано чотиристоронню угоду – між керівниками двох гілок крайової влади, керівництвом обласної ради профспілок та працедавців області стосовно того, аби дозволити перебути епідемію вдома найбільш вразливим верствам працюючих – вагітним, неповнолітнім та матерям із дітьми до трьох років. Звісно, можна дискутувати навіть щодо суті документа, бо хіба є різниця між дітьми трьох і трьох із половиною років, однак наразі мова про інше. В умовах кризи і тотального зубожіння, тих, кому дозволили не ходити на роботу, хвилює, чи заплатять їм бодай копійку за дні вимушеного простою. Олії у вогонь підлила пані прем’єр, яка з трибуни Верховної Ради заявила, що в умовах кризи бюджет і без цих виплат є дуже напруженим, а тому, мовляв, батькам слід самостійно дбати про безпеку своїх дітей (тобто у зрозумілому “перекладі” проголосила традиційне, що порятунок потопаючих – це їхня особиста справа). Не додали оптимізму на рівні області. Якщо вчителям, згідно із рішенням Міносвіти, карантинні дні порахують як канікулярні, отож будуть табелювати за навантаженням, яке має вчитель, то навіть щодо решти бюджетників питання відкрите. - За відсутності закону, яким було би обумовлено подібні ситуації, контролюючі органи згодом цілком можуть пред’явити претензії керівникам установ щодо нецільового використання фонду заробітної плати, - каже заступник начальника управління з питань праці та соціального захисту населення Чернівецької облдержадміністрації Марія Кошарюк. – Єдину законну можливість надає лише стаття 113 Кодексу законів про працю, якою передбачено виплату двох третіх середньомісячної ставки у разі вимушеного простою. За словами п. Кошарюк, цією нормою можуть скористатися як керівники бюджетних організацій, так і підприємств іншої форми власності. Звісно, якщо на те є їхня добра воля, додає голова Федерації роботодавців Чернівецької області Микола Бузинський. За його словами, оскільки у законодавстві України подібні ситуації жодним чином не врегульовано, то платити чи ні за час перебування вдома найманого працівника, а якщо платити, то у якому розмірі – цілком покладено на совість і фінансові можливості приватних підприємців. - Зі свого боку, змусити їх заплатити людям якщо не в повному обсязі їхній середньомісячний заробіток, то хоча б частину, ми маємо змогу лише тих підприємців, які підписали з працюючими колективні угоди, - констатує голова Чернівецької облпрофради Володимир Шкварковський. – А таких, на жаль, з-поміж трьох тисяч(!) підприємств малого і середнього бізнесу області – одиниці. На решті – ні профспілкових комітетів, ні колективних угод, отож у даній (та й не тільки) ситуації люди опинилися у цілковитій залежності від своїх працедавців.