Голова Комітету економістів України Андрій Новак уже другий тиждень поспіль повторює як мантру, що нам потрібно домагатися списання державного боргу. Представники ж нашої влади не менш наполегливо мовчать.
– Гадаю, треба множити цей посил, щоби тема не була інформаційно заглушена. Тоді вони не зможуть не відповісти, чи збираються робити таке подання і прохання, чи не збираються, – розповідає «Погляду» А. Новак.
– Маємо реальні шанси, що Україні можуть списати мільярдні борги?
– Прохання про списання бодай частини державного боргу України є до двох організацій – Паризького клубу кредиторів (об’єднує 19 урядів найкрупніших економік світу) і Лондонського клубу кредиторів (це близько 1000 банків-кредиторів з усього світу). Звичайно, що не йде мова про 100-відсоткове списання, але, вважаю, маємо базуватись і аргументувати на двох найбільш реальних прикладах: 1991 року 50% державного боргу списали Польщі (для полегшення переходу на ринкову економіку) і порівняно нещодавно, у Греції було списано 85% боргу (для виправлення фінансового стану). При цьому ми розуміємо, що ані в Польщі, ані в Греції не було таких трагічних наслідків політичних конфліктів із численними людськими жертвами і не було військової інтервенції на їхній території. Тому саме зараз час ставити питання, щоб зменшити розмір боргу, коли Україна є темою номер один у світі і всі бачать, що у нас твориться, весь світ співчуває, намагається допомагати. Ця дія кардинально і відразу поліпшує стан державних фінансів. Тому що в разі списання навіть 50 відсотків, маємо потрійний ефект. По-перше, можемо формувати бездефіцитний бюджет, як на поточний рік, бо його треба переробляти, так і на наступний та навіть 2016 рік. По-друге, піднімаються кредитні рейтинги України і відповідно нові позики зможемо отримувати за значно нижчі відсотки. Адже якщо просто зараз брати кредити, які нам пропонують, вони обійдуться дуже дорого, бо нещодавно кредитний рейтинг України був опущений майже до самого низу. І третій ефект від списання хоча б половини держборгу – ті кредити, які нам обіцяють і будуть надавати, майже всі зможемо запускати в економіку.
«Факт отримання кредитів – не панацея у вирішенні економічних проблем»
– Андрію, як Україні ефективно використовувати кредити?
– Завжди повторюю, що сам факт отримання кредитів – не панацея у вирішенні економічних проблем. Єдине, що справді є важливим, як ці кредити будуть використовувати. Якщо нічого не змінюється і залишається в тому ж стані – більша частина наданих нам позик піде на повернення попередніх кредитів, тобто на погашення існуючого державного боргу. А ось решту я би запускав у реальні сектори економіки – промисловість, аграрну галузь. Треба підтримувати ті сектори, які поки що є не конкурентоздатні, і через систему держзакупівель запускати замовлення на українські підприємства. Звичайно, бажано при цьому дотримуватись тих умов, параметрів, аби продукція піднімалася за своєю якістю, була конкурентною. Ось зараз є можливість і потреба військовим заводам надавати додаткові замовлення, а це також ще й робочі місця. І військові заводи, щоб виконувати підсумкове замовлення, будуть замовляти іншим підприємствам відповідні комплектуючі. Тобто таким чином запускається економічний двигун і тоді нам буде з чого повертати борги.
«Ніхто не хоче появи потужного конкурента»
– Чи можливе застосування плану Маршала до України, як це було після ІІ Світової війни у Західній Німеччині?
– Не тільки можливо, але й потрібно нам нарешті мати свою стратегію економічного розвитку. Проте ми не повинні будувати ілюзій, що хтось хоче нам розвивати нашу економіку, тому що ніхто не хоче появи потужного конкурента. Підтримувати нашу життєдіяльність, щоб у нас не було соціальних бунтів, для цього гроші будуть виділяти, але наш ефективний розвиток – це тільки наше внутрішнє питання.
– На якому рівні реально може стабілізуватися гривня?
– Гадаю, за підсумками року не вискочимо за межі 10 гривень за долар. Сподіваюся, нарешті Національний банк працюватиме над тим, щоби національна грошова одиниця ставала міцною і стабільною. Усе в руках уряду і НБУ.
– Андрію, як ефективно прикрити офшорні схеми українських компаній, адже нещодавно в одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що через наявність таких схем Україна щорічно недоотримує 200 мільярдів гривень податків?
– Необхідно законодавчо зупинити можливість працювати через офшорні компанії. Тільки цілковита заборона! Ніякі винятки чи особливі режими не допоможуть. Лише цілковита законодавча заборона і серйозні фінансові покарання за використання цих схем!
– Хай би хто прийшов до влади, чомусь завжди намагаються обкрадати народ. У чому проблема – український менталітет?
– Проблема у тому, що владна каста, яка усі роки незалежності нами керує (лише міняються політичні назви), не допускає змін і люстрацій. Проте рано чи пізно це відбудеться, в тому числі силами громадськості. Недавно у цьому напрямку дещо зробили, на жаль, дуже дорогою ціною, з великою кількістю жертв. Але все одно то треба.
– Підписання угоди про Асоціацію з ЄС – це правильний курс?
– Правильний. З метою політичного і економічного захисту нам треба входити в клуб цивілізованих країн, необхідно якомога швидше ставати дійсним членом НАТО. Бо бачимо, що це таке, коли ти сам, один на один з таким сусідом. І все це треба робити якомога швидше і з мінімумом формальності та процедур, зважаючи на ситуацію, яка склалася в Україні.
– Андрію, чи маємо бодай якісь шанси своїми силами вийти з теперішньої кризи?
– Сьогодні – ні.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар