До комісійних магазинів чернівчани найчастіше здають дитячий одяг і взуття

Чимало знайомих, наводячи лад у шафах до Великодня, познаходили купу речей, котрі і викинути шкода, і одягати вже не хочеться, – або фігура не дозволяє, або мода минула. Розпродувати одяг на "блошиному" ринку не кожному до снаги та й морочитися неохота. Адже здебільшого люди прагнуть не підзаробити, а просто звільнити місце у шафі.

– Оскільки я худенька й низенька, то й виглядаю, як підліток, і речі ношу відповідного розміру, – розповідає 25-річна чернівчанка Наталя Іваночко. – Одягу , котрий уже не одягаю, зібралося вдома чимало, є й практично новий. Хотіла віддати його до якогось притулку чи інтернату, та днями випадково проходила повз притулок для дітей, що на Головній, де просто у вікні висить оголошення, що вживані речі від громадян не приймають. Тому тепер уже й не знаю, куди їх віднести.

Стареньким – вазони й картини, безхатькам – взуття 

Дитячих речей зазвичай накопичується найбільше, адже малюки швидко ростуть. Та найкраще, напевно, буде пороздавати усе знайомим, бо у дитячому будинку їх у дарунок не приймуть.

– Наразі ми маємо змогу не одягати малюків у "секонд-хенд", – розповідає головний лікар обласного спеціалізованого будинку дитини Людмила Філіпець. – Доброчинці або дарують новий одяг, або ж купуємо необхідне за кошти, котрі надходять на благодійний рахунок.

Не потрібні вживані речі й у геріатричному пансіонаті. Головний лікар закладу Мирослав Парасківа каже, на складах є вдосталь нового одягу. Однак тут будуть раді меблям та всьому, що допоможе освіжити чи прикрасити інтер'єр – вазонам, картинам, скатертинам, вазам, шторам тощо.

А ось безхатькам підійде усе, що ви не встигли зносити. Як розповіла виконавчий директор громадського об'єднання "Народна допомога" Анастасія Анохіна, вони охоче й у будь-який час приймають від громадян вживані речі й взуття.

У комісійний магазин можна нести не все

Надія Кутиніна, в. о. начальника обласної інспекції з питань захисту прав споживачів

Як ідеться у "Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами", комісіонер на кожну одиницю прийнятого товару повинен виписати квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик, які підписує фахівець-оцінник і комітент. Перший примірник квитанції видають комітенту, другий залишається у комісіонера і прикладається до товарного звіту.

Якщо комітент здає на комісію декілька одиниць одного товару, то комісіонер виписує на ці товари одну квитанцію у двох примірниках, а на кожну одиницю цих товарів виписують товарний ярлик.

Товарний ярлик прикріплюють до прийнятого на комісію товару. До дрібних речей прикріплюють цінник.

Ціни на комісійні товари встановлює комітент за домовленістю з комісіонером на основі ринкового попиту.

Гроші за проданий товар виплачують комітенту готівкою на третій день після продажу товару, не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів, при пред'явленні виданої комісіонером квитанції, паспорта або документа, що його замінює.

Попри досить широкий список товарів, які можна продати через комісійні магазини, дещо там усе ж не дозволено збувати. До цього списку потрапили:

– зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка;

– вибухові речовини й засоби вибуху;

– отруйні речовини;

– наркотичні, психотропні і отруйні засоби;

– лікувальні засоби і вироби медичного призначення;

– державні еталони одиниць фізичних величин;

– армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна з штампом закладів, організацій і підприємств;

– газові плити та балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їхню придатність для подальшого використання;

– товари побутової хімії;

– товари з простроченим терміном зберігання;

– піротехнічні вироби;

– іграшки для дітей віком до 3-х років;

– іграшкова зброя з пластиковими кульками.

– Єдине побажання, аби люди приносили одяг відповідно до сезону, влітку – літній взимку – зимовий, бо нам бракує місця, щоб його зберігати, – каже пані Анохіна. – Оскільки наші підопічні – люди дорослі, то дитяче вбрання нести не потрібно.

До "Турботи" везіть косметику 

За словами працівників комунального центру "Турбота", до них можна привозити мало не всю квартиру. Тут приймають і одяг, і предмети інтер'єру, і косметику та парфуми, і побутову техніку, і меблі – старенькі усе забирають.

– Опікуємося літніми людьми, тож перш за все нам потрібен одяг для цієї вікової категорії. Але дитячий та підлітковий також можна приносити, бабусі розбирають його для онуків. Єдине прохання, аби речі були чистими, – каже начальник відділу комунального центру "Турбота" Сільвія Тома. – Якщо бажаєте подарувати меблі, то краще попередньо передзвонити до нас і повідомити, що хочете віддати, скажімо, шафу. Ми попитаємо у підопічних, чи потрібна вона комусь, і якщо так, то шафу заберуть у вас просто з дому наші робітники.

В обласній психіатричній лікарні розповіли, що вони завше раді взяти у подарунок речі. Найбільше потрібні халати, шкарпетки, спідня білизна.

Комісійка – шанс підзаробити 

Якщо одяг у гарному стані, на ньому можна трішки підзаробити, здавши до комісійного магазину, котрих у місті нині чимало. Особливо популярними є комісійні з дитячим одягом.

– Приймаємо незношений дитячий одяг, взуття – від найменшого до такого, що підходить малюкам 5-6 років, іграшки, візочки, ліжечка, стільчики для годування, ходунки, – розповідає продавчиня комісійного магазину Ірина Рашковська. – Товар оцінюємо, виписуємо накладну, 30% від продажу отримуємо ми, решта – власник. Гроші віддаємо коли річ продали. Приносити речі можна щодня, гроші видаємо у всі дні, окрім понеділка. При собі необхідно мати паспорт.

За словами пані Рашковської, одягу до них приносять дуже багато. Наразі його уже ніде складати, тому поки що приймають лише літнє дитяче взуття. Трапляється й таке, що товар повертають власникові, бо продати його не вдається.

У дарунок приймають журнали і чавунні ванни 

Перш ніж повикидати усе непотрібне з оселі, перегляньте рубрику оголошень "прийму в дарунок" у місцевих газетах. Те, що здається вам зайвим, може комусь знадобитися. Зокрема, у виданні "Від і дО" є оголошення, у яких буковинці просять подарувати їм найрізноманітніші речі – від кошенят, цуценят і кроликів до меблів, побутової техніки і дачі для житла. Одяг і взуття, щоправда, таким чином збути не вдасться – їх у подарунок не бажає прийняти ніхто. Зате охоче візьмуть акваріум, чавунну ванну, газову плиту і колонку, холодильник, кухонну витяжку, глянцеві журнали, книгу "Махабхарата", брили битого бетону, музичні інструменти, платівки російських та зарубіжних виконавців, навіть кахельну піч із Румунії.

Розмістити оголошення про те, що бажаєте подарувати, продати за символічну суму або обміняти речі можна на численних спеціальних Інтернет-ресурсах. Мінус такого способу у тому, що охочі забрати ваше добро можуть бути з іншого міста, тож доведеться його пересилати.

Пропозиції обміну часто бувають досить несподіваними. Наприклад, бажають обміняти шкарпетки для немовлят на "маленьку пачку памперсів", хутряну безрукавку на планшет чи телефон, речі на хлопчика 6-9 місяців на кілограм бананів, чоботи на люстру у кімнату тощо.

Надія КАРБУНАР