инулі вихідні у Чернівцях минули під знаком прощання із 46-річним Олександром Щербанюком, котрий 20 лютого загинув на майдані у Києві. Провести у останню путь героя прийшли тисячі чернівчан. У багатьох на очах були сльози.
У суботу, 22 лютого, із покійним прощалися у Центральному палаці культури на Театральній площі, а у неділю – на Центральній площі. Після цього труну на руках несли через усе місто до Центрального кладовища. Усю дорогу перед нею кидали квіти, а учасники траурної процесії вигукували «Герої не вмирають», «Слава», «Вулиця героїв».
Олександр уже двічі був на майдані, останнім часом активно допомагав однопартійцям із «Батьківщини» організовувати протести у Чернівцях, та після подій 18 лютого вирішив поїхати до столиці знову. У дружини було неспокійно на серці, а старенька мама цього разу чомусь дуже плакала. Але затримувати чоловіка і сина вони не могли, знали, його впертість і прагнення до справедливості.
– Після вівторкових (18 лютого, - авт.) подій на майдані Саша подзвонив з роботи, сказав, що йде додому і їде на майдан. Звичайно, не хотіла, щоб він їхав, просила відкласти небезпечну мандрівку, – розповіла журналістам Наталя Щербанюк. – Але він сказав, що прийняв рішення і совість не дозволить жити, якщо не поїде зараз.
У героя майдану 46-річного Олександра Щербанюка залишилася старенька хвора мама, дружина та двоє дітей
«Щоби мої слова не розходилися з ділом. А я завжди казав, що справжній мужчина повинен бути там, де потрібні зараз люди, на передовій», – заявив Олександр Щербанюк рідним.
– Я його благословила, і тоді ж, у вівторок, він поїхав. А у четвер, 20 лютого, вранці ще розмовляла з ним, – зі сльозами на очах продовжує дружина загиблого. – Він захеканий взяв слухавку, сказав: «Кицюню, ми взяли Інститутську, я зараз не можу говорити». А коли набрала його буквально за кілька хвилин, мені розповіли, що Саші вже немає…
Соратниця Олександра Щербанюка по партії, чернівчанка Лідія Гаїна, котра у ті страшні дні також була на майдані, пригадує, він приїхав дуже втомленим, однак відпочивати було ніколи, довкола – купа поранених, тож одразу вирушив на барикади. Снайпер спершу влучив Олександру у живіт, а коли той випустив щит, вистрелив у серце.
– Не знала Олександра до того, вперше бачилися на майдані незадовго до його загибелі, – каже чернівчанка Оксана Лаврів. – Він здався мені дуже впевненим у тому, що робить, у нього не було і краплі сумніву.
Друзі дитинства розповідають, Олександр Щербанюк був душею їхньої компанії, разом грали у футбол, хокей, ходили у походи. Жив із родиною досить скромно, у маленькому старому особняку, де все ремонтував своїми руками, і на життя заробляв ремонтом квартир. Був єдиним годувальником родини. Дуже любив дружину, а тепер їй, старенькій хворій матері, дочці, котра лише закінчила університет, та сину-дев’ятикласнику доведеться вчитися жити без нього…
– Сашко був справжнім патріотом, чесною, доброю, справедливою і порядною людиною, не давав і не брав хабарів, – каже друг покійного Геннадій Нейландт. – Смерть його жахлива, але, сподіваємося, що його кров допоможе Україні, бо без цієї крові нічого би не трапилося, боляче, але ці втрачені життя повернули хід історії.
Поховали Олександра Щербанюка у вишиванці. До труни також поклали каску, протигаз та ярмулку – Олександр був членом єврейської месіанської общини. Останнім місцем спочинку буковинця із Небесної сотні стала алея Слави на центральному кладовищі Чернівців. Перед погребінням на честь героя прозвучав салют – міліціонери стріляли з автоматів Калашникова, а представники Правого сектору – з пістолетів.
Виголошуючи промову на могилі покійного, керівник єврейської общини, до якої належав загиблий, Інна Рехло, розповіла, що Олександр був скромною і веселою людиною, хотів, аби його проводжали з усмішками, під веселу музику. Тому наостанок духовий міліцейський оркестр заграв похідний марш.
Надія КАРБУНАР
Небесна сотня – загиблі на майдані
Прізвище, ім’я, по-батькові |
Про особу |
|
Мазуренко Павло |
41 рік |
|
Вербицький Юрій Тарасович |
Працював у Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України у Львові |
|
Нігоян Сергій Гагікович |
Народився і жив у селі Березнуватівка Дніпропетровської обл. |
|
Жизневський Михайло Михайлович |
Родом з Білорусі. Боєць УНА-УНСО. Жив і працював у Києві та в Білій Церкві |
|
Сеник Роман Федорович |
Родом з Львівщини, останні роки мешкав у м. Турка |
|
Синенко Сергій Петрович |
М. Запоріжжя. Батько чотрьох дітей |
|
Калиняк Богдан Михайлович |
52 роки, родом з Коломиї Івано-Франківської обл. |
|
Дідич Сергій Васильович |
44 роки, м. Городенка Івано-Франківської обл. |
|
Кіщук Володимир Юрійович |
1956 р. н., смт. Димер Київської обл. |
|
Шаповал Сергій Борисович |
1969 р. н., м. Київ |
|
Сердюк Ігор |
40 років, м. Кременчук |
|
Хурція Зураб |
1960 р. н., приїхав з Грузії |
|
Дворянець Антоніна |
62-річна мешканка Броварів |
|
Веремій В'ячеслав Васильович |
Журналіст газети «Вести» |
|
Брезденюк Валерій Олександрович |
Український художник, відомий своїми малюнками на воді. М. Жмеринка |
|
Корчак Андрій |
49 років, м. Стрий Львівської обл. |
|
Наумов Володимир Григорович |
1970 р. н., с. Шевченко Донецької обл. |
|
Капінос Олександр Анатолійович |
29-30 років, с. Дунаїв, Тернопільської обл. |
|
Плеханов Олександр Вікторович |
22 роки, студент архітектурного факультету КНУБіА |
|
Зайко Яків Якович |
73 роки, Житомир, Народний депутат України I скликання |
|
Кульчицький Володимир Станіславович |
1949 р. н., м. Київ |
|
Черненко Андрій |
35 років. м. Київ. Залишилась 7-місячна дитина |
|
Пасхалін Юрій Олександрович |
1984 р. н., м. Київ. |
|
Васильцов Віталій Валерійович |
1977 р. н., м. Біла Церква Київської обл. Залишилось двоє дітей |
|
Варениця Роман Михайлович |
1978 р. н., Яворівський район Львівської обл. |
|
Пантєлєєв Іван Миколайович (псевдо «Креман») |
1981 р. н., м. Краматорськ |
|
Точин Роман Петрович |
1969 р. н., м. Ходорів, Львівської обл. |
|
Чміленко Віктор Іванович |
1961 р. н., с. Борисівка Кіровоградської обл. |
|
Ушневич Олег Михайлович |
1982 р. н., м. Сколе Львівської обл. |
|
Ткачук Ігор Михайлович |
1975 р. н., с. Велика Кам'янка Івано-Франківської обл. |
|
Царьок Олександр Миколайович |
С. Калинівка Київської обл. |
|
Голоднюк Устим Володимирович |
1994 р. н., м. Збараж Тернопільської обл. |
|
Щербанюк Олександр Миколайович |
1968 р. н., м. Чернівці |
|
Костенко Ігор Ігорович |
1991 р. н., студент, м. Львів |
|
Шилінг Йосип Михайлович |
1952 р. н., м. Дрогобич Львівської обл. |
|
Паращук Юрій Григорович |
1966 р. н., м. Харків. Залишився син та дві прийомні доньки |
|
Дзявульський Микола Степанович |
1958 р. н., м. Шепетівка. Вчитель географії та біології |
|
Сольчаник Богдан Зиновійович |
1985 р. н., м. Старий Самбір Львівської обл. |
|
Бондарчук Сергій Миколайович |
1961 р. н., м. Старокостянтинів Хмельницької обл. Вчитель фізики |
|
Захаров Володимир Костянтинович |
57 років, ІТ-спеціаліст |
|
Мойсей Василь Михайлович |
1992 р. н., м. Ківерці Волинської обл. Студент 4 курсу |
|
Байдовський Сергій Романович |
1990 р. н., м. Нововолинськ.. |
|
Арутюнян Георгій Вагаршакович |
50 років, м. Рівне. Залишилось дві доньки. |
|
Войтович Назар Юрійович |
1996 р. н., с. Травневе, Тернопільської обл. |
|
Гриневич Едуард Миколайович |
1985 р. н., с. Деревок Волинської обл. |
|
Жаловага Анатолій Григорович |
1980 р. н., м. Львів |
|
Жеребний Володимир Миколайович |
1985 р. н., м. Рудки Львівської обл. |
|
Кемський Сергій Олександрович |
1981 р. н., м. Коростень Житомирської обл. |
|
Мовчан Андрій Сергійович |
1980 р. н., м. Київ. |
|
Смоленський Віталій Віталійович |
Жив та працював у Києві. Залишилось двоє маленьких дітей. |
|
Чернець Віктор Григорович |
1977 р. н., с. Подібна Черкаської обл., Залишилось двоє дітей. |
|
Пагор Дмитро |
21 рік, с. Хропотова Хмельницької обл. |
|
Дигдалович Андрій Іванович |
1973 р. н., с. Сокільники Львівської обл. |
|
Вайда (Байда) Богдан Іванович |
1965 р. н., с. Летня Львівської обл. |
|
Кіпіані Давід |
Громадянин Грузії, мав однорічного сина. |
|
Бондарєв Сергій Анатолійович |
1981 р. н., м. Краматорськ Донецької обл. |
|
Гурик Роман Ігорович |
1994 р. н., м. Івано-Франківськ, студент. |
|
Дмитрів Ігор Федорович |
30 років, с. Копанки Івано-Франківської обл. |
|
Корнеєв Анатолій Петрович |
1961 р. н., с. Гаврилівці Кам'янець-Подільського району |
|
Коцюба Віталій Миколайович |
1982 р. н., м. Львів |
|
Опанасюк Валерій Адамович |
1971 р. н., м. Рівне |
|
Павлюк Володимир |
40 років, м. Коломия |
|
Паньків Микола |
39 років, с. Лапаївка Львівської обл. |
|
Храпаченко Олександр Володимирович |
1987 р. н., м. Здолбунів |
|
Шимко Максим |
33 роки, м. Вінниця |
|
Бльок Іван Іванович |
1973 р. н., м. Городок Львівської обл. |
|
Тарасюк Іван Миколайович |
1993 р. н., смт Олика Волинської обл. |
|
Полянський Леонід Петрович |
1975 р. н., м. Жмеринка Віннницької обл. |
|
Саєнко Андрій Степанович |
1962 р. н., м. Фастів Київської обл. |
|
Котляр Євген |
1980 р. н., м. Харків |
|
Шеремета Людмила Данилівна |
1939 р. н., м. Хмельницький |
|
Максимов Дмитро В'ячеславович |
1994 р. н., Київ. Кавалер Ордену «За заслуги» III ступеня |
|
Сміленко Віктор |
1961 р. н., с. Борисівка Кіровоградської обл. |
|
Васильцов Віталій Валерійович |
1977 р. н., м. Біла Церква Київської обл. |
|
Машков Максим |
|
|
Горошишин Максим |
25 років, с. Грушківка Кам'янського р-ну на Черкащині |
|
Олег |
Кременчуцький р-н на Полтавщині |
|
Ільків Богдан Іванович |
1963 р. н., смт Щирець Львівської обл. Залишилось двоє дочок |
|
Мельничук Володимир |
1974 р. н. |
|
Пехенько Ігор Олександрович |
М. Вишгород Київської обл. |
|
Швець Віктор Миколайович |
М. Київ |
|
Цепун Андрій Михайлович |
1978 р. н., м. Київ |
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар