Франчайзинг: беремо в оренду бренд

Починаючи бізнес, підприємець завжди ризикує. Багато чого доводиться робити вперше, налагодити чимало процесів, сформулювати концепцію, отримати всі дозволи, знайти постачальників та, врешті, розкрутити власне  ім'я, тож налагодити діяльність можна лише методом спроб та помилок, втративши чинемало коштів та часу. Аби звести до мінімуму всю цю мороку, у світі вигадали франчайзинг, тобто можливість придбати право використовувати вже готову торговельну марку та її досвід.

Зв'язані однією мережею

Скажімо, у місті N є якесь успішне підприємство (до прикладу, заклад громадського  харчування), воно діє багато років, має добру репутацію, знає, що потрібно споживачу, тобто є успішним та прибутковим. Природно, що власник не хоче зупинятися на досягнутому і відкриває аналогічне підприємство в іншому мікрорайоні або сусідньому місті. Аби не вигадувати велосипед, друге підприємство працює за принципом вже існуючого, таким чином зменшуються ризики банкрутства. Фактично цінністю вже є не лише активи цього підприємства, а і сама система, завдяки якій можна отримати прибуток. Відтак власник вирішує й далі  розширювати мережу, але вже відкриваючи не власні точки, йому це не потрібно. Він створює франшизу, – пропозицію, в яку прописує всі складові свого бізнесу, такі собі таємниці, які мали б забезпечити прибуток, а за певну суму продає право відкривати такі самі заклади, що працюють з його принципами. Разом з вивіскою він ділиться і секретами  ведення бізнесу: особливостями інтер'єру, постачальниками, меню тощо. Таким чином новоспечений підприємець має всі шанси заробляти одразу, зекономивши чимало часу та коштівгрошей. Окрім того, франчайзерами (тобто фірмами, які дають в оренду власне ім'я та стають прототипами для клонування) часто стають справді відомі підприємства, навіть назви яких викликають у споживачів довіру, а відповідно і попит на товари та послуги цього бренда.

Немов за кам'яною стіною

– Франчайзинг - це дуже безпечний порівняно з іншими способами варіант, адже у материнській компанії відпрацювали всю модель до деталей, - пояснює фінансово-інвестиційний радник Євген Житарюк. – Завдяки тому, що бізнес готовий, підприємство виходить на рівень 90% того прибутку, який має головний офіс.

Таку технологію ведення бізнесу використовують вже понад сотню років у всьому світі, завдяки франчайзингу на український ринок прийшло чимало світових брендів, захопивши з собою і методи ведення бізнесу. Найбільш відомими мережами, які працюють за франчайзингом, є "Макдональдс", "1СБухгалтерія", "Піца Челентано", "Форнетті" тощо.

– Попри те, що франчайзинг називають одним із методів, який дозволяє зекономити на інвестиціях, це досить дорога річ, - пояснює економіст Іванна Крецу. – Адже сама франшиза вартує недешево, окрім того, нерідко потрібно вкласти кошти в обладнання, товар (залежно від того, чим займається підприємство). Також часто за використання бренда потрібно платити ще й роялті - періодичні платежі (можуть бути фіксованими або відсотки від обігу). Натомість, отримуєте цілу програму підтримки, яка включає допомогу в створенні і розвитку бізнесу, право користуватися відомою торговою маркою, виробничу і маркетингову технології, навчання персоналу, вигоду від рекламних кампаній (які проводить материнська структура) тощо.

За допомогу - тотальний контроль

Хоча з використанням франчайзингу ризиків у підприємця менше, але вони все-таки існують.

– Навіть попри те, що франчайзер ділиться рецептом успішного бізнесу (і прогнозовано все має вдатися), все одно залишається чимало ризиків, скажімо, неправильно обрали місце розташування, підібрали персонал, невчасно і нераціонально проводили закупки тощо, - пояснює Є. Житарюк. – Окрім того, власник (або керуючий) все одно має виконувати обов'язки і директора, і фінансового менеджера, ухвалювати багато відповідальних рішень, навіть якщо план розвитку підприємства прописанийо у франшизі. Відтак є можливість прийняти неправильні рішення і втратити.

Ба більше, дуже важко оцінити, чи спрацює система материнської компанії у регіоні, чи доцільно використовувати її в конкретній галузі, в конкретному місті, мікрорайоні тощо. Добросовісні франчайзери ставляться до цього відповідально, і головний офіс перш ніж продати франшизу, інспектує майбутнього партнера (франчайзі), його умови, розміщення та якість приміщення і визначає, чи є сенс співпрацювати з ним. Іноді роль грає населення міста (регіону), доходи людей, професії, наявність фірм-конкурентів тощо. Тобто просто мати кошти на придбання франшизи –недостатньо.

Особливої уваги заслуговують відносини франчайзі з головною компанією, остання залишає за собою право відслідковувати діяльність та порядність підприємства, адже від того, на скільки якісно воно буде працювати, залежить її прибуток та репутація бренда. До речі, такий надконтроль не надто подобається українцям. І навпаки, становище на ринку того, хто орендував бренд, прямо залежатиме від дій того, хто продав франшизу.

У Чернівцях більше перспектив у послуг, менше - у продажу товарів 

Підприємств, які працюють за франчайзингом, ще нещодавно у Чернівцях було небагато, але поступово їхня кількість збільшується, нові назви з'являються у багатьох галузях.

– Це і банківські установи, і страхові компанії, заклади харчування, розважальні центри, та, звичайно, магазини. Зате немає жодного у готельному бізнесі. Взагалі, популярний тут франчайзинг характеризується тим, що у нас є велика кількість підприємців Калинівського ринку, їх у рази більше, аніж в інших містах України. Відтак торговельна мережа не може апріорі бути багатою саме через "Калинку". А ось у сфері послуг (ремонт авто, хімчистки, школи дитячого розвитку тощо) франчайзинг розвиватиметься дуже швидко. Це взагалі дуже вигідно, адже потрібно мінімальна кількість вкладень.

Обрати франчайзера досить важко, хоча вартісних пропозицій на ринку багато. Нині діє декілька потужних Інтернет-ресурсів, на яких можна знайти базу підприємств, які пропонують франшизи. Із 200-300 таких фірм тільки  100 насправді заслуговують уваги та мають успішну материнську структуру, досвід якої доцільно використовувати. Тим,  хто цікавить такими пропозиціїями, варто спочатку визначитися з напрямком, у якому хотіли б працювати (громадське харчування, послуги тощо), обсягом інвестицій, які вони можуть вкласти,  а вже потім розглядати пропозиції.

Ірина ВОРНІЧЕСА-БАРАШКІНА